Секція “Екологія”, підсекція

“Екологічні і метеорологічні

проблеми міст і промислових зон”

 

Пюрко О.Є., Горбуленко В.

 

Мелітопольський державний педагогічний університет

 

БІОЛОГІЧНЕ ЗАБРУДНЕННЯ РІКИ МОЛОЧНОЇ

Незважаючи на те, що інколи ми цього не усвідомлюємо, але все одно, вода займає одне з найголовніших місць у нашому житті. Якщо ж трошки замислитись і уявити життя, хоча б на короткий час без цієїжиттєдайної рідини , то ми з впевненістю віддамо їй головуючу позицію. Нажаль, сьогодні, особливо у нашій країні, особливо у нашому регіоні, потреби економічні передують екологічним. І як один із результатів такого безвідповідального і  недалекобачного господарства - жахливий стан водних екосистем [1,2]. Це питання стає все більш актуальним і набуває гостроти з кожним роком, саме тому об'єктом свого дослідження ми обрали таку водну екосистему як ріка Молочна, що знаходиться в межах міста Мелітополя (Запорізька область), протікає зі східної сторони, відноситься до водойм 2-ї категорії.  Відстань від міста до гирла - 12км. Метою нашого дослідження виступав санітарно-біологічний стан водойми.

Аналіз даних, отриманих у Санітарно-епідеміологічній станції міста Мелітополя, довів, що за середнім значенням колі-індекс (показник, що вимірюється чисельністю коліфагів та характеризує фекальне забруднення водойми) за різні сезони протягом 2004 і 2005 рр.,  дорівнюв у 2004 році 128,8 , а у 2005році - 1203. Порівнявши отримані дані з критеріями, що визначають ступінь забрудненості води за цим показником (табл. 1) [3] , можна сказати, що у 2004 році стан води визначається як чистий, а у 2005 - задовільної чистоти. Таким чином, спостерігається погіршення стану води за цим бактеріологічним показником. Також  ми розрахували та порівняли середнє значення чисельності кишкової палички (індекс ГКП) з бактеріологічними показниками (табл. 2) [3]. Аналіз отриманих даних довів, що вода у 2004 році відносилась  до мезосапробної зони та розряду слабко забруднених, тому що індекс ГКП складав 9,668 тис.кл./мл, а у 2005 - мезосапробної та розряду помірно забруднених, бо середнє значення індексу ГКП дорівнювало 21,024 тис.кл./мл. Отже, за цим показником також спостерігалось погіршення у 2005 році. Слід зазначити, що зона сапробності залишилась незмінною, бо в обох випадках вода в досліджуваному об’єкті відносилась до категорії мезосапробної, що характеризує помірне забруднення водойми з інтенсивною мінералізацією органічних речовин [4]. 

 

Таблиця 1.

Критерії оцінки бактеріального забруднення води за колі-індексом

Стан (оцінка) води

Колі-індекс

Дуже чиста

< 3

Чиста

3-1000

Задовільної чистоти

1001-10000

Забруднена

10001-50000

Брудна

50001-100000

Дуже брудна

>100000

                                                                                                                       

 

Таблиця 2.

Бактеріологічні показники із класифікації якості води

Чисельність кишкової палички

Зона сапробності

розряд

0,003

ксеносапробна

Гранично чиста

0,003-0,5

олігосапробна

Дуже чиста

0,6-2,0

олігосапробна

Цілком чиста

2,1-6,0

мезосапробна

Досить чиста

6,1-10,0

мезосапробна

Слабко забруднена

11-50

мезосапробна

Помірно забруднена

51-100

мезосапробна

Сильно забруднена

110-1000

полісапрбна

Досить брудна

1001

полісапробна

Гранично брудна

 Збільшення вмісту розчиненого кисню ,  поліпшило існування та розмноження шкідливих мікроорганізмів (мал. 1). 

Мал.1 Вміст розчинного кисню у воді ріки Молочної (мг/дм3).

Все вище зазначене свідчить про те, що стан водної екосистеми ріки Молочної за санітарно-біологічними показниками зазнав негативних змін у 2005 році в порівнянні з попереднім роком. Наслідком погіршення ситуації  є:                      1) незадовільний стан стоків підприємств;

2) зношування очисних споруд;

3) не достатній контроль за господарськими скидами.

  Але треба зазначити, що бактеріальне забруднення водойми більше всього посилюється при комплексній дії факторів, так у 2004 р. антропогенний фактор не був занадто посилений таким абіотичним фактором як температура, середнє значення якої становило 18,10С,  а у 2005 р. - 20.60С. Таким чином, температура, збільшившись на 2,5°С, призвела до більш активного розмноження мікроорганізмів і тим самим до збільшення біологічного забруднення.

                                                         ЛІТЕРАТУРА

1. Романенко В.Д. Основи гідроекології. – Київ: К.: Обереги, 2004. – 584с.

2. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології. - Київ: Либідь, 2001. -  312с.

3. Білявський Г.О., Бутченко Л.І. Основи екології: теорія та практикум. –Київ:  К.: Лібра, 2006. – 368 с.

4. Потіш А.Ф., Медвідь Г.В. Екологія: теоретичні основи і практикум. – Львів: М.: Новий Світ, 2000-2004. - 296 с.