Малько Катерина Сергіївна

аспірант кафедри політичної економії обліково-економічних факультетів Державного вищого навчального закладу

«Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»

Умови залучення іноземного капіталу у вітчизняну економіку

Збільшення обсягів та оптимізація структури іноземного інвестування, як показує світова практика, можливі лише за умов підвищення привабливості інвестиційного середовища і створення відповідно до ринкових засад механізму взаємодії іноземного інвестора й органів державної влади. У зв’язку з цим виникає потреба у подальшому вивченні питання підвищення привабливості вітчизняного інвестиційного середовища й адаптації досвіду державного регулювання іноземних інвестицій у трансформаційних економіках з метою удосконалення існуючого організаційно-економічного механізму залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України. Тобто, іншими словами, необхідно з’ясувати, чи створені в нашій державі належні умови для залучення іноземного капіталу.

До основних умов залучення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку можна віднести: 1) наявність відповідного законодавства, що складається із сукупності чітких правових норм, які регламентують порядок здійснення іноземних інвестицій; 2) надання державою-реципієнтом гарантій щодо захисту іноземних інвестицій; 3) забезпечення політичної стабільності в державі.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України закріплені в Законі України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. № 1560-XII [1]. Його норми спрямовані на забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб’єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, а також на ефективне інвестування економіки України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції. Так, в Законі України «Про інвестиційну діяльність» визначені суб’єкти та об’єкти інвестиційної діяльності. Чітке розуміння того, хто може бути суб’єктом інвестиційної діяльності та в які об’єкти дозволено вкладати кошти, своєю чергою, є однією з умов залучення інвестицій, у тому числі іноземних.

В Законі України «Про інвестиційну діяльність» (ст. 7) закріплено, що всі суб’єкти інвестиційної діяльності, незалежно від форм власності та господарювання, мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності, якщо інше не передбачено законодавчими актами України. Розміщення інвестицій у будь-яких об’єктах, крім тих, інвестування в які заборонено або обмежено Законом «Про інвестиційну діяльність», іншими актами законодавства України, визнається невід’ємним правом інвестора і охороняється законом. Ніхто не має права обмежувати права інвесторів у виборі об’єктів інвестування, за винятком випадків, передбачених Законом України «Про інвестиційну діяльність» (ст. 18).

Що стосується законодавчих умов здійснення іноземних інвестицій, то вони закріплені в Господарському кодексі України від 16 січня 2003 р. № 436-IV [2] та в Законі України «Про режим іноземного інвестування» від 19 березня 1996 р. № 93/96-ВР [3], норми якого визначають особливості правового режиму іноземного інвестування на території України.

Відповідно до Господарського кодексу України (ст. 394) та Закону України «Про режим іноземного інвестування» (ст. 7) для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України. Законами України можуть визначатися території, на яких діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки. При цьому у державних програмах залучення іноземних інвестицій в пріоритетні галузі економіки та соціальну сферу може бути передбачено встановлення додаткових пільг для суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у цих сферах. Законом також може бути обмежено або заборонено діяльність іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями в окремих галузях економіки або в межах окремих територій України виходячи з інтересів національної безпеки України.

Однією з важливих умов здійснення іноземних інвестицій є надання Україною як державою-реципієнтом інвесторам, у тому числі іноземним, гарантій прав суб’єктів інвестиційної діяльності, а також визначення умов припинення інвестиційної діяльності. Так, відповідно до ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб’єктів. Однак слід звернути увагу на те, що відповідно до даного нормативно-правового акту умови договорів, укладених між суб’єктами інвестиційної діяльності, зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів і у випадках, коли після їх укладення законодавством (крім податкового, митного та валютного законодавства, а також законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності) встановлено умови, що погіршують становище суб’єктів або обмежують їх права, якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору.

В Господарському кодексі України та в Законі України «Про режим іноземного інвестування» закріплені державні гарантії захисту іноземних інвестицій. Так, відповідно до ст. 397 Господарського кодексу України з метою забезпечення стабільності правового режиму іноземного інвестування встановлюються такі гарантії для іноземних інвесторів: 1) застосування державних гарантій захисту іноземних інвестицій у разі зміни законодавства про іноземні інвестиції; 2) гарантії щодо примусового вилучення, а також від незаконних дій органів влади та їх посадових осіб; 3) компенсація і відшкодування збитків іноземним інвесторам; 4) гарантії у разі припинення інвестиційної діяльності; 5) гарантії переказу прибутків та використання доходів від іноземних інвестицій; 6) інші гарантії здійснення інвестиційної діяльності. У разі зміни законодавства про режим іноземного інвестування на вимогу іноземного інвестора у випадках і в порядку, визначених законом, застосовуються державні гарантії, які визначаються законодавством, що діяло на момент вкладення інвестицій.

Згідно із Законом України «Про режим іноземного інвестування», якщо надалі спеціальним законодавством України про іноземні інвестиції будуть змінюватися гарантії захисту іноземних інвестицій, то протягом десяти років з дня набрання чинності такого законодавства на вимогу іноземного інвестора застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, зазначені в Законі України «Про режим іноземного інвестування» (ст. 8).

Відповідно до ст. 9 Законі України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації. Слід також зазначити, що Закон України «Про режим іноземного інвестування» надає іноземним інвесторам право на відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду і моральну шкоду, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами України чи їх посадовими особами передбачених законодавством обов’язків щодо іноземного інвестора або підприємства з іноземними інвестиціями (ст. 10).

У разі припинення інвестиційної діяльності іноземний інвестор має право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій в натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного капіталу) без сплати мита, а також доходів від цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності, якщо інше не встановлено законодавством або міжнародними договорами України. Іноземним інвесторам після сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів гарантується безперешкодний і негайний переказ за кордон їх прибутків, доходів та інших коштів в іноземній валюті, отриманих на законних підставах внаслідок здійснення іноземних інвестицій (ст. ст. 11, 12 Закону України «Про режим іноземного інвестування»).

Особливості здійснення іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах встановлюються законодавством України про спеціальні (вільні) економічні зони – Господарським кодексом України та Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» від 13 жовтня 1992 р. [4]. Правовий режим іноземних інвестицій, що встановлюється у спеціальних (вільних) економічних зонах, не може створювати умови інвестування та здійснення господарської діяльності менш сприятливі, ніж встановлені Законом України «Про режим іноземного інвестування».

Таким чином, що стосується наявності законодавства України про іноземні інвестиції та надання державою гарантій щодо їх захисту, можна зробити висновок про те, що ці умови є переважно виконаними, незважаючи на існуючу необхідність удосконалення чинного законодавства. Головною умовою, яка нині відчутно гальмує інвестиційні процеси в Україні є глибока політична криза, до якої протягом 2014 року додалася й економічна криза.

Література:

1. Про інвестиційну діяльність [Текст]: закон України від 18 вересня 1991 р. № 1560-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – Ст. 646.

2. Господарський кодекс України [Текст]: закон України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.

3. Про режим іноземного інвестування [Текст]: закон України від 19 березня 1996 р. № 93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.

4. Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон [Текст]: закон України від 13 жовтня 1992 р. № 2673-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 50. – Ст. 676.