Економічні науки / 5. Управління трудовими ресурсами

Лебідь Л.

магістр спеціальності «Управління персоналом і економіка праці»

Одеський національний економічний університет

Вплив організаційної культури на ефективну діяльність підприємства

Сьогодні ефективна діяльність кожної компанії залежить від якісно нового стилю мислення, який відповідає вимогам сучасності. Адже наука має тенденцію до постійного вдосконалення, тому підприємство має ефективно впроваджувати нові концепції та економічні парадигми, які базуються не лише на матеріальних і фінансових ресурсах, а, в першу чергу, на людському капіталі та трудовому потенціалі, тому що людські ресурси – це основний чинник ефективного розвитку підприємства і країни в цілому.

Проблеми впливу організаційної культури на конкурентоспроможність організації та ефективність її діяльності досліджували і вітчизняні, і закордонні вчені. Наприклад, деякі закордонні дослідники пов’язують ефективність діяльності підприємств з силою культури. Так, Д. Коттер и Д. Коен вважають, що “сильно розвинена організаційна культура підприємства підсилює координацію, контроль і єдність цілей підприємства з цілями працівників”[5, c.245]. Л. Аргоут, наприклад, припускає, що вона обумовлює вплив на якість, а Д. Руссо особливо підкреслює вплив на прибуток. Вітчизняними вченими, які досліджували цю проблематику є С. Бурлуцький [1], Я. Слабко[4] , В. Стоянова [3], О. Харчишина [6], Ю. Палеха [2]. Однак невирішеною залишається проблема з’ясування впливу конкретних факторів та елементів організаційної культури на розвиток, ефективність діяльності підприємства, а, отже, і на його конкурентоспроможність.

Метою є визначення основних напрямків формування та розвитку організаційної культури як фактора впливу на ефективність діяльності підприємства.

Прагнення до економічного зростання має базуватися на формуванні відповідної організаційної культури. Поняття "організаційна культура" в управлінні стало застосовуватися нещодавно. Під нею розуміється система загальної думки і цінностей, поділюваних усіма членами організації. У 80-ті роки американці відкрили значення "організаційної культури" як потужного елементу управління. Ідею організаційної культури сформулював і сформував Р.Крок, що стояв на чолі компанії "McDonalds" до 1984 р. Кожен працівник компанії був знайомий з нормами поведінки, прийнятими в ній. Висока якість, кваліфіковане обслуговування, чистота, лише найкращі інгредієнти для приготування їжі - ось основоположні принципи компанії і складові її успіху. Така організаційна культура символізує стабільність і гармонійність феномена процвітання даної компанії. Особливо ефективно це відкриття використовується японцями. Культура за силою впливу на людей ставиться врівень з організацією як управлінським інструментом. Головний потенціал, головна небезпека для прогресивних змін криється в людині, в його свідомості, в культурі, в тому числі в культурних стереотипах її поведінки в організаціях.

Зарубіжні дослідники вже давно досліджують питання впливу організаційної культури на розвиток і діяльність організацій. Так, американцями Т. Пітерсом і Р. Уотерманом були виділені основні риси організаційної культури, що сприяють успіху компанії: рішення приймаються навіть в умовах нестачі інформації; центральним моментом організаційної культури є задоволеність споживача; заохочення самостійності та ініціативності; людина - це найважливіша цінність і актив організації; керівники організації регулярно відвідують керовані ними об'єкти і спілкуються з підлеглими; чітка спрямованість на основну діяльність, диверсифікація не заохочується [6].

Однією з переваг над конкурентами, що надає високо розвинена організаційна культура, є зацікавленість персоналу у діяльності підприємства, узгодженість, послідовність дій працівників. Спільні організаційні цінності, ритуали, переконання та звичаї посилюють внутрішню координацію, зацікавленість у спільній діяльності та сприяють усвідомленню себе як частини загального результату, сприяють розвитку почуття причетності , відповідальності та власної необхідності. На нашу думку, дотримання всіх вищеназваних складових організаційної культури сприяє підвищенню продуктивності персоналу, що призводить до більш ефективної діяльності підприємства та підсиленню його конкурентної позиції на ринку.

Окрім того, організаційну культуру слід розглядати у якості стратегічного чиннику розвитку підприємства. Ідеї, місія, спільне сприйняття цілей координує та прискорює діяльність у напрямку досягнення спільної мети. Усвідомлення та прийняття організаційної культури дозволяє краще зрозуміти організацію, її функціонування, призначення на ринку, а також причини та наслідки діяльності підприємства. Не менш важливу роль у підвищенні конкурентоспроможності посідають такі матеріальні складові організаційної культури , як споруда організації, інтер’єр, фірмовий одяг працівників та інші матеріальні цінності, які складають певне враження на зовнішнє та внутрішнє оточення компанії, створюють імідж організації та відіграють важливу роль у боротьбі з конкурентами.

Отже, результати діяльності будь-якого підприємства безпосередньо пов’язані з його організаційною культурою, тому що саме вона є важливим чинником підвищення конкурентних позицій організації. Високий рівень організаційної культури підприємства дозволяє отримувати так званий “управлінський прибуток” [7], який є результатом використання інтелектуального капіталу, узгодження цілей організації та її підрозділів, створення позитивного іміджу підприємства, а не відновлення технологій, устаткування, розширення асортименту. Разом з тим обов’язковою умовою організаційна культура повинна максимально корелюватися з спільними цілями усіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів) у процесі створення спільної цінності [1, c.123].

Таким чином, в результаті досліджень ролі організаційної культури у діяльності сучасного підприємства простежується значний вплив даного поняття на стратегічний розвиток підприємства. Звичайно, відомі випадки, коли підприємство з високою організаційною культурою зазнає поразок на ринку, або, навпаки, підприємство з низьким рівнем організаційної культури демонструє високі показники діяльності. Але це виключення із правил і, на нашу думку, в досягненні високого рівня конкурентоспроможності, довгострокових цілей підприємства та його ефективної діяльності вирішальним чинником є сильна організаційна культура.

Література

1. Бурлуцький С.В. Соціальне партнерство та корпоративна відповідальність: гомеостатичний підхід / С.В. Бурлуцький // Соціально-трудові відносини: теорія та практика: зб. наук. пр., ДНВЗ КНЕУ: 2014. - №1(7). – С.120-125

2. Палеха Ю.І. Ключі до успіху, або Організаційна та управлінська культури. — К.: Вид-во Європ. ун-ту фінансів, інформ. систем., менеджм. і бізнесу, 2000. — 211с.

3. Стоянова В.А. Оценка влияния организационной культуры предприятия на эффективность производственной деятельности / Менеджмент в России и за рубежом – 2005. - №1. С.3-9

4. Слабко Я.Я. Процес формування та розвитку організаційної культури промислового підприємства: соціологічний аспект / Я.Я. Слабко // Грані: Соціологія. – 2009. — №6 (68). – С. 127 – 131.

5. Коттер Джон П., Коэн Дэн С. Суть перемен. - Изд-во «Олимп-Бизнес». – 2008. – 300с.

6. Харчишина О. В. Формування організаційної культури [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/ 5_SWMN_2011/Economics/6_79735.doc.htm

7. Кошельник В. М. Сутність та значення організаційної культури у системі управління підприємством в умовах транзитивної економіки / Менеджмент. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/Soc_Gum/Vchtei/2011_3/NV-2011-V3_47.pdf