Право/2. Адміністративне та фінансове право

Аспірант, Ільницький В.О.

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», Україна

Особливості адміністративно-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України.

Особливості адміністративно-процесуальної діяльності є певний перелік ознак, які притамані даному виду діяльності , розкриваючи його сутність та допомогаючи відрізнити його від інших однорідних понять.

По-перше, адміністративно-процесуальна діяльність органів внутрішніх справ являє собою таку організаційну форму діяльності, яка завжди пов'язана з вирішенням конкретних обставин і фактів, які ґрунтуються на праві (законі), і тягнуть певні юридичні наслідки.

По-друге, адміністративно-процесуальна діяльність являє собою сукупність правових форм діяльності, яка здійснюється виключно уповноважених на те суб'єктами коло яких визначенно законодавством( органами внутрішніх справ та їх посадовими особами).

По-третє, адміністративно-процесуальна діяльність органів внутрішніх справ - це така сфера людської практики, яка являє собою органічно взаємопов'язану систему дій щодо здійснення операцій з конкретними нормами права.

По-четверте, адміністративно процесуальна діяльність завжди розглядається як діяльність, результат якої закріплюється складання відповідних правових, що мають офіційний характер і встановлену законом форму актів.

По-п'яте, адміністративно-процесуальна діяльність органів внутрішніх справ - це така діяльність, яка об'єктивно потребує процесуальної регламентації.

По-шосте, для неї необхідно використання різних методів і засобів юридичної техніки, досягнень науково-технічного прогресу.

По-сьоме, мета заради якої виникає адміністративно-процесуальна діяльність, той перелік завдань, які покладаються на суб'єкта здійснення діяльності, а саме органів внутрішніх справ.

Адміністративно-процесуальна діяльність завжди засновується на праві, вирішення певних завдань для досягнення покладенних завдань з дотриманням усіх вимог і правил пов'язано з реалізацією матеріальних норм адміністративного права, а у деяких випадках - і норм інших галузей права.
Адміністративно-процесуальна діяльність органів внутрішніх справ здійснюється тільки уповноваженими на те суб'єктами, що підтверджується аналізом законодавства, яке регламентує компетенцію державних органів, їх посадових осіб, інших суб'єктів вирішення конкретних справ у ході адміністративно-процесуальної діяльності. Кожен суб'єкт адміністративно-процесуальної діяльності здійснює ті завдання, коло яких конкретно визначене в законодавстві.

Наступна вагома особливість зазначає, що без дій по вибору та аналізу нормативного припису, без з'ясування його сенсу неможливо вирішення завдань та досягнення мети. До числа операцій з нормами права належать відшукання адміністративно-процесуальної норми, застосування якої необхідно в конкретній ситуації, перевірка її юридичної сили, тлумачення та з'ясування меж її дії в часі і в просторі.
Адміністративно-процесуальна діяльність органів внутрішніх справ не може бути без проміжного та кінцевого закріплення певних фактів, відповідаючих за роль своєрідних сходинок на шляху до встановлення юридичнх наслідків. Тільки будучи закріпленими в певних процессуальних документах такі факти стають юридичними. Інакше кажучи, згадані нами ступені набувають реальну форму і стають органічним елементом усієї конструкції адміністративно-процесуальної діяльності. Такого роду діяльність можна виокремити початкові, проміжні та кінцеві процесуальні акти-документи, що закріплюють ті чи інші фактичні обставини конкретної адміністративно-процесуальної дії. Ці документи носять офіційний характер, оформлюються виключно уповноваженими на те суб'єктами, вимоги до їх змісту знайшли своє закріплення в законодавстві.

Здійснення певних административно-прецесуальних дій органами внутрішніх справ пов'язане насамперед із встановленням певних фактичних даних та конкретних обставин. Так, наприклад, у ст. 245 КУпАП законодавець прямо орієнтує на своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи про адміністративне правопорушення.

Вирішення цієї задачі неможливе без використання різноманітних методів та засобів юридичної техніки, досягнень науково-технічного прогресу. Не випадково в числі учасників провадження у справах про адміністративні правопорушення виділяється така процесуальна фігура, як експерт, тобто особа, що володіє спеціальними знаннями у певній галузі людської діяльності. Таким чином, адміністративно-процесуальну діяльність органів внтрішніх справ можна визначити як діяльність спеціально уповноважених органів виконавчої влади та їх посадових осіб, як грунтується на нормах адміністративно-процесуального права, а також інших уповноважених на те суб'єктів щодо реалізації норм матеріального адміністративного права, а в ряді випадків - і матеріальних норм інших галузей права для досягнення позитивних результатів та вирішення покладенних на ці органи задач.
Поняття мета, яка ставиться перед органами внутрішніх справ, при здійсненні ними адміністративно-процесуальної діяльності, у ряді випадків ототожнюється з задачами. У зв'язку з цим доцільно визначити співвідношення даних понять, що в свою чергу дозволить більш повно розкрити суть питання. Причому робити це необхідно з урахуванням філософського осмислення зазначених понять.

Зауважимо, що у філософській літературі категорія «мета» визначається неоднозначно. Наведемо деякі з цих визначень.

Отже, адміністративно-процесуальну діяльність органів внутрішніх справ слід розуміти, як діяльність уповноважених органів виконавчої влади (посадових осіб) з вирішення спірних питань застосування норм матеріального адміністративного права, з оцінки правомірності поведінки тих чи інших осіб а також щодо з необхідності, в обумовлених законом випадках, застосування заходів адміністративного примусу. Адміністративно-процесуальна діяльність ОВС - це форма застосування норм матеріального адміністративного права при реалізації органами виконавчої влади (посадовими особами) їх компетенції.