к. ек. наук, доцент Брижань І. А.

Мочалова М. С., магістрант спец. «Економіка підприємства»

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка,Україна

Проблемні аспекти страхування фінансово – кредитних ризиків в Україні

Страхування фінансово-кредитних ризиків є одним із найбільш складних та проблемних видів страхування. Ця нова підгалузь страхування розпочала розвиватись в Україні лише на початку 90-х років минулого століття. Нетривалий період розвитку страхування фінансово-кредитних ризиків не дозволив виробити єдине тлумачення його поняття та дати уніфіковану класифікацію його видів. Незважаючи на те, що цей вид страхових послуг регламентується Законом України «Про страхування», чіткого визначення та класифікації фінансово-кредитних ризиків у чинному законодавстві немає.

Діяльність будь-якого підприємства нерозривно пов'язана з ризиком, наприклад: банк, у якому підприємство тримає свої кошти, може збанкрутувати; діловий партнер, з яким укладена угода, може виявитися неплатоспроможним, а співробітник, прийнятий на роботу, - некомпетентним. Не варто забувати й про стихійні лиха, комп'ютерні віруси, економічні кризи й інші явища, здатні нанести втрати компанії. Разом з тим фінансово-кредитними ризиками можна управляти так само, як процесами виробництва або закупівлею матеріалів.

Для того щоб підприємство могло приймати обґрунтовані рішення в умовах невизначеності, воно повинне виробити політику по страхуванню фінансово-кредитних ризиків. Керування ризиками варто регламентувати спеціальним внутрішнім документом - програмою управління ризиками. Основна мета такої програми - найбільш ефективне використання капіталу й одержання максимального доходу. Наявність системи страхування ризиків на підприємстві безсумнівно враховується при розгляді питання про надання йому кредиту, але впливає на величину процентної ставки опосередковано, через оцінку результатів роботи цієї системи.

Фінансово-кредитні ризики можна охарактеризувати як сукупність імовірних небажаних подій при здійснені фінансово - кредитних операцій, суть яких полягає в тому, що партнер підприємства чи банку не може виконати взятих на себе грошових забов'язань, а підприємство чи банк не може досягти їх виконання засобами, передбаченими договором.

Фінансові і кредитні ризики розмежовують за суб'єктом, у котрого вони виникають. Так, фінансові ризики виникають у суб'єктів господарювання, переважно у підприємств виробничої сфери. Кредитні ризики виникають у комерційних банків при здійснені ними активних операцій (неповернення позичальником отриманого кредиту і несплата відсотків за нього, тощо). На українському страховому ринку пропонується комплекс страхових послуг, які дозволяють застрахувати бізнес від різноманітних фінансових ризиків.

Аналіз наукової літератури показує, що більшість авторів однією із проблем страхування (наприклад фінансових ризиків) вважають відсутність як такого чіткого визначення та класифікації фінансових ризиків у законодавстві України. І це дійсно так, якщо ми звернемося до Закон України «Про страхування» [1], нормами якого користуються у своїй діяльності всі без виключення страхові компанії, то побачимо, що даний нормативний документ лише окреслює види страхування, але не уточнює їх визначення та не надає класифікації.

Наукова література подає наступне визначення: «фінансові ризики – це ризики, які характеризуються ймовірністю втрат фінансових ресурсів (грошових коштів) у підприємницькій діяльності» [2]. При цьому у світовій практиці класифікація фінансових ризиків налічує більше одинадцяти видів, серед яких найбільш розповсюдженими є: ризик неплатоспроможності, інвестиційний ризик, інфляційний ризик, валютний ризик, кредитний ризик. Як бачимо, поняття фінансового та кредитного ризику поєднано, і, як показує аналіз наукової літератури ці два поняття дійсно ототожнюються. У страховій же практиці фінансові та кредитні ризики умовно розмежовують за суб’єктами виникнення.

