А.П. Кузьміна, В.А. Потабашній, О.Я. Маркова, О.В. Князєва

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Кафедра терапії, кардіології і сімейної медицини ФПО

Використання окремих сучасних інноваційних технологій в навчанні лікарів-інтернів, як засобу забезпечення якісної підготовки фахівців

Резюме: Проаналізована динаміка впровадження інтерактивних методів навчання лікарів-інтернів з метою покращення навчання. Запропоновано використання інтерактивних методів, як форми реалізації впровадження сучасних технологій. Для реалізації актуальних вимог сьогоднішньої освіти лікарів на післядипломному етапі все більшого значення набуває впровадження в навчальний процес інноваційних технологій навчання.

Мета: дослідити ефективність впровадження методів навчання з використанням інтерактивних технологій при підготовці лікаря-інтерна для практичної діяльності.

Нами проаналізована динаміка застосування різних варіантів навчання при підготовці лікарів інтернів. Серед інноваційних технологій навчання, що застосовувалися останнім часом в навчальному процесі набуває чинності перевага інтерактивних методів навчання.

Сучасний рівень підготовки лікарів-інтернів орієнтує викладача на перехід від традиційного викладання матеріалу до впровадження нових інтерактивних технологій при проведенні лекцій, семінарських та практичних занять. Саме технологія інтерактивного навчання в усіх його формах не тільки стає адаптованою до практичних та семінарських занять, але й застосовується викладачами під час лекцій.

Серед інноваційних технологій навчання на циклах первинної спеціалізації визначається неухильний ріст технологій навчання на зразок гри. Саме інтерактивна лекція – альтернатива традиційній. Інтерактивна лекція дозволяє поєднати керуючу роль досвідченого викладача з високою активністю лікаря-інтерна на основі використання сучасних інтерактивних технологій. Слід зауважити, що не кожна лекція може бути побудована, як інтерактивна. Розробка інтерактивної лекції – досить складний і суперечливий процес, в ході якого слід продумати не тільки логіку викладення програмного матеріалу та його послідовність, але чітко визначити структуру лекції та відповідність методів та технологій навчання кожному рівню засвоєння знань інтерна. Мотивація читання інтерактивної лекції повинна бути дуже обґрунтованою та потужною. Викладачеві, у якого немає досвіду, з цього приводу рекомендується скористатися факультативною тематикою (наприклад, Рентгенконтраст-індукована нефропатія, Апное під час сну і т.п.). Саме така тематика здебільшого має проблемний і пошуковий характер (з визначенням факторів ризику за різними шкалами, що підлягають і не підлягають модифікації і т.п.). Під час лекції суто змінюється роль викладача: він створює систему нової інформації і знань інтернів шляхом активізації самостійної роботи, налагодження оперативного зворотного зв'язку, мобілізації мислення, знань та умінь. Інтерактивна лекція повинна бути побудована на основі застосування інноваційних технологій. Серед яких перевагу мають комп'ютерні технології, зокрема гіпертекстові, ділова гра, презентації, тренінги. Викладання повинно реформуватися та базуватися на відомостях міжнародних формулярів, протоколів діагностики і лікування хворих. Підвищують інформаційний характер лекції альтернативні методи дослідження, що базуються на основі доказової медицини.

Крім того підготовка лікаря-інтерна потребує забезпечення самостійності навчання. Самостійна робота інтернів організується з урахуванням принципів, що припускають комплексний підхід, високий рівень знань, їх навчальний і творчий характер та індивідуальність [1]. Теми для засвоєння матеріалу у формі самостійної роботи сприяють оволодінню практичними навичками з різних розділів (невідкладних станів, клінічної лабораторної діагностики і т.п.). Впровадження технічних засобів навчання дозволяє легко відпрацьовувати вправи, які сприяють тренінгу окремих видів пам’яті – образної, логічної, пізнавальної та відтворюючої. Лікарі-інтерни оволодівають практичними навичками з лабораторних досліджень шляхом самостійного вивчення гематологічних, загально-клінічних, імунологічних, біохімічних та паразитарних досліджень лабораторних показників в нормі та при патології. Якщо при самонавчанні у інтерна виникають деякі труднощі, він може скористатися консультацією викладача. Особлива увага приділяється експрес методам на тестованих зразках. Самостійна робота інтернів організована з урахуванням принципів, що припускають комплексний підхід, високий рівень знань, їх навчальний і творчий характер та індивідуальність. Згідно сучасних вимог до організації навчального процесу більший обсяг навчального часу виноситься на самостійну роботу. Теми для засвоєння матеріалу у формі самостійної роботи сприяють оволодінню практичними навичками.

Основною задачею в навчальному процесі є формування вмінь і навичок у лікарів-інтернів. Етапність дій є основою для реалізації поставленого завдання: перший етап - "репродуктивно-навчальний" – цілеспрямоване накопичення знань і, як правило, за допомогою коригувальних дій викладача утворення певного обсягу вмінь; другий – етап саморегулюючих дій і застосування отриманих умінь для рішення однотипних завдань, третій – "творчо-тренувальний", за допомогою тренінгу, що послідовно ускладнюється (переходить на більш високий рівень формування вмінь), четвертий – при певному нагромадженні умінь відбувається трансформація, або перехід вмінь у навички (фактор перетворення інформації в знання і практичні навички в клініці під керівництвом викладача). Якість цієї частини освітнього процесу визначається: технологічним та методичним забезпеченням навчального процесу; активністю лікарів-інтернів; об’єктивністю та систематичністю контролю знань.

