Наторіна А.О., Дахова Г.С.

Донецький національний університет економіки и торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського,

м. Кривий Ріг, Україна

Маркетингові стратегії інноваційних товарів на ринку харчової промисловості

Глобалізація світової економіки супроводжується посиленням конкуренції у харчовій промисловості. В умовах динамічного зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, що впливають на діяльність харчових підприємств формування стратегії – базова функція сучасного менеджменту.

Основним завданням формування стратегії підприємства харчової промисловості є отримання в якості кінцевого результату програми дій, яка зв’язує між собою наявні ресурси, виконавців, комплекс заходів і час на їх виконання [1].

У сучасних ринкових умовах керівники харчових підприємств пристосовують свою економічну діяльність до вимог ринку не тільки за рахунок застосування різних методів управління, а й постановкою і досягненням довгострокових, стратегічних цілей. Ці цілі спрямовані на підвищення майбутнього потенціалу підприємств, збереження його положення на ринку, підтримання інтелектуального і людського капіталу. Основний упор робиться на вирішенні поточних виробничих проблем, зменшенні витрат виробництва продукції, вибору і застосування на практиці стратегій майбутнього розвитку підприємств.

Маркетингова стратегія – елемент стратегії діяльності підприємства, спрямований на розробку, виробництво і доведення до покупця товарів і послуг, найбільш відповідних його потребам.

Розрізняють стратегію залучення покупців і стратегію просування продукту [2].

Основні види маркетингових стратегій можуть бути наступними. Насамперед, це стратегія завоювання або розширення частки ринку. Розширення бізнесу за рахунок відходу з сегменту конкурентів, формування у споживачів нових потреб і розширення сфери застосування вже випускається. Прикладом іншої маркетингової стратегії може служити стратегія інновацій. Це створення нової, ще не має аналогів продукції і вихід з нею на ринок. Така стратегія вимагає значних витрат на проведення науково-дослідних і конструкторських робіт, а також на створення і підтримку дослідно-виробничої бази.

Існує стратегія диференціації продукції, коли вже існуючий виріб багаторазово модифікується і удосконалюється, внаслідок чого розширюється сфера його застосування. Існують також стратегії зниження витрат виробництва і стратегія вичікування, з метою вивчення дій конкуруючих фірм і компаній.

Ж.Ж. Ламбеном дається характеристика стратегії концентрації ринку, функціональної спеціалізації, спеціалізації по клієнту, селективної спеціалізації, повного охоплення ринку; розглядається стратегія лідерства за рахунок економії на витратах, диференціації, спеціалізації; стратегії зростання, конкуренції та міжнародного розвитку [3].

Загальна схема розробки стратегії, послідовність її основних етапів і процедур, а також логіка взаємозв'язку завдань, визначається тією принциповою особливістю, що об'єктом рішення є неструктуровані або мало структуровані проблеми. Процес формування стратегії є динамічним процесом, в ході якого йде постійне уточнення об'єкта дослідження – від опису проблеми до формування конкретних управлінських впливів [4].

Стратегія стосується сфери, засобів і форми діяльності, системи взаємин усередині підприємства, позиції в ринковому середовищі. Прикладами стратегій можуть бути:

1) збільшення частки обсягу продажів на ринку до певного рівня, що не знижуючи ціни;

2) початок виробництва продукту при одночасному скороченні виробництва іншого;

3) проникнення на ринок, контрольований конкурентом.

Важливим моментом є вибір маркетингової стратегії, в рамках якої приймається рішення про кількість продажів і способі обробки цільового ринку (працювати з усіма сегментами відразу або віддати перевагу один з них, найбільш близько відповідний конкурентним перевагам).

Отже, слід зазначити, що саме такий підхід до позиціонування інноваційного товару на ринку дозволяє зробити зусилля по збуту непотрібними, тобто такий товар буде рекламувати, а отже і продавати сам себе.

Література:

1. Пітер Ф. Друкер. Енциклопедія менеджменту / Питер Фердинанд Друкер: [пер. з англ]. – М.: Видавничий дім «Вільямс», 2004. – 432 с.

2. Академік : електронні ресурси в науці, культурі та освіті [Електронний ресурс]. – Академік, словники та енциклопедії //: Режим доступу: http://dic.academic.ru/dic.nsf/fin_enc/24885.

3. Ламбен Ж.-Ж. Стратегічний маркетинг/ Жан-Жака Ламбена:[ пер. з французької]. – СПб. : Наука, 1996. – 589 с

4. Агафонов В. А. Методологічні питання моделювання стратегічних рішень соціально-економічних проблем / Агафонов, Владимир Александрович. – М., МГУ, 1987.