УДК 351:378

Олійник Володимир Вікторович,

к.пед.н., докторант

ДВНЗ "Університет менеджменту освіти"

Vladimir V. Oleinik,

Ph.D. in education, doctoral,

University Education Management

РЕАЛІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ РОЗВИТКОМ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

Інноваційна складова визнана атрибутом розвитку сучасної післядипломної освіти. Але, незважаючи на декларування цінності різноманітних нововведень, істотного поліпшення в освітній системі не спостерігається. Дослідники вказують взагалі на безладдя й хаотичність інноваційних процесів в освіті, невиваженість інноваційних спроб, складність виявлення по-справжньому новаторських елементів й вищих результатів у ході об’єктивного аналізу інноваційних проектів. Також постійно звертається увага на відсутність надійних критеріїв інноваційності в освіті, де б чітко простежувалась залежність між усіма елементами системи, витратами, отриманими результатами [3]. Таке становище дискредитує саму ідею інноваційного пошуку, не кращим чином впливає на репутацію освітніх закладів, які впроваджують нововведення. Разом із тим, саме довіра й репутація виступають важливими аспектами щодо забезпечення співпраці із зацікавленими особами, прогнозування їх поведінки у ході розробки нового. Все викладене вище свідчить про недосконалість управління інноваційними процесами в системі післядипломної освіти.

Пріоритетне місце у довгостроковій стратегії реформування і розвитку системи післядипломної освіти в Україні відведене соціальним цілям, найважливішими серед яких є соціальні гарантії, соціальна справедливість, забезпечення всебічного розвитку людини як особистості та найвищої цінності суспільства, вдосконалення її кваліфікаційного потенціалу. Зазначені суспільні цілі система післядипломної освіти має реалізувати не лише через адаптацію до викликів сучасного світу, орієнтованого на постійне й всебічне оновлення, а й через вплив на формування стандартів цього оновлення, тобто на весь процес модернізації суспільства [2].

Вирішення проблем модернізації післядипломної освіти неможливе без розширення обсягів та змістовного поглиблення наукових досліджень та комплексних інноваційних розробок. Зазначені розробки мають бути спрямовані, у першу чергу, на пошук нових ідей, нових напрямків дослідження з урахуванням того, в якій мірі вони відповідають суспільним пріоритетам розвитку, наскільки вони дозволяють полегшити адаптацію людини до нових суспільних реалій, закріпити в суспільній свідомості ці орієнтири. Становлення сучасного підходу до управління освітніми інноваціями нерозривно пов’язане з визначенням ступеню їх соціальної відповідності, зорієнтованості на цілі суспільного прогресу, що потребує розгляду інноваційної політики держави у сфері післядипломної освіти в аспекті її соціальної адекватності. Це особливо актуальне для інтровертного українського соціуму, оскільки для нього більш характерна тенденція поглиблювати й вдосконалювати те, що існує, ніж освоювати та впроваджувати нове. Активна інноваційна політика влади повинна компенсувати цю тенденцію шляхом підтримки вітчизняної науки та запозичення «ноу-хау» у пріоритетних для країни галузях [3].

Таким чином, державне управління інноваційним розвитком післядипломної освіти в Україні доцільно спрямувати на: визначення основних напрямків інноваційної діяльності; активізацію запозичення «ноу-хау» у сфері освіти; ресурсне забезпечення інноваційної діяльності; оцінку інновацій та їх нормативне закріплення; стимулювання інноваційної діяльності; міжгалузеву координацію у сфері інновацій; інтеграцію інноваційної діяльності; підтримку інноваційних процесів; контроль за розробкою та впровадженням інновації.

Література

1. Протасова Н.Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку: [монографія] / Н.Г.Протасова. – К.: Знання. – 1998. – 176 с.

2. Сиченко В.В. Механізми регулювання системи освіти: сучасний стан та перспективи розвитку : монографія / В.В. Сиченко. – Донецьк : Юго-Восток, 2010. – 400 с.

3. Стратегічне управління інноваційною діяльністю як основа економічного безпеки національної економіки: [монографія] / О.І.Дацій, М.Х.Корецький, І.О.Драган. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2008. – 281 с.