К. пед. н. Ніколаєнко Ю.О.

Полтавська державна аграрна академія, Україна

Формування евристичних здібностей на заняттях з іноземної мови у нефілологічних ВНЗ

У сучасному світі, коли інформаційний потік зростає надзвичайно швидкими темпами, перед системою освіти постає завдання не просто передати певний набір знань, а навчити мислити, створювати власні ідеї і цінності для постійного особистісного і професійного самовдосконалення. За таких умов одним із пріоритетних компонентів навчального процесу стає формування евристичних здібностей.

Згідно з В.А. Хуторським, евристичні здібності – це комплексні можливості учня у здійсненні дій і діяльностей, спрямованих на створення ним нових освітніх продуктів [1]. Евристичні здібності базуються на єдності таких якостей, як когнітивність, креативність і оргдіяльність. Когнітивні якості, необхідні у процесі пізнання оточуючої дійсності, включають допитливість, ерудованість, проникливість, здатність до аналізу і синтезу, вміння ставити питання і робити висновки, нестандартність мислення, володіння культурними нормами, наявність особистісного розуміння смислу дисциплін, що вивчаються. До креативних якостей, що забезпечують умови для створення творчого особистісного освітнього продукту, належать уява, фантазія, емоційність, образність мислення, асоціативність, відчуття новизни, ініціативність, інтуїція. Оргдіяльнісні (методологічні) якості, необхідні для самоорганізації процесів пізнання і творення, включають усвідомлення цілей своєї навчальної діяльності, знання своїх індивідуальних особливостей, вміння планувати, контролювати і коригувати свої дії, самоаналіз і самооцінка, здатність взаємодіяти з іншими у навчальному процесі.

Евристичні здібності входять до складу комунікативної компетенції, адже, як зазначається у Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти, усі компетенції людини, що так чи інакше сприяють користуванню мовою у процесі спілкування, можуть розглядатися як аспекти комунікативної компетенції [2, c.101]. При цьому варто розрізняти власне лінгвістичні (мовленнєві) компетенції та загальні компетенції, серед яких виділяють і евристичні здібності. Вони включають: 1) здатність сприймати новий досвід (нову мову, нових людей, нові способи поведінки) і застосовувати інші компетенції, для того, щоб діяти (на основі спостереження, здогадки, аналізу, узагальнення) у специфічній навчальній ситуації; 2) здатність знаходити, розуміти і передавати нову інформацію; 3) здатність використовувати нові технології [2, с. 108].

З метою формування евристичних здібностей студентів на заняттях з іноземної мови у нефілологічних ВНЗ використовують такі методи, як проблемно-пошуковий, індуктивний, інтерактивний, дослідницький, метод проектів, рольові та ділові ігри тощо.

Основне завдання викладача полягає в тому, щоб створити на занятті такі умови, в яких студенти можуть вчитися використовувати іноземну мову як засіб спілкування не шляхом отримання готових відповідей, правил, норм, а шляхом творчого пошуку, відкриття. Тільки тоді навчальний матеріал наповнюється особистісним смислом, а процес навчання перетворюється на активне творче співробітництво, де студент і викладач отримують задоволення від іншомовного спілкування.

Як показує практика, найбільш ефективними у формуванні евристичних здібностей студентів є такі методи і прийоми:

1) Створення проблемних ситуацій – сукупності мовленнєвих і немовленнєвих умов, які стимулюють студентів до вирішення певного завдання. Такі завдання можуть бути як парними, так і груповими. Основні вимоги до проблемних ситуацій – вони мають бути максимально наближеними до реального спілкування і водночас відповідати потребам та інтересам самих студентів. Викладач повинен чітко сформулювати мету, завдання, допомогти у визначенні інструментарію пошуку та постійно підтримувати зворотній зв’язок, виступаючи у ролі спостерігача і надаючи студентам максимальну автономію творчої діяльності.

2) Проблемний виклад нового матеріалу, коли за допомогою спеціально розроблених завдань студенти самостійно роблять висновки. Наприклад, можна запропонувати готовий текст, що місить нові граматичні форми, розробити питання з кількома готовими відповідями, студенти аналізують готові зразки нових граматичних форм у тексті, вибирають правильний варіант відповіді на питання і самостійно формулюють правила вживання цих форм.

3) Мозкова атака – метод підвищення розумової активності студентів шляхом колективного пошуку. Головною умовою цього методу є стимулювання кожного студента до максимальної участі в обговоренні проблеми протягом лімітованого відрізку часу і відсутність критики ідей з боку викладача і всіх учасників групи.

Варто відмітити, що усі вищезазначені методи вимагають ретельної підготовки і значних затрат часу, проте це повністю компенсується їхньою ефективністю у формуванні іншомовної комунікативної компетенції в цілому, і евристичних здібностей зокрема.

Література

1. Хуторской А.В. Структура эвристических способностей учащихся / А.В. Хуторской // Интернет-журнал «Эйдос». – 2005. – 21 апреля. – Режим доступа к журн.: http://www.eidos.ru/journal/2005/0421.htm.

2. Common European Framework of Reference for Languages: learning, teaching, assessment. – Cambridge: Cambridge University Press, 2001. – 260 p.