Онуфрієва Л.А.,

кандидат психологічних наук, доцент,

Шуляков І.А.,

студент 5 курсу спеціальності «Психологія»,

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,

м. Кам’янець-Подільський, Україна

ОСОБЛИВОСТІ КОРЕКЦІЇ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ В УМОВАХ ПОЗАШКІЛЬНОГО СПОРТИВНОГО ЗАКЛАДУ

Девіантна поведінка особистості залишається традиційним предметом психолого-педагогічних досліджень та у руслі гуманістичної парадигми розглядається в психології як проблема, вирішення якої можливо різними способами у відкритому просторі життєдіяльності, але, на жаль, обмежена біогенетичними і внутрішньо психологічними детермінантами. Зміни, що відбуваються в нашому суспільстві, сьогодні з особливою гостротою позначили проблему допомоги дітям і підліткам з поведінкою, що відхиляється і розробку дієвої системи заходів профілактики і реабілітації цієї групи молоді. Отже, дослідження проблеми девіантної поведінки підлітків є актуальним.

Значна частина поведінкових порушень здійснюється підлітками в стані низького рівня розвитку психічної діяльності, тому необхідно сприяти підвищенню рівня розвитку психічної діяльності, психічних процесів, свідомості і самосвідомості, які найбільше проявляються в самооцінці підлітка та його соціальному статусі в колективі однолітків. У цьому випадку цілеспрямований коригуючий вплив педагогічного та психорегулюючого характеру може дати стійкий ефект на поведінку девіантного підлітка. Корекційні дії повинні бути оптимально сполученими та узгодженими. Така методична вимога особливо важлива для випадків, коли в основу психолого-педагогічних впливів покладено засоби фізичного виховання. Система рухових, психомоторних і психічних методів, диференційованих залежно від індивідуальних особливостей учнів, може істотно знизити роль чинників девіантності в їх поведінці, навчальній та повсякденній діяльності.

У сучасних психологічних й педагогічних наукових джерелах девіантна поведінка розглядається з різних позицій і точок зору: біогенетичні аспекти девіантної поведінки (П. К. Анохін, І.В. Байєр, В. К.Вілюнас, В. В. Ковальов, В. Д. Менделевич, В.М.Мясищев, І.М. Семенов та ін.); девіантна поведінка як порушення процесу соціалізації (С.А. Беличева, А. І. Долгова, Є. В. Змановський, В. В. Ігнатова та ін.); різні передумови (чинники) девіантної поведінки (А.С.Беличев, Є. В. Змановський, Ю. А. Клейберг, В. Д. Менделевич та ін.); психолого-педагогічні способи корекції девіантної поведінки (А. С. Бєлкін, О. С. Газмон, А. В. Гоголєва, Н. В. Дмитрієва та ін.).

В процесі розвитку і становлення особистості підлітка поряд з інтенсивною морфофункціональною перебудовою організму відбуваються зміни в психоемоційній сфері, що часто виражається в неадекватності поведінкових реакцій на події, що відбуваються, виникнення конфліктів під час спілкування з батьками і вчителями.

Дуже показовий той факт, що підлітки у віці 14-17 років здійснюють більше 14% всіх злочинів та перебувають на обліку в органах МВС.

Корекція девіантної поведінки підлітків в умовах позашкільного спортивного закладу має свою специфіку. Посилене заняття спортом фокусує увагу підлітка на своєму фізичному стані і стані здоров’я так, що форми залежної поведінки для підлітків-спортсменів становляться табу. Загалом, вживання алкоголю, куріння, зловживання психотропними речовинами недопустимі і протипоказані тим підліткам, які займаються спортом. На перший план у підлітків-спортсменів виходить самоствердження, самоконтроль, перемога (в змаганнях) і певна розрядка, оскільки всі негативні переживання й наміри залишаються на спортивному майданчику.

Під час кожного заняття психолог повинен застосовувати комплекс психолого-педагогічних прийомів, спрямованих на корекцію фізичного, психічного і морального стану підлітків-девіантів, серед яких потрібно виділити:

- навчальний матеріал повинен бути зрозумілим і доступним підліткам, але засвоюватись із певними зусиллями, в іншому випадку тренувальний процес втрачає свою привабливість;

- ускладнення вправ і збільшення навантаження потрібно здійснювати поступово, але постійно з формуванням інтересу до занять;

- до всіх вихованців спортивного закладу потрібно ставити однакові вимоги з опорою на позитивні особистісні якості, пробуджуючи в учнів самолюбство, впевненість у своїх силах, свідомість й активність;

- ретельно та своєчасно приміняти методи примусу, заохочення і покарання, використовувати метод заохочення навіть при невдалій спробі виконання вправи;

- поступово вводити в тренування елементи нового, включаючи змагальний метод усередині групи, де суддями виступають самі діти;

- систематично здійснювати аналіз успіхів і недоліків у навчально-тренувальній діяльності в групах та контроль за виконанням доручень тренера, слідкувати за дисципліною, зовнішнім виглядом, відвідуваністю, підготовкою і прибиранням місць проведення занять;

- постійно прищеплювати навички самоконтролю, проводити контроль за успішністю в школі, вести щоденник тренувань, планувати навантаження.

Особливу увагу варто приділити супутнім компонентам корекції психічного стану підлітків з девіантною поведінкою:

- створити психолого-педагогічні ситуації, в яких тривожні підлітки могли б діяти впевнено, без напруги, страху (виконання вправ в полегшених умовах); при невпевненості учня мати кілька варіантів виконання завдання подолання невпевненості шляхом самонаказу; витяг максимальної користі з невдачі; надання фори тривожним і т.п.);

- заохочувати тривожних учнів похвалою за працьовитість, подолання невпевненості, за вдало виконане завдання та самостійність;

- надавати агресивним підліткам провідні ролі при виконанні вправ (прийомі нормативів, тестування, проведення естафет);

- створювати такі педагогічні ситуації, за яких у агресивних учнів також можуть бути невдачі;

- отримувати максимальну користь з невдалого виконання вправи агресивними підлітками;

- тимчасово усувати агресивних підлітків від занять, але з обов'язковою їх присутністю;

- справедливо вирішувати конфліктні ситуації;

- проводити групові бесіди, акцентуючи увагу на позитивних сторонах діяльності учнів, навмисно замовчуючи про негативні;

- підтримувати ініціативу, самостійність, взаємодопомогу при освоєнні фізичних вправ.

Варто зауважити, що в передбачених навчальним планом спортивних закладів спортивні заходи мають безпосередній позитивний вплив на особистість підлітка з девіантною поведінкою: розвиваються комунікативні здібності, впевненість, самоповага, вміння працювати в команді; знижують рівень конфліктності, виховують прагнення до успіху (перемоги), виховується самоконтроль, самодисципліна, відповідальність за власні дії та рішення, більш успішно відбувається процес соціалізації – їх адаптації до соціальних вимог та норм поведінки.

Слід зазначити важливу роль психолога позашкільного спортивного закладу, який, на відміну від вихователів (керівників спортивних гуртків, тренерів) має справу з психічним станом підлітків-вихованців спортивного закладу. Так, підлітки з девіантною поведінкою відрізняються нестійким психічним станом, високим рівнем агресивності, тривожності, конфліктності тощо. Робота психолога повинна бути направленою саме на корекцію індивідуально-психологічних особливостей підлітків-девіантів. Тому, тренінгова діяльність вбачається найефективнішим засобом корекції девіантної поведінки підлітків.