Экономические науки/7.Учет и аудит.

Студентка 2 курсу магістратури Ротар Анастасія

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ

Питання обліку та контролю ефективного використання, зносу та техніко-економічного старіння основних засобів в Україні є надзвичайно актуальним і викликає значний практичний інтерес. Головними проблемами цієї теми є те, що підприємства не оновлюють основні засоби і не вдосконалюють обладнання та техніку, що, як наслідок науково-технічного прогресу, виготовляє меншу кількість продукції по відношенню до нового обладнання. Саме тому на сьогодні досить суттєво постає питання удосконалення управління основними засобами підприємств.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми обліку та контролю основних засобів досліджуються у працях провідних науковців. Н. Гура, Р. Грачова, С. Голов, Т. Мельник, А. Панасенко та ін. здійснили значний внесок в удосконалення обліку основних засобів. Ряд питань у законодавчо-нормативних документах залишились недоопрацьованими, а саме: методика проведення інвентаризації, визначення справедливої вартості і переоцінки, облік продажу основних засобів тощо. Суттєві доповнення та зміни в Податковому кодексі України та інших нормативно-правових документах, які регламентують облік та контроль основних засобів, обумовлюють необхідність здійснити порівняння правил ведення обліку з метою визначення шляхів їх удосконалення.

Постановка завдання. Метою дослідження є пошук можливих напрямів удосконалення обліку та контролю основних засобів шляхом аналізу нормативно-правової бази України, гармонізації з міжнародними стандартами та адаптації цих пропозицій для управлінських потреб. Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання: дослідити та визначити шляхи удосконалення методики проведення інвентаризації, нарахування амортизації, переоцінки, реалізації, ремонтів основних засобів; надати пропозиції щодо методики обліку та контролю основних засобів.

Виклад основного матеріалу. З 1.01.2015 р при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів. До 1.01.2015 р. при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначався як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Після 1.01.2015 р. дохід від продажу основних засобів визначається як різниця, якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу [1].

У зв’язку зі змінами в чинному законодавстві нестачі, на нашу думку потрібно списувати з балансу та зараховувати на позабалансовий субрахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» до моменту встановлення винних осіб або надання інформації органами дізнання чи досудового слідства щодо припинення кримінального провадження. Після вирішення питання про винуватців суми невідшкодованих нестач і втрат списують з позабалансового обліку.

Щодо методики проведення інвентаризації та контролю за ефективністю використання основних засобів, на нашу думку, слід запровадити наступне:

1.Після закінчення інвентаризації інвентаризаційна комісія повинна проводити контрольні перевірки найбільш суттєвих за вартістю активів з інвентаризаційного опису до відкриття складу, де проводилась інвентаризація. У разі виявлення значних розходжень між даними інвентаризаційного опису і даними контрольної перевірки проводять повторну інвентаризацію. Для цього призначають новий склад робочої інвентаризаційної комісії.

2. На активи, які не належать підприємству, але знаходяться в його розпорядженні, потрібно складати окремі описи з розподілом: на орендовані, прийняті на відповідальне зберігання, комісію, переробку тощо. Після проведення інвентаризації активів, що належать іншим підприємствам доцільно складати окремі звіряльні відомості, копії яких надсилаються власнику.

3. Голова інвентаризаційної комісії повинен візувати всі прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів), із зазначенням «До інвентаризації на (дата)». Для бухгалтерської служби ці документи є підставою для визначення залишків активів на початок інвентаризації за даними обліку.

4. Якщо інвентаризаційна комісія виявляє основні засоби, які придатні до використання, але на них нараховано стовідсотковий знос, то відповідні матеріали вона повинна передати керівнику установи.

Варто зазначити, що підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 %) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу (п.16 П(С)БО 7 “Основні засоби”). У разі переоцінки об’єкту основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів груп основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Переоцінена первинна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням відповідно первинної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість. Відомості про зміни первинної вартості та суми зносу основних засобів заноситься до регістрів їх аналітичного обліку. Для цього потрібно перевірити інвентарні картки, інвентаризаційні описи, інвентарні списки.

Витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, які:

ü не перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт і поліпшення були здійснені (п.146.12.);

ü перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року-підлягають амортизації (п.144.1.) [1].

Важливо також перевірити відповідність статей балансу підприємства по основних засобах даним Головної книги, записи якої звіряють з аналітичним обліком.

Зокрема, витрати на ремонт основних засобів (залежно від їх використання) можна віднести до:

• загальновиробничих витрат, якщо основні засоби, що ремонтуються, мають цехове, дільниче, лінійне призначення (пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу);

• адміністративних витрат, якщо ці витрати пов'язані з утриманням основних засобів, які використовуються у загальногосподарський діяльності, зокрема з ремонтом орендованих основних засобів, у тому числі легкових автомобілів (абзац «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу);

• витрат на збут, якщо такі витрати пов'язані з утриманням основних засобів, зокрема з їх ремонтом, з транспортуванням готової продукції, товарів (пп. 138.10.3 цього пункту).

Згідно з Податковим кодексом суми витрат на ремонт і поліпшення основних засобів відносяться на конкретний об'єкт основного засобу, щодо якого такий ремонт чи поліпшення здійснюється [1].

Первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом і поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією), що зумовлює зростання майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об'єктів, у сумі, яка перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року.

Сума витрат, пов'язана з ремонтом і поліпшенням об'єктів основних засобів (у тому числі орендованих), у розмірі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат звітного податкового періоду, в якому такий ремонт і поліпшення було здійснено [1].

Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України від 2.12.2010 р. N 2755-VI [із змінами та доповненнями] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України: [сайт]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2154-17. – Назва з екрана.

2. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_014

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: затверджене Наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.minfin.gov.ua

4. Дерун І. А. Удосконалення бухгалтерського обліку основних засобів на основі його гармонізації / І. А. Дерун // Вісник Житомирського державного технологічного університету: економічні науки. − 2009. − № 4 (50). − С. 40 − 42.

5. Дьяченко Е.С. Облік і структура основних засобів: МСБО та світовий досвід / Е.С. Дьяченко / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/ecfor_2013_3_37.pdf

6. Карчевська Г.Г. Особливості процесів відтворення основних засобів на промислових підприємствах / Г.Г. Карчевська / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/drep_2013_2_27.pdf

7. Пирець Н.М. Порівняльний аналіз національних та міжнародних стандартів обліку основних / Н.М. Пирець / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/inek_2013_6_79.pdf

8. Руденко Л.М. Відмінності в обліку основних засобів за МСБО 16 і П(С)БО 7 [Електронний ресурс] / Л.М. Руденко / – Режим доступу: http://biznesinalogi.com /vidminnosti- v-oblikuosnovnix-zasobiv-za-msbo-16-i-psbo-7 

9. Derun, Ivan A. Fixed asset accounting software selection for industrial enterprises / I. A. Derun // Papers of the 2nd International Scientific Conference “European Applied Science: modern approaches in scientific researches”. − Stuttgart: ORT Publishing, 2013. − P. 51−53.