Куликова В.Г.

Національний технічний університет України

“Київський політехнічний університет”

Аерокосмічна термінологія: особливості перекладу

Аерокосмонавтика, що виникла ще у ХХ столітті, й сьогодні продовжує динамічно розвиватися, лишаючись значною рушійною силою розвитку науки і техніки. На даному етапі науково-технічного прогресу ця галузь науки є дуже розвинута у світі, зокрема, у Франції – країні, яка є однією з найпотужніших дослідників космосу (Національний центр космічних досліджень (CNES)) і виробників різноманітних літальних апаратів.

Наразі розвиток аерокосмічної науки та техніки, а також професійної комунікації в цій сфері набуває міжнародного характеру. Перспектива наукових проектів вимагає обміну науково-технічною інформацією, та, відповідно, об’єднання зусиль різних країн, що, в свою чергу, висуває на перший план роль перекладача, завданням якого є забезпечити успішність науково-технічної комунікації. Саме дослідження аерокосмічної лексики та особливостей її перекладу в рамках сучасного підходу до вивчення мови становить актуальність даного дослідження.

Метою роботи є встановлення особливостей перекладу французьких аерокосмічних термінів, зокрема, визначення лексико-семантичних трансформацій, що зумовлюють адекватне сприйняття науково-технічної інформації.

Як відомо, перекладацькі лексико-семантичні трансформації – це різного роду зміни мови оригіналу з метою адекватної семантичної та прагматичної передачі певної інформації з урахуванням норм мови перекладу. Аналіз фактичного матеріалу свідчить, що одним із головних способів перекладу французької аерокосмічної термінології є перекладацька трансформація конкретизації значення, коли термін ширшої семантики в оригіналі замінюється терміном вужчої семантики, наприклад:

allongement (m) – подовження крила літака;

chemise (f) – обшивка літака;

assiette (f) – тангаж;

habitacle (т) – кабіна літака.

Дані терміни, які функціонують і в інших галузях науки та техніки, у перекладі набувають більш конкретного значення, характерного саме для галузі аерокосмонавтики.

У виявленні правильного прийому перекладу значну роль, як відомо, відіграє контекст. Так, слово accident (m) (нещасний випадок, аварія) у контексті конкретизується, набуваючи значення авіакатастрофа:

C'est un chef des pilotes taïwanais en échange qui a trouvé la mort dans l’accident qui s’est produit apparemment peu de temps après le décollage. (Air&Cosmos, 3 octobre 2012).

Це саме тайванський головний пілот, який загинув в авіакатастрофі одразу ж після взльоту літака.

Менш поширеним способом перекладу аерокосмічних термінів виявився прийом генералізації, оскільки зазначена трансформація зазвичай використовується при перекладі загальнонаукового лексичного пласту. Оскільки її застосування може призвести до певної втрати точності інформації, її вживання у перекладі лексики з аерокосмонавтики можна вважати обмеженим:

aéronautique – авіація;

avion de réglage de tir – коректувальник;

avion-mère porteur de chasseurs parasites – авіаносець.

Іншим видом лексико-семантичної трансформації, що виявився достатньо чисельним у перекладі французьких аерокосмічних термінів українською мовою є модуляція, наприклад:

bac (m) de décantation – водовіддільник;

bielle (f) maitresse – головний шатун;

garde (f) au sol – дорожній кліренс;

zone (f) sous pression – герметизована зона.

Серед інших поширених лексичних прийомів перекладу слід зазначити, зокрема, транскрипцію, транслітерацію та калькування. Транскрипція та транслітерація є характерними для перекладу термінів-інтернаціоналізмів, неологізмів та власних назв:

hélicoptère – гелікоптеp;

aéro-ionisation – аероіонізація;

aéronaute – аеронавт.

Доволі часто такий спосіб перекладу супроводжується експлікацією, наприклад:

biréacteur – біреактор, двомоторний реактивний літак;

aérobus – аеробус, багатомісний пасажирський літак.

Широко використовується також прийом калькування:

nuit (f) aéronautique – авіаційна ніч;

planeur (m) ultraléger – надлегкий планер;

zéro (m) absolu – абсолютний нуль.

Таким чином, аналіз лексико-семантичних особливостей перекладу французьких аерокосмічних термінів українською мовою дозволив встановити певну закономірність використання різного роду трансформацій. Найпоширенішими виявилися прийоми конкретизації, модуляції, транслітерації та калькування. Вибір прийомів лексико-семантичних трансформацій становить одне з основних професійних умінь перекладача. Велику роль при цьому відіграють словники, контекст та перекладацька компетентність.

Джерела ілюстративного матеріалу

Air&Cosmos. Hebdomadaire français. – Paris. – 2012-2014.