Економічні науки /11. Економіка підприємства

К.е.н. Станкевич І.В.

Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова, Україна

Основні вимоги замовників та потенційних споживачів освітніх послуг щодо якості діяльності освітньої організації

Важливе значення для формування ефективної національної системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти мають об’єктивні показники (критерії, індикатори тощо) про стан її функціонування. Такі показники повинні давати повне уявлення про функціонування і розвиток як системи освіти в цілому, так і її окремих складових, зокрема освітніх організацій (вишів тощо).

Якість діяльності освітньої організації в Україні визначається, на сучасному етапі, відповідно даних про навчальні досягнення (надаються самими освітніми організаціями), даних офіційної статистики в освітній сфері та даних, отриманих експертним шляхом чи опитуванням цільових груп, через задіяння механізму ранжування вишів. При цьому, слід відмітити, що сучасні освітні організації це – виробники освітніх послуг, які є товаром (продуктом), що реалізуються на ринку шляхом взаємодії виробника зі споживачем (замовником). Як відомо, диктує умови на будь-якому ринку – споживач, той хто зацікавлений у якісних результатах діяльності виробника, той, хто потребує якісного продукту, відповідно, саме він і є головним арбітром якості. Дані, що надають замовники та потенційні споживачі освітніх послуг є надто важливим джерелом інформації про якість діяльності освітньої організації, тому як саме від їх задоволеності в отриманих послугах та наявності подальшої потреби у їх отриманні і визначається майбутня доля вишу та подальша доцільність його існування на освітянському ринку.

Що ж стосується якості діяльності освітніх організацій, то вимоги, які висуваються споживачами та замовниками освітніх послуг є досить відмінними від акредитаційних (держаних освітніх стандартів) та визначаються актуальними проблемами сфери застосування освітніх послуг (здобутих в ході навчання знань та вмінь (компетенцій)), тобто ринком праці.

Метою даної роботи є визначення основних вимог щодо якості діяльності освітньої організації, які висуваються замовниками та потенційними споживачами освітніх послуг.

Відповідно національного стандарту ISO серії 9004 існує безліч зацікавлених сторін, у тому, що стосується якості об’єкту (продукту (послуги), процесу, системи тощо) [1]. До основних із них відносяться: держава та суспільство, власники бізнесу, працівники компанії, постачальники, споживачі [1]. Відповідно, в освітянській сфері, такими зацікавленими сторонами можуть бути:

- держава та суспільство в особі органів влади та управління, Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, регіональних та місцевих органів управління освітою, інших міністерств та відомств тощо;

- керівництво та працівники освітніх організацій;

- споживачі в особі абітурієнтів та студентів; працедавців та кадрових агенцій;

- наукове та освітнє співтовариство.

Серед численних груп, які за різними причинами зацікавлені в оцінці якості діяльності освітньої організації [2 – 5], найбільш важливими та взаємозалежними є – абітурієнти (студенти старших курсів), як такі, що потребують отримати гідну освітню послугу з метою подальшого працевлаштування та отримання відповідно гідного рівня заробітної плати, а також працедавці, як такі, що потребують отримати (прийняти на роботу) кваліфікованого та компетентного фахівця (колишнього абітурієнта (студента).

Узагальнюючи дослідження авторів, представлені в роботах [2 – 5], можна виділити наступні аспекти в діяльності освітніх організацій, які представляють інтерес для даних груп споживачів (замовників) освітніх послуг:

1) абітурієнти – умови навчання в освітній організації та перспективи працевлаштування;

2) студенти – науковий потенціал освітньої організації та додаткові можливості для професійного розвитку;

3) працедавці – урахування вимог потенційних працедавців при організації освітнього процесу та умов професійної підготовки молодих фахівців; наявність системи отримання додаткової освіти та можливостей організації спільних наукових досліджень і розробок.

Як видно, потенційних споживачів освітніх послуг майже не цікавлять вхідні ресурси, що забезпечують освітній процес (фінансові, матеріально-технічне, кадрове, навчально-методичне та інформаційне забезпечення, охоплення навчанням тощо). Серед виділених нами аспектів переважають ті, що формують наслідки освітнього процесу (результати навчання, результати працевлаштованості та перспективи подальшого розвитку організації).

