К.І. Бородіна, А.Г. Полєва
Глухівський національний педагогічний університет
імені Олександра
Довженка
Деякі
аспекти етології павуків-хрестовиків
(Araneus diadematus, С)
Латинська назва
павукоподібних – Arachnida.
Цю назву вони отримали від імені героїні міфів Стародавньої Греції,
рукодільниці Арахни, перетвореної Афіною у павука.
Характерними
ознаками справжніх павуків є наявність павутинних залоз. За допомогою цих залоз
павуки з павутини створюють павутинні сітки.
Питаннями
філогенетичного розвитку ловильних сіток павуків займався Брістоу. На його
думку еволюція тенет йшла двома незалежними шляхами. У одному випадку ловильні
сітки виникли з павутинної вистилки нірок або трубочок. Характерно, що при
цьому яйцевий кокон завжди знаходиться у трубочці.
Інший напрямок
розвитку тенет спостерігався у павуків, які заселили рослинність. Свій кокон
вони підвішували до гілок та листків і спочатку охороняли його, звисаючи поряд
на павутинній нитці. Від павутинного склеєння із коконом у центрі виникли і
колесоподібні сітки павуків родини Araneidae куди відноситься павук-хрестовик (Araneus diadematus, С).
Складна поведінка
павуків, а саме будівництво ловильних сіток, літніх схованок, підземних або
підводних помешкань, а також розвиток у багатьох видів турботи про нащадків, –
можуть здаватися проявом розумової діяльності людини. Однак, вивчення способу
життя павуків чітко показує, що основою їх поведінки
виявляються більш чи менш складні інстинкти, тобто властиві кожному виду певні
норми поведінки, які не здобуваються власним досвідом, а є видовою ознакою
даної тварини. Інстинкти успадковуються з покоління в покоління і зразу, вже в
готовому вигляді, проявляються в певному віці або на певній стадії розвитку
[7].
Хеліцерові дуже
чутливі до змін погодних умов. Враховуючи більш активну чи менш активну
діяльність павуків, досконало пошкоджені гнізда, кількість та напрям
розташування ниток, що укріплюють сітку та багатьма іншими ознаками подібного
роду можна прогнозувати погоду.
Якщо павук починає
спускати свою павутину в певному напряму, обриваючи, натягуючи її нитки, а сам
ховається у щілини або у свою трубочку і там сидить, повернувши черевце у певну
сторону, можна сміливо очікувати бурі з вказаної сторони.
Навпаки, якщо у
погану погоду павук вилізає із свого сховища, куди раніше сховався, і знову
натягує спущені нитки або починає будувати нову сітку – потрібно очікувати, що
погода скоро проясниться [1].
Павукам як «живим
барометрам» присвятили свої роботи І. П. Заячковський [4], Ю. Г.
Симаков [5], О. М. Сєргєєв [6].
Метою нашої роботи,
яка виконувалася за відповідним планом кафедри теорії і методики викладання
природничих дисциплін Глухівського національного педагогічного університету
імені Олександра Довженка, було встановити залежність поведінки павуків від
атмосферного тиску та оцінити активність павуків у побудові павутини від стації.
Місце і методика проведення дослідження. Робота була проведена в селі Шалигине Глухівського району на базі
Шалигинського заповідника, що входить до складу природно-заповідного фонду України.
Загальна площа
заказника – 2911,7 га. Він розташований у південно-східній частині України на
території Глухівського адміністративного району в межах Стариковської та
Соснівської сільських рад і Шалигинської сільської ради, Шалигинського
лісництва Глухівського лісгоспу. Територія заказник є цілісним лісовим
водно-болотним масивом, частиною заплави річки Обеста – лівої притоки річки
Клевені.
З метою встановлення
особливостей поведінки павуків від атмосферного тиску провели експериментальне
дослідження, яке включає, крім активного втручання дослідника в перебіг
природних процесів, а саме – руйнування павутини кожного дня вранці з 1 червня
по 30 червня 2014 року, ще й спостереження. Ввечері о 18 годині 30 хвилин
фіксували нові павутини на досліджуваній ділянці.
