к.е.н., Кіц М.В., асистент Вознюк А.О.

Львівський національний аграрний університету, м. Дубляни, Україна

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ЗАХОДИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Сільськогосподарське виробництво спроможне забезпечити нормальне функціонування сільських територій, вирішити соціальні проблеми села, створити умови для високоефективного та конкурентоспроможного розвитку, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Саме тому одним із головних завдань держави повинно стати впровадження і здійснення раціональної державної бюджетної підтримки сільського господарства. На державному рівні потрібно забезпечити створення сприятливого інвестиційного клімату; узгодження цінової, податкової й кредитної політики, розвиток лізингу.

За даними Української аграрної конференції « в країнах ЄС рівень підтримки сільськогосподарських товаровиробників: в Греції – 700 євро на гектар землі, Болгарії – 190, Литві – 143, Естонії – 112 євро. В Україні – менше 20 євро на гектар землі». За рівнем державної підтримки на один гектар землі Україна належить до країн з найнижчим рівнем. Крім того, країни Євросоюзу можуть взяти кредит під 3-6% річних, на відміну від наших 20-25% [1].

Агропромисловий комплекс Львівщини є одним із найважливіших секторів економіки регіону. Тут формується п’ята частина валової доданої вартості. За підсумками 2013 року загальний обсяг виробництва валової сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств зріс на 7,0 % відносно 2012 року, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах на 10,4 %. Питома вага сільськогосподарських підприємств складає у загальних обсягах виробництва сільськогосподарської продукції 32,9 % [4].

У 2013 році на підтримку програм агропромислового комплексу було спрямовано кошти в сумі 73,1 млн грн, в тому числі з державного бюджету – 61,1 млн грн, обласного – 8,3 млн грн, районих бюджетів – 3,7 млн грн. Однак, через фінансові труднощі з державного бюджету було профінансовано 23 млн грн, або 38% затверджених асигнувань. В основному кошти було спрямовано в галузь тваринництва (20,3 млн грн) та на розвиток садівництва і хмелярства (2,4 млн грн). На початок року заборгованість Державного казначейства за програмами державного бюджету становила 55,9 млн грн [3].

Виходячи із вище наведеного можна зробити висновок, що державна підтримка й фінансування сільського господарства на регіональному рівні повинні орієнтуватися на вирішення таких завдань:

1. Соціальний розвиток села, тобто створення умов для сталого розвитку сільських територій, забезпечення поліпшення житлових умов у сільській місцевості, зростання рівня газифікації будинків, організація соціальної та інженерної інфраструктури сільських територій.

2. Стимулювання збільшення виробництва сільськогосподарської продукції; забезпечення прискореного розвитку пріоритетних галузей сільського господарства, зростання питомої ваги племінної худоби та площ, які засівають елітним насінням до науково-обґрунтованих норм; вирівнювання диспропорцій в агропродовольчому секторі через підтримку тих виробництв, які мають потенційні ринкові переваги, але котрі без державної підтримки та регулювання не можуть реалізувати такий потенціал сповна. До таких виробництв можна віднести тваринництво, розвиток якого дасть змогу не тільки збільшити виробництво молока та м’яса, а й сприяти збільшенню потреби у виробництві кормів, підвищуючи натомість зайнятість сільського населення [3].

3. Розвиток конкуренції на сільськогосподарському ринку; реалізація заходів щодо сприяння виходу підприємств АПК регіону на продовольчі ринки інших регіонів, субсидування відсоткової ставки за кредитами на реалізацію проектів з освоєння нових ринків.

4. Розвиток виробничої інфраструктури агропромислового комплексу з метою підвищення ефективності міжгалузевих зв’язків.

5. Підвищення фінансової стійкості сільського господарства за рахунок надання субсидій на відшкодування частки витрат на сплату відсотків за інвестиційними і короткостроковими кредитами і на страхування посівів сільськогосподарських культур[2].

На нашу думку, пріоритетні заходи державної підтримки підприємств повинні відрізнятися у кризовий і післякризовий періоди. Відтак на різних стадіях циклічного розвитку економічної системи країни сформується відповідна державна політика в галузі розробки та реалізації заходів державної підтримки підприємств (табл. 1).

Таблиця 1

Трансформація заходів державної підтримки сільськогосподарських

підприємств у кризовий і післякризовий періоди*

Кризовий період		Післякризовий період
заходи	Напрями	заходи	Напрями
1. Фінансові	Підтримка виробництва й попиту на агропродовольчому ринку, зниження витрат, підвищення ліквідності	1. Фінансові	Підтримка інвестицій у сільськогосподарське виробництво. Підвищення конкурентоспромож-ності вітчизняних товаровиробників
2. Забезпечення Попиту	Підтримка сільськогосподарського виробництва	2. Інвестиційні	Інвестиції у сільськогосподарське виробництво
3. Соціальні	Боротьба з безробіттям, само зайнятість	3. Забезпечення попиту на сільськогосподарську продукцію	Державні замовлення й закупівлі, стимулювання попиту, оптимізація митного регулювання
4. Адміністра-тивні	Зняття адміністративних бар’єрів для всіх заходів	4.Адміністра-тивні	Зняття адміністративних бар’єрів для використання заходів державної підтримки, вдосконалення адміністративних методів управління
5. Інвестиційні	Для галузей із високими показниками рентабельності та доданої вартості	–	–

*Джерело: розробка автора.

Пріоритетними у кризовий і післякризовий періоди повинні бути фінансові заходи. У кризовий період заходи спрямовують на поліпшення оперативної фінансово-виробничої діяльності підприємств, насамперед на оптимізацію витрат, поліпшення фінансової стійкості, а в післякризовий – на підвищення конкурентоспроможності підприємств. У кризовий період слід приділити особливу увагу соціальним заходам, так як держава повинна підтримувати непрацездатне населення, створити умови для працевлаштування. У післякризовий період такі заходи спрямовуються на підтримку малого й середнього підприємництва, створення нових робочих місць.

Література

1. Верещинський Р. Оцінка ситуації АПК Львівської області та основні напрями розвитку на 2014 рік // Газета Агрофорум. – 2014. – № 3(25). – С. 4.

2. Діброва А. Д. Державна підтримка виробництва продукції тваринництва в Україні / А. Д. Діброва, Л. В. Діброва // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2010. – Вип. 6/1. – С. 45-52.

3. Звіт про використання обласного бюджету на виконання комплексної програми підтримки та розвитку агропромислового комплексу Львівської області за 2013 рік. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: oblrada.lviv.ua/proekt/pr_599.

4. Статистичний щорічник Львівської області область, 2013 рік / Головне управління статистики у Львівській області / С. І. Зимовіна ( відп. за вип.). – Львів. – 2013. – Ч. 1. – 365 с.