Найчастіше кредитний ризик виявляється у неповерненні позичальником отриманого кредиту і несплаті відсотків за користування ним. Класифікація кредитних ризиків є більш деталізованою. Вона передбачає ризик загальної неплатоспроможності та ризики непогашення окремих видів кредитів: експортного, споживчого, іпотечного, сільськогосподарського тощо.

За договором страхування фінансових ризиків можна застрахувати угоди купівлі-продажу, поставки, перевезення, лізингу, товарного кредиту, підряду, надання послуг, виконання робіт тощо [3].

Страхування фінансових ризиків у структурі галузевого ринку займає поки що незначну долю та дорівнює приблизно 14 % [2]. При цьому перше місце займає страхування банківських кредитів та споживче кредитування. Як показує практика, страхові компанії з невеликим бажанням займаються страхуванням фінансових ризиків. Причиною цього є дуже великий ризик, а також складний аналіз платоспроможності партнерів.

Проблемним є також встановлення тарифів. Зараз середній тариф встановлюється на рівні 5-7 % та вище залежно від ризиковості, строку страхування, фінансового становища клієнта. Розмір франшизи при цьому також залежить від обраного ризику і становить від 8 до 15 % страхової суми. Зрозуміло, що страхуються тільки прямі фінансові втрати. Реальної статистики зі страхування фінансових ризиків сьогодні немає. Однак, за офіційними даними, останні кілька років цей вид займає приблизно половину всього сегмента майнового страхування. Це приблизно третина загального обсягу платежів, які отримують українські страхові компанії. Але велика частина цього, це так звані «фінансові схеми», а саме: переведення коштів у готівку, податкова оптимізація тощо.

Також негативом для цього виду страхування є те, що деякі підприємства використовують фінансові ризики як додатковий засіб фінансування, наприклад страхують проекти, які дорого коштують, перекладаючи весь ризик на страхову компанію. Страхові компанії ведуть боротьбу за допомогою встановлення високої франшизи, обумовлюють специфічні умови, проводять фінансовий аналіз контрагентів. Негативна репутація цього виду страхування стала однією з причин відмови багатьох страховиків від страхування фінансових ризиків.

Що ж стосується кредитних ризиків, то важливою проблемою, яка виникає при укладанні та виконанні договорів страхування кредитних ризиків є недосконалість вітчизняного законодавства у цій сфері. Недоліком страхування кредитних ризиків є те, що страховик не вступає у безпосередні правові відносини з банком-кредитором, а пов’язаний з ним опосередковано. Практика показує, що позичальник дуже часто не виконує умов договору або свідомо порушує строки їх виконання, що дає можливість відмовити страховику у виплаті страхового відшкодування банку. Тому необхідним є вироблення загальних умов кредитного страхування, які б охоплювали найсуттєвіші норми кожного виду страхування.

У світовій практиці страхування фінансово-кредитних ризиків є поширеною послугою, але на вітчизняному страховому ринку у неї неоднозначна репутація. Вважається, що недосконала нормативно-правова база страхування фінансових та кредитних ризиків і відсутність методичного забезпечення сприяють використанню страхування фінансових ризиків для податкової оптимізації та переведення коштів в готівку.

Враховуючі значний потенціал страхування фінансово-кредитних ризиків на вітчизняному страховому ринку та подальші перспективи його розвитку, необхідно особливу увагу приділити вдосконаленню законодавчого забезпечення реалізації даного виду страхування. З цією метою необхідно визначити сутність і поняття фінансових та кредитних ризиків, надати чітку класифікацію даної групи ризиків, а також розробити відповідні методики розрахунку страхових тарифів. Це в свою чергу буде сприяти забезпеченню більш стабільної роботи підприємств України.

Література:

1. Про страхування: Закон України від 16.03.07 №85/96-ВР

2. Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків. – Тернопіль: Економічна думка & Карт-бланш, 2002. – 570 c.

3. Мних М. В. Страхування фінансових ризиків, їх роль та значення в сучасних умовах / М.В. Мних // Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - № 14. - С. 26-28