Рольова гра, як засіб оптимізації активного навчання. В рольовій грі беруть участь усі лікарі-інтерни незалежно ні від типу проблеми, що вирішується, ні від кількості ролей. Призначаються активні гравці та консультанти. До останніх можуть звернутися активні гравці в разі складної для них ситуації. Після закінчення гри «експерти» (з числа інтернів) надають аргументовані оцінки діям інтернів-гравців. Серед 52 опитуваних інтернів 95% наголошують за активну модель навчання, а лише 5% утримуються від коментарів. Тобто в умовах навчального процесу лікар-інтерн виступає «суб'єктом» навчання, виконує завдання, вступає в професіональний діалог з викладачем. Основними методами в такому разі виступають: позаудиторна (самостійна) робота в рамках методичних вказівок, проблемні і наукові завдання.

Прикладом постійного впровадження активних форм навчання можуть бути заняття з розділу кардіології. Під час вивчення теми інтернам поставлена навчальна проблема, для вирішення якої вони повинні були використати різні джерела інформації. Етапність такого навчання включає: по-перше отримання інформації (огляд тематичного хворого, знайомство з результатами проведених досліджень, участь лікаря-інтерна в проведенні променевої діагностики), обґрунтування діагнозу та підготовка лікаря-інтерна до «мозкового штурму» (це ефективний інтерактивний метод колективного обговорення, який допомагає знаходити декілька рішень відносно визначеної проблеми); по-друге (поділ на 2 підгрупи) робота в підгрупах (кожна з яких отримує інструкцію щодо обґрунтування діагнозу) з послідуючим виступом представника кожної підгрупи; по-третє – після обговорення проблемних завдань викладач опитує представників груп про наслідки роботи (інтерни самі дають аналіз своєї роботи). На останньому етапі лікарям-інтернам пропонуються тестові завдання. Найкращим завданням є таке, що ототожнює окремі події або наслідки втручань (наприклад, на яку добу після негативної події можна застосувати лікарський засіб).

У викладанні дисципліни велика увага приділяється роботі з рекомендаціями. Лікарі-інтерни ознайомлюються з друкованими або електронними джерелами рекомендацій (орієнтуються за назвою документа, які саме заходи згідно алгоритму необхідно застосовувати конкретного пацієнта; виконують завдання та відстежують проспективну його ефективність і т.п.)

Таким чином, імплементація знань і вмінь у нову ситуацію, бачення нових проблем і способів їхнього вирішення в знайомій ситуації, бачення структури складного об'єкта, уміння побудувати його модель, уміння бачити альтернативні засоби рішення проблеми, уміння комбінувати й створювати нові алгоритми діяльності є послідовними при підготовці фахівця.

Література:

1. Сучасні освітні технології у вищій школі. Мат. міжнар. наук.-метод. конфер. (Київ, 2007), тези доповідей. Ч. 1., 283с.

2. Rodionov M. A., Pichugina P. G. Puti i sredstva realizatsii professional'noy napravlen-nosti matematicheskoy podgotovki studentov meditsinskikh spetsial’nostey: monogr. [Ways and means of realization of professional focus of mathematical training of medical students: monograph]. Penza: Izd-vo PGU, 2011, 240 p.

3. Rodionov M. A. Puti i sredstva realizatsii preemstvennosti matematicheskoy podgotovki studentov neprofil'nykh spetsial’nostey: monogr. [Ways and means of realization of continuity of mathematical training of students of non-mathematical major: monograph]. Penza: PGPU im. V. G. Belinskogo, 2011, 220 p.
4. Роль математического образования в формировании инновационной активности будущего врача / М. А. Родионов, П. Г. Пичугина // Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Гуманитарные науки. -2014. - № 2 (30). - С. 219-227.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ:

Кузьміна А.П. – професор, д.м.н., кафедра терапії, кардіологіїї та сімейної медицини ФПО ДЗ ДМА, 50056, м. Кривий Ріг, пл. 30-річчя Перемоги, 2, +380677012547, revmatologymed@rambler.ru

Потабашній В.А. – зав.каф. професор, д.м.н., кафедра терапії, кардіологіїї та сімейної медицини ФПО ДЗ ДМА, 50056, м. Кривий Ріг, пл. 30-річчя Перемоги, 2,

Маркова О.Я. – к.м.н., асистент кафедри терапії, кардіологіїї та сімейної медицини ФПО ДЗ ДМА, 50056, м. Кривий Ріг, пл. 30-річчя Перемоги, 2, +380677094747

Князєва О.В. – асистент кафедри терапії, кардіологіїї та сімейної медицини ФПО ДЗ ДМА, 50056, м. Кривий Ріг, пл. 30-річчя Перемоги, 2, +380675630750