Чепінога В.І.

Нікопольська філія МАУП

ОЦІНКА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БУДІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Розвиток ринкових відносин і здійснені у зв’язку з цим перетворення в економіці спонукають до вирішення важливих проблем у сфері управління підприємствами, обумовлених зростанням впливу зовнішніх факторів, в першу чергу, посиленням конкуренції.

Загалом проблемам управління конкурентоспроможністю підприємства присвячена значна кількість досліджень зарубіжних та вітчизняних вчених [1-7]. Разом з тим ряд важливих питань формування теоретичної та методичної бази для оцінки конкурентоспроможності підприємства в умовах становлення і розвитку ринкових відносин вимагає подальших досліджень, особливо враховуючи практичну відсутність такої бази для підприємств будівельної галузі.

Оцінку конкурентоспроможності підприємства пропонується здійснювати на базі системного підходу з використанням апарату векторної алгебри. Алгоритм розрахунків враховує оригінальну критеріальну базу, що включає відносні показники оцінки конкурентоспроможності даного підприємства та інших підприємств, що приймають участь у тендері. Зокрема, серед показників пропонуються наступні.

1. Відносна договірна ціна однієї гривні кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт по даному проекту.

2. Відносний розмір питомої доданої вартості робіт.

3. Коефіцієнт якості робіт.

4. Коефіцієнт технологічності.

5. Коефіцієнт лояльності фінансування.

Ці та інші показники відображають стан та ефективність використання підрядного ресурсу, гнучкість ринкової стратегії підприємств та ін.

Для аналізу конкурентоспроможності будується матриця наступного вигляду:

, , , (1)

де a_ij - показник j, що характеризує підприємство i;

n - кількість підприємств-конкурентів;

m - кількість показників, що характеризують діяльність

підприємств-конкурентів.

В матрицю А необхідно також ввести додатковий рядок – еталон, показники якого приймаються за одиницю. Еталонний рядок символізує віртуальне підприємство, що є найкращим в існуючих умовах, тобто максимально використовує можливості зовнішнього середовища, раціонально розподіляє власні ресурси та має ефективну систему управління.

Для подальших розрахунків вводяться поправочні коефіцієнти k_j, що є показниками вагомості кожного компонента векторів. Вони визначаються на основі експертної оцінки.

Позиції підприємства у конкурентній боротьбі на тендері по даному будівельному проекту визначаються наступними розрахунковими показниками.

1. Евклідова норма вектору:

(2)

Ця величина буде наближатись до еталонного показника. Чим вона більша, тим вища конкурентоспроможність підприємства.

2. Рівень співспрямованості вектора-еталона і вектора, що характеризує дане підприємство. Цей рівень визначається функцією cos a:

cos a = , (3)

де a - кут між векторами і ;

- скалярний добуток векторів.

Чим вища конкурентоздатність підприємства, тим cos a ближче до одиниці.

3. Відстань L_i між точками А_і і А₀ , що буде наближатися до нуля.

Далі формуємо інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства по даному будівельному проекту, надаючи всім трьом показникам однакової спрямованості, попередньо модифікувавши їх для збереження однакової ваги.

К_і = , (4)

де К_ij - часткові показники конкурентоспроможності.

Після цього формується рейтингова система, в рамках якої отримуємо відповідь на питання про рівень конкурентоспроможності кожного учасника тендера і, відповідно, про конкурентну позицію даного підприємства.

Таким чином, розроблена методика дозволяє здійснювати перманентну оцінку конкурентоспроможності будівельного підприємства. Методика є адаптивною як до рівня суб’єктивізації – її можна використовувати і в рамках конкретних проектів, і для аналізу положення підприємства в певному ринковому сегменті, так і до поточної ринкової ситуації (мається на увазі можливість зміни показників в залежності від поточної ситуації).

Література.

1. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. СПб.: Питер Ком, 1999. – 416с.

2. Акимова Т.А. Теория организации: Уч. пособие для вузов. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – 367с.

3. Иванов Ю.Б. Конкурентоспособность предприятия в условиях формирования рыночной экономики: Монография. – Харьков: РИО ХГЭУ, 1997. – 246с.

4. Портер М. Стратегія конкуренції. – К.: Основи, 1998 – 390с.

5. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: Экономика, стратегия, управление. – М.: ИНФРА-М. – 2000. – 312с.

6. Шинкаренко В.Г., Бондаренко А.С. Управление конкурентоспособностью предприятия. – Харьков.: ХНАДУ, 2003. – 186с.

7. Экономическая стратегия фирмы / Под ред.. А.П. Градова. – СПб.: Спец-Лит, 2000.- