Экономічні науки/4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

к.е.н., доцент Курач В.П., к.е.н., доцент Аксьонова Л.О.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Проблеми та перспективи залучення інвестицій

в сучасних умовах

Не дивлячись на суттєві заходи Уряду щодо стабілізації курсу національної валюти, зниження банківських ставок, наповнення золотовалютних резервів і покращення платіжного балансу країни, поки що не вдається в повній мірі використати її експортний потенціал та підвищити міжнародну конкурентоспроможність.

Економіка України вкрай потребує припливу інвестиційних ресурсів, які є запорукою системного розвитку матеріально-технічної бази, стимулювання конкуренції на ринку, підвищення рівня зайнятості, розбудови соціальної інфраструктури.

Тому аналіз сучасних тенденцій руху прямих іноземних інвестицій в економіку нашої країни, визначення чинників та закономірностей їх впливу на рівень інвестиційного клімату та перспектив активізації інвестиційного процесу в державі обумовлюють актуальність проведених досліджень.

Основною метою роботи є оцінка сучасного стану надходження й розподілу інвестицій, аналіз динаміки залучення іноземного капіталу у вітчизняну економіку та дослідження проблеми підвищення її інвестиційної привабливості.

За даними Конференції ООН із торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), прямі іноземні інвестиції у світі у 2013 році, в порівнянні з 2012 роком, зросли на 9 відсотків (до 1450 млрд. дол. США) і, за прогнозами, зростатимуть надалі в наступні три роки [1].

Натомість в Україні політична та економічна нестабільність 2013 року призвели до скорочення інвестиційного капіталу.

Заборгованість українських підприємств перед прямими іноземними інвесторами на 1 липня 2014 року сягала 9,8 млрд. дол., загальний обсяг прямих інвестицій, включаючи акціонерний капітал і боргові інструменти, - 59,8 млрд. дол., а показники індексу ділового клімату були найгіршими серед держав Центральної та Східної Європи.

Частка України у світових обсягах інвестицій постійно скорочується і в 2014 р. становила вже менш як 0,2% [2].

За результатами минулого року до десятки основних країн-інвесторів ввійшли: Кіпр - 15,12 млрд. дол., Німеччина - 5,77 млрд. дол., Нідерланди - 5,21 млрд. дол., РФ - 2,96 млрд. дол., Австрія - 2,68 млрд. дол., Велика Британія - 2,33 млрд. дол., Віргінські Острови - 2,01 млрд. дол., Франція - 1,65 млрд. дол., Швейцарія - 1,39 млрд. дол. та Італія - 1,05 млрд. дол. [3].

Частка решти країн суттєво скоротилася. Так, Росія за 20 останніх років вклала в Україну менш ніж 1% своїх інвестицій, Польща – менш як 1,5%.

За прогнозами фінансових аналітиків, у період 2015–2025 років Україна може розраховувати лише на мінімальні обсяги іноземних інвестицій.

Відповідно до даних платіжного балансу, за січень-серпень 2014 року обсяг прямих інвестицій з України перевищив обсяг вкладених в Україну коштів, і дефіцит прямих іноземних інвестицій склав 594 млн. дол. [4].

Ринок злиття та поглинання в Україні у 2014 році показав найгірші результати за всі часи незалежності: за три квартали - 895 млн. дол. Світовий ринок за цей же час сягнув 3 трлн. дол., що стало найкращим показником останніх шести років.

Непростим минулий рік став і для українських венчурних інвестицій: до політичної кризи додалися воєнні дії на сході України та економічна криза. В результаті обсяг інвестицій у вітчизняні «стартапи» скоротився вдвічі (до 80 млн. дол.) [3].

Ринок фінансових інвестицій в Україні в 2014 році справдив надії інвесторів: вперше, починаючи з 2012 року, індекс Української біржі показав динаміку. Якщо в січні його значення складало 900 пунктів, то в липні - 1200 пунктів, а в грудні – 1000 пунктів.

У випадку стабілізації політичної та економічної ситуації індекс може повернутися до найвищих його значень, а якщо становище в країні загостриться, можливий обвал до 20-30% від теперішнього значення показника.

Вітчизняні інститути спільного інвестування, що сформували портфелі з активів зі стабільним доходом, за результатами 2014 року отримали прибуток: «Тарас Шевченко: Ощадний Фонд» - 60%, «Михайло Грушевський: Фонд Державних паперів» - 38%, «Кінто-Казначейський» - 28%, «Альтус-Депозит» - 18%. В аутсайдерах залишилися фонди нерухомості та галузеві фонди [3].

З огляду на викладене вище, для стимулювання інвестиційної діяльності в нашій країні та створення умов для подальшого збільшення обсягів залучення інвестицій, необхідно здійснити низку заходів: застосувати дієві методи подолання політичної та економічної кризи, хабарництва та корупції; вдосконалювати механізми державно-приватного партнерства, підтримувати регіональну інноваційно-інвестиційну інфраструктуру.

Література:

1. Драчук С. Іноземні інвестиції у світі ростуть, а в Україні падають / С. Драчук // Україна: Ефективна економіка. — 2014. — С. 1 - 3.

2. Гайдуцький А. Не за крихти. Україні потрібна якісно нова стратегія залучення іноземного капіталу / А. Гайдуцький [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gazeta.dt.ua/finances/ne-za-krihti-ukrayini-potribna-yakisno-nova-strategiya-zaluchennya-inozemnogo-kapitalu-_.html. - Назва з екрана.

3. Офіційний сайт Державної Служби Статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2014/zd/ivu/ivu_

u/ivu0114.html.

4. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mfa.gov.ua/ua/about-ukraine/economic-cooperation/invest-climat.