Відповідно даних аспектів пропонуємо виділити наступні показники (критерії), що відбиватимуть основні вимоги щодо якості діяльності освітньої організації з позицій абітурієнтів, студентів та працедавців:

1) Абітурієнти та студенти:

- перспективи працевлаштування випускників (рівень з/плати першого року роботи після завершення навчання та місця працевлаштування);

- можливість надбання практичних та дослідницьких навичок (компетенцій) під час навчання в освітній організації (кількість науково-дослідних робіт, реалізованих на замовлення підприємств, кількість об’єктів інтелектуальної власності / практичних розробок освітньої організації);

- кількість підприємств, з якими підписані угоди про працевлаштування;

- публікаційна активність професорсько-викладацького складу та співробітників організації;

- кількість закордонних вишів, з якими співпрацює дана освітня організація;

- кількість грантів за кожним науковим напрямком;

- напрямки науково-дослідницької діяльності;

- рівень кваліфікації викладачів;

- наявність національних та закордонних програм стажування;

- сумісно реалізовані із закордонними освітніми організаціями освітні програми;

- вартість навчання;

- інфраструктура освітньої організації (наявність гуртожитку, їдалень, доступ до навчання осіб з обмеженими можливостями);

- розмір стипендій та стипендіальні програми;

- організація студентського дозвілля.

2) Працедавці:

- кількість розробок, виконаних на замовлення підприємств;

- напрямки співробітництва освітньої організації з підприємствами;

- наявність у складі організації інноваційних структур (бізнес-інкубаторів) тощо;

- відгуки від підприємств, на яких були впроваджені розробки освітньої організації;

- інформація про практичні навички та вміння студентів;

- інформація про працевлаштування випускників за спеціальністю;

- кількість студентів, підготовлених на замовлення підприємств;

- кількість розробок інтелектуальної власності, зареєстрованих студентами протягом 5 років після завершення навчання;

- кар’єрний ріст випускників освітньої організації протягом 5 років закінчення навчання за певною спеціальністю;

- кількість освітніх програм, розроблених на замовлення підприємства чи за його погодженням;

- частка викладачів, що пройшли стажування на підприємствах;

- відгуки від підприємств про освітні програми освітньої організації;

- наявність програм додаткового навчання;

- кількість спеціальних програм (курсів), розроблених на замовлення підприємства;

- оцінка якості програм додаткового навчання підприємствами та слухачами.

Урахування даних вимог при розробці показників (критеріїв, індикаторів) оцінювання якості діяльності освітньої організації дозволить у подальшому сформувати національну систему освітніх індикаторів, які оцінюватимуть якість діяльності не за виконанням акредитаційних вимог, а перш за все, за затребуваністю освітньої організації на ринку праці, що є незалежним від «людського фактору» визначення оцінки, держави, чи то самої організації, за умови забезпечення об’єктивності, достовірності та прозорості інформаційних джерел.

Література:

1. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності: (ISO 9004: 2000, IDT): ДСТУ ISO 9004: 2001. – [На заміну ДСТУ ISO 9004-1-95; чинний від 2001-06-27]. – К.: Держспоживстандарт України, 2001. – 43 с. – (Національний стандарт України).

2. Аналітична доповідь про стан моніторингу якості освіти в Україні / МБО «Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти»; [І. І. Бабин, Л. М. Гриневич, І. Л. Лікарчук та ін.]; за заг. ред. І. Л. Лікарчука. – К.: МБО «Центр тестових технологій і моніторингу якості освіти»; Х.: Факт, 2011. – 96 с.

3. Обобщенные данные о результатах экспертных и общественных обсуждений методологии рейтингования образовательных учреждений профессионального образования [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://ranking.ntf.ru/DswMedia/rezul-tatyiobsujdeniymetodologii.pdf

4. Группы потребителей образовательных услуг [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.adload.ru›page/mark2_83.htm

5. Азгальдов Г.Г. Квалиметрия в высшей школе / Азгальдов Г.Г., Костин А.В., Смирнов В.В. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.labrate.ru/qualimetry_in_high_school/062779.pdf