Варуха К

Варуха К.В.

Національний медичний університет ім.. О.О.Богомольця,Україна

асистент кафедри судової медицини

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ КРОВІ МЕНСТРУАЛЬНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Найважливіше завдання судово-медичної експертизи речових доказів полягає в тому, щоб з мінімальної кількості біологічного матеріалу отримати дані, які необхідні для його всебічної характеристики. Це є дослідження мікрослідів та мікрооб’єктів біологічного походження, ідентифікація яких за видовою, статевою, регіональною, органною або клітинною належністю може надати суттєву допомогу правосуддю при розслідуванні злочинів проти життя та здоров’я людини. Серед різних слідів біологічного походження чильне місце займають сліди крові, будучи доказом різних злочинів, які супроводжуються зовнішньою кровотечею. Важливе значення в розкритті злочинів є вміння виявити сліди крові. Під слідами крові в судовій медицині розуміють будь-яку кількість свіжої або зміненої крові поза живого організму без морфологічної характеристики. Оцінка слідів крові дозволяє встановити: місце події або місце виявлення трупа, джерело кровотечі (носове, легеневе, геморроідальне, менструальне), висоту його знаходження, висловити думку про пошкоджену судину (артерію, вену, капіляр), пошкоджену область тіла (голова, шия або кінцівка), позу, положення нападника і потерпілого в момент першого і наступних поранень, черговості їх заподіяння. В судово-медичній практиці слідчі органи ставлять питання про встановлення крові менструального походження, яке є надто актуальним при розслідувані статевих злочинів та злочинів проти життя людини. Кров’ю менструального походження називаються рідкі виділення з піхви при менструації. Менструація - частина менструального циклу організму жінок. На думку деяких дослідників лише наявність в препаратах клітин ендометрію дає можливість категорично стверджувати походження плям крові за рахунок менструальної. Хоча в багатьох випадках у заздалегідь відомих плямах менструальної крові клітини ендометрію відсутні. Під час проведення судово-медичних експертиз це питання найчастіше вирішується на підставі наявності клітин базального (парабазального), проміжного, поверхневого шару та глікогенвмістні епітеліальні клітини. Однак, виявити специфічні клітини вдається лише в 50% випадків, що значно обмежує судово-медичні експертні можливості ідентифікації менструального походження крові. Крім цитологічного дослідження для вирішення цього питання використовуються також встановлення хімічного та гормонального складу крові менструального походження. Однак ці дослідження не набули поширеності в судово-медичній практиці. В пошуках вирішення питання, щодо менструального походження крові, ми звернули свою увагу на склад менструальної рідини. До складу менструальної рідини окрім власне крові, входить слизовий секрет залоз шийки матки, секрет залоз піхви і тканин ендометрія. У менструальній рідині виявлено 13 амінокислот: аланін, аргінін, аспарагінова кислота, гліцин, гістидин, лейцин, ізолейцин, пролін, серин, таурин, треонін, триптофан і валін. Кількісний вміст амінокислот приближаєтся до значень в плазмі крові, однак рівен вмісту глутамінової кислоти і цистеїну мають тенденцію до збільшення. У процесі метаболізму анаеробних мікроорганізмів утворюється ряд речовин, що відносяться до класу літаючих амінів (метиламін, диметиламин, тріметіламін, фенілетиламін, ізобутіламін, путресцин, кадаверин ) і летючі коротколанцюжні жирні кислоти. Ці сполуки мають неприємний запах «несвіжої риби», так званий аміновий запах. У нормі ці сполуки присутні в менструальній рідині, але в дуже малих концентраціях. Крім того відомо, що простагландини приймають участь в регуляції менструальної кровотечі. Інтенсивність менструацій визначається не тільки структурою ендометрія до моменту його відторгнення, а й скорочувальною активністю міометрія, артеріол, агрегацією тромбоцитів. Зазначені процеси тісним чином пов'язані зі ступенем синтезу і деградації простагландинів. Простагландини представляють особливий клас біологічно активних речовин (ненасичені гідроксильовані жирні кислоти), які виявляються практично у всіх тканинах організму. Простагландини синтезуються всередині клітини і звільняються в тих же клітинах, на які вони діють. Тому простагландини називають клітинними гормонами. Утворення простагландинів в ендометрії знаходиться під контролем естрогенів і прогестерону. В умовах in vitro виявлено гальмівну дію прогестерону на утворення простагландинів (Albel, Baird, 1980; Kelly, Smith, and Baird, 1984; Schatz et al., 1985; Wilson et al., 1986; Elderling et al., 1990). Механізм інгібуючої дії прогестерону на синтез простагландинів до кінця не вивчений. Мабуть, важливу роль в цьому процесі відіграє пригнічення активності фосфоліпази А2 та фосфоліпази С (Bonney, 1987, Bonney and Franks, 1988), що забезпечують вивільнення з фосфоліпідів арахідонової кислоти, доступність якої вважається лімітуючим фактором в біосинтезі простагландинів. Є також дані про те, що під дією прогестерону знижується активність простагландин-синтетази (Smith and Kelly, 1988b) і підвищується активність 15-гідрокси-простагландин-дегідрогенази (Casey et al., 1980; Smith, 1981), що перетворює простагландин у неактивні метаболіти. Естрадіол, навпаки, стимулює секрецію простагландину F2альфа і простагландину Е2 в ендометрії (Abel, Baird, 1980; Schatz et al.,1985; Smith, Kelly, 1987). Одним з основних механізмів збільшення утворення простагландинів під впливом естрогенів може бути стимуляція фосфоліпази А2, (Bonney et al., 1987), активність якої в ендометрії значно підвищується під час проліферативної фази циклу паралельно зі збільшенням секреції естрадіолу (Boney, 1985). Крім того, в дослідах in vitro показано, що естрадіол підвищує активність простагландин-синтетази в ендометрії людини (Schatz et al., 1987). Спільна дія прогестерону і естрадіолу в ході менструального циклу обумовлює складну картину залежності синтезу простагландинів від мінливих концентрацій обох гормонів і їх співвідношення. Виявлено, що естрадіол стимулює секрецію простагландину F2альфа і простагландину Е2 в ендометрії, витягнутим в пролиферативную фазу циклу (Abel, Baird, 1980; Schatz et al.,1985). Сам по собі прогестерон пригнічує синтез простагландину, однак підвищує чутливість ендометрію до дії естрадіолу. Падіння рівня прогестерону при лютеолизі, ймовірно, зменшує його гальмуючий ефект на активність фосфоліпази і простагландін- синтетази і призводить до стимуляції секреції простагландинів перед початком менструації.