Методика
оцінки залежності активності павуків у побудові павутини від стації полягала у
тому, що на низинному болоті, у листяному, мішаному і хвойному лісі,
суходільній луці, які суттєво відрізняються умовами середовища, вибирали типову
ділянку розміром 20 х 20 м, картували розміщення всіх дерев, кущів, окремих
високих трав’янистих рослин і місця, де концентрувалися павутини. Протягом 5
днів вранці оглядали рослинність і всі павутини зривали. Ввечері о 19 год
фіксували нові павутини на досліджуваній ділянці і підраховували їх кількість,
заносячи до щоденника спостережень. Визначали середнє арифметичне по
повторностях (днях), похибку вибіркової середньої, коефіцієнт варіації і
порівнювали експериментальні дані за t-критерієм Стьюдента [2].
Результати та їх обґрунтування.
Активність холоднокровних тварин, до яких відносяться павуки-хрестовики (Araneus diadematus С), залежить від температури повітря, відносної вологості та атмосферного
тиску.
Вивчаючи особливості
поведінки павуків від атмосферного тиску ми отримали наступні результати, які
наведено у таблиці 1.
Таблиця 1.
Поведінка павука-хрестовика в залежності від атмосферного тиску
|
Дні |
Атмосферний тиск |
Поведінка павука-хрестовика |
|
01.07. |
741 |
↓ |
|
02.07. |
739 |
↓ |
|
03.07. |
742 |
↓ |
|
04.07. |
744 |
↓ |
|
05.07. |
748 |
↑ |
|
06.07. |
749 |
↑ |
|
07.07. |
748 |
↑ |
|
08.07. |
744 |
↓ |
|
09.07. |
751 |
↑ |
|
10.07. |
743 |
↓ |
|
11.07. |
742 |
↓ |
|
12.07. |
746 |
↑ |
|
13.07. |
747 |
↑ |
|
14.07. |
741 |
↓ |
|
15.07. |
748 |
↑ |
|
16.07. |
750 |
↑ |
|
17.07. |
753 |
↑ |
|
18.07. |
754 |
↑ |
|
19.07. |
753 |
↑ |
|
20.07. |
750 |
↑ |
|
21.07. |
750 |
↑ |
|
22.07. |
748 |
↑ |
|
23.07. |
751 |
↑ |
|
24.07. |
745 |
↑ |
|
25.07. |
744 |
↓ |
|
26.07. |
745 |
↑ |
|
27.07. |
744 |
↓ |
|
28.07. |
742 |
↓ |
|
29.07. |
740 |
↓ |
|
30.07. |
751 |
↑ |
Реакція
павука-хрестовика на зміни атмосферного тиску у таблиці зображені у вигляді
відповідних позначень, а саме:
↑
– павук-хрестовик виходить
зі схованки і починає плести павутину;
↓
– павук-хрестовик спускає павутину, ховається у схованку;
У наших дослідженнях
простежується закономірність, яка полягає у тому, що чим вищий тиск, тим
активніша ловильна поведінка павука, оскільки в природі в цей час – суха
погода. Є підстави стверджувати, що павуки чітко відчувають наближення дощу або
настання погоди без опадів.
Лімітуючим
екологічним фактором активності павуків є саме атмосферний тиск, оскільки тиск
може бути низьким, а повітря сухим і навпаки. Зв’язок між даними явищами не
стійкий, а ось, наприклад, падіння тиску – ознака наближення дощу, підйом (хоча
може бути як волого у повітрі) – ознака вологої погоди. Павуки не тільки
реагують на підвищення вологості перед дощем, а дещо раніше від цього
відчувають зміну тиску атмосфери. Отже, павуки можуть слугувати природними
синоптиками.
При вивченні
етології павуків-хрестовиків ми також ставили перед собою мету дати оцінку
залежності їх активності від стації.
Стація – певна
ділянка простору середовища, якій притаманна сукупність умов, зокрема рельєфу,
клімату, кормової бази, наявність і характер місць для схованок, необхідних для
існування певного виду тварин. Кожному біологічному виду зі своїми неповторними
особливостями життєдіяльності притаманний лише певний набір стацій. Характерні
для кожного виду стації розміщуються в межах ареалу мозаїчно, оскільки їх різні
види можуть використовуватися для здійснення неоднакових функцій (живлення,
розмноження, побудови гнізда тощо) або в певні проміжки доби чи року. У зв’язку
з цим нами вивчений один з аспектів зайняття павуком стацій для побудови
павутини і живлення.
Нашими дослідженнями
встановлено, що активність павуків у значній мірі залежить від стації
(біотопу). Так, найвищу активність павуків спостерігали у низинному болоті, а
саме – 40,4 шт. ловильних сіток протягом доби, що достовірно вище показників,
отриманих у мішаному, хвойному та листяному лісів (табл. 2.) Друге місце за
кількістю побудованих павутин займає суходільна лука – 29,6 шт. ловильних сіток
у середньому за добу. Однак, на достовірному рівні від першої досліджуваної
стації вона не відрізняється. У листяному лісі кількість побудованих за день
павутин становила 25,4 шт., у мішаному – 17,8 шт. Обидва показники достовірно
на рівні значимості 0,05 відрізняються від показника на низинному болоті.
Найнижча активність павуків була облікована у хвойному лісі 17,6 шт.
Таблиця 2.
Залежність активності павуків у побудові павутини від типу стації
|
№ з/п |
Стація |
Кількість павутини по повторностях (днях), шт. |
|
V,
% |
Стації, у яких кількість
сіток достовірно відрізняється за t-критерієм Стьюдента |
|
1. |
Низинне болото |
46, 46, 39, 35, 38 |
40,4 ± 2,02 |
11,1 |
2, 3, 5 |
|
2. |
Мішаний ліс |
18, 17, 19, 17, 18 |
17,8 ± 0,37 |
4,0 |
1 |
|
3. |
Хвойний ліс |
16, 15, 19, 20, 18 |
17,6 ± 0,93 |
4,8 |
1 |
|
4. |
Суходільна лука |
36, 25, 26, 29, 32 |
29,6 ± 2,01 |
1,2 |
– |
|
5. |
Листяний ліс |
20, 33, 29, 20, 25 |
2,4 ± 2,4 |
22,4 |
1 |
Зважаючи на
коефіцієнт варіації, низька популяційна мінливість досліджуваної ознаки була у
мішаному і хвойному лісі (коефіцієнти варіації становлять 4,0 і 4,8%
відповідно), середня – на низинному болоті і суходільній луці (V = 11,1% і V =
15,2% відповідно), висока – листяному лісі (V = 22,4%).
Експериментальні
дані дозволяють стверджувати, що визначальним фактором розміщення павуків у
середовищі є кормова база, зокрема близька наявність водойми, яка детермінує
розмноження і живлення комарів та їх личинок і мух. Дане твердження підтверджує
найвища активність павуків у низинному болоті, де високі резерви води, дещо
нижча – на суходільній луці, де водойма розміщується трохи далі. Незначні
розповсюдження павуків і кількість павутин у лісах через відсутність великих
водойм, а наявність лише спорадичних калюж і джерел.
Наші дані
співпадають із даними А. Є. Брема, який констатував, що звичайний
хрестовик живе на території усієї Європи і його можна побачити в садах, на
кущах і в лісі, зазвичай на висоті 30 – 150 см від поверхні землі. Для життя
він вибирає у більшості випадків місця в ярах, біля боліт, озер або недалеко
річок [1, с. 313].
Висновки. 1. При
зниженні атмосферного тиску (< 745) павук-хрестовик зменшує свою активність,
менш працює над павутиною, а при збільшенні атмосферного тиску (> 745)
тварина стає більш активною, частіше виходить із схованки і плете павутину.
2. Визначальним фактором життя Araneus
diadematus С у середовищі є кормова база, зокрема близька наявність водойми,
яка детермінує розмноження і живлення комах та їх личинок. Тому найвища
активність хрестовиків у низинному болоті, а нижча у лісах, де відсутні
водойми.
Література:
1. Брэм А. Э.
Жизнь животных / А. Э. Брэм. – М. : Терра-Гечча, 1992. –
С. 316
2. Доспехов Б. А.
Методика полевого опыта [учеб. для студ. агроном.спец. с.-х.
вузов] / Б. А. Доспехов. – [ 3-е изд. переработ. и доп.] –
М. : Колос, 1973. – 336 с.
3. Жизнь животных. В 7-ми Т. [Гл. ред. В. Е. Соколов] Т. 3 Членистоногие :
трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / Под. ред. М. С. Гилярова,
Ф. Н. Правдина. – [ 2- е издание перераб.] – М. : Просвещение, 1984. – С. 58
4. Заячковський І. П. Живі барометри, компаси, сейсмографи / І. П. Заячковський.
– К. : Веселка, 1986. – 191 с.
5. Симаков Ю. Г. Живые
приборы / Ю. Г. Симаков. –
М. : Знание, 1986. – 176 с.
6. Сергеев А. И. Живые
барометры рядом с нами / А. И. Сергеев. – Д. : Сталкер, 2003. – 288 с.
7. Яхонтов А. А. Зоология для учителя / Александр Александрович
Яхонтов. – М. : Просвещение, 1962. – С. 169-170