Гнєдова О.О., Гончаренко Н.

Криворізький економічний інститут, Україна

Інновації оподаткування доданої вартості в Україні

Оподаткування доданої вартості в Україні останніми роками було поставлено на рейки змін та відбувалося в очікування прийдешніх реформ. Практика довела, що податок на додану вартість в Україні має досить низьку фіскальну ефективність. Розміри ж махінацій, в тому числі з відшкодуванням податку, одні з найбільших у світі.

Першою суттєвою спробою нівелювання недоліків ПДВ було введення в дію Податкового кодексу України. Певні норми Закону так і не вступили в дію, а деякі – вступивши в силу не мали практичного застосування.

Останні інновації в оподаткування доданої вартості в Україні введені з початком 2015 року Законом №72-VIII. Найбільш значущими можна вважати наступні зміни.

По-перше, підвищення розміру обсягу операцій, по досягненні якого особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ з 300 тис. грн. до 1 млн. грн. На наш погляд, підвищення «критичної» суми обсягів оподатковуваних операцій звузить коло потенційних нових платників ПДВ. Проте, в сучасних умовах перманентного знецінення гривні, 1 млн. грн. за купівельною спроможністю не надто відрізняється від 300 тис. грн. на початку 2011 року (моменту вступу в дію Кодексу). Тож зміну суми можна вважати простим коригуванням на реальний інфляційний чинник.

По-друге, введення в дію системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ в розрізі платників податків. Ця система передбачає обов’язкову реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та запровадження ПДВ-рахунків. Обмежено право на реєстрацію податкових накладних, податкові зобов'язання за якими не сплачені покупцями. Тож інформація про всі операції по ПДВ буде видна он-лайн у вигляді електронного особового рахунку платника податків. Встановлено ліміт, в межах якого платник ПДВ може оформляти на користь покупців і замовників податкові накладні. Якщо цього ліміту на ПДВ-рахунку недостатньо, суб'єкт повинен поповнити рахунок в системі електронного адміністрування.

Система електронного адміністрування ПДВ покликана забезпечити прозорість операцій між контрагентами, спростити процес податкових перевірок для органів Державної фіскальної служби, зменшити обсяги незаконного відшкодування податку та стимулювати надходження до бюджету. Це є позитивною стороною нововведень. Разом з тим, СЕА викликає різко негативну реакцію бізнесу. Формульний розрахунок сум, на які може видаватися податкова накладна, необхідність резервування коштів на ПДВ-рахунках зумовлює вимивання обігових коштів платників, а особливо, якщо укладена угода передбачає поставку товарів та їх оплату в різних податкових періодах або оплату частинами. По факту СЕА ускладнює облік та звітність з ПДВ.

По-третє, змінено порядок відшкодування податку. Відтепер відшкодування можливо у першому ж періоді виникнення від’ємного значення ПДВ, а не у другому, як в попередній редакції Кодексу. Обмежено максимальний розмір відшкодування податку. Максимальна сума, що може бути відшкодована з бюджету, не може бути більшою, ніж загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, податковими накладними, складеними платником податку та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН. На практиці це означатиме, що відшкодування ПДВ у цілому залежатиме від податкової дисципліни постачальників платника податків. Вказане нововведення має знизити обсяги незаконного відшкодування податку.

По-четверте, завдяки СЕА скорочено кількість критеріїв для отримання автоматичного відшкодування ПДВ. Так, з переліку вилучені вимоги до кількості працівників платника податків та їх зарплати, податкового навантаження з податку на прибуток, можливість десятивідсоткової розбіжності між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями його контрагентів за даними податкових накладних. Знижено нормативну частку обсягів операцій, що обкладаються нульовою ставкою податку, з 50% до 40%. Як альтернатива до частки «нульових» операцій передбачена можливість здійснення платником інвестицій у необоротні активи 3 млн. грн. Підвищено вимоги до загальної вартості необоротних активів платника: якщо раніше для отримання автоматичного відшкодування платникові було достатньо мати власних основних засобів на суму більшу, ніж заявлена сума відшкодування, то від тепер враховуються всі необоротні активи та їх вартість має втричі і більше перевищувати суму відшкодування. Решту вимог по факту збережено.

Слід вважати, що критерії для отримання автоматичного відшкодування податку спростилися. Вони певним чином стимулюють інноваційну діяльність платників та позбавлені суб’єктивізму.

Окремим позитивним моментом можна вважати узаконений доступ громадськості до податкової інформації. Так, повний перелік платників податку, які отримали бюджетне відшкодування, щомісячно має публікуватися на сайті Державної казначейської служби з обов'язковим зазначенням сум відшкодувань. Слід вважати, що це знизить корумпованість податкових органів, забезпечить прозорість роботи та сприятиме позитивному іміджу служби у суспільстві.

Література:

1. Закон України «Податковий кодекс» № 2755-VI від 02.12.2010 р. : станом на 27.01.2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://sfs.gov.ua/nk/

2. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» № 72-VIІІ від 28.12.2014 р. : станом на 27.01.2015 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/72-19/