До останнього часу подібної методики взагалі не існувало в практиці судово-медичної лабораторії. На користь саме цього методу свідчить той факт, що результати можна отримати вже через 15-17 годин, а на судово-медичне цитологічне дослідження об’єктів, яке застосовується і на даний час, витрачається, щонайменше три доби.

Література

1. Г.Ф. Кривда, «Судово-медичне дослідження речових доказів»// Г.Ф. Кривда, А.П.Демянчук, В.О.Котельникова, Р.О.Старовойтова, Р.Г.Кривда Херсон 2014.-137-145с.

2. Р.О.Старовойтова, «Судово-медична цитологія»// Р.О.Старовойтова, В.Д.Мішалов, Г.Ф.Кривда Одеса 2007-208-213с.

3. Р.О.Старовойтова, «Судово-цитологічний атлас тканин та органів людини»// Р.О.Старовойтова, І.М.Дручініна, В.Г.Бурчинський, Г.Ф.Кривда, О.П.Лещенко Херсон 2011

4. Р.Г.Бороян «Простогландины: взгляд на будущее»/ Р.Г.Бороян Москва 1983.

5. И.С. Ажгихин «Простогландины»// И.С. Ажгихин Медицина 1978.

6. Schatz F. Ea. Prostaglandin output by human endometrium under superfusion and organ culture conditions / F. Ea. Schatz J.// Steroid Biochem. - 1985. - V. 22. – P. 231-235.

7. Wilson T. The effect of progesterone on the release of arachidonic acid from human endometrial cells stimulated by histamine / T. Wilson // Prostaglandins - 1986. - V. 31. – Р. 343-360.

8. Abel M.N. The effect of 17 beta-estradiol and progesterone on prostaglandin production by human endometrium maintained in organ culture / M.N. Abel // Endocrinology. - 1980. - V. 106. – Р. 1599-1606.

9. Перепечина И.О.Ошибки при исследовании объектов биологического происхождения / И.О.Перепечина // Судебная экспертиза: типичные ошибки» / Под ред. Е.Р. Россинской.- М.: Проспект, 2012.

10. Зайцева М.А. Следы крови на одежде подозреваемых и их значение в расследовании убивств/ М.А.Зайцева// Судебно-медицинская экспертиза.- 2013.-N 3.- С. 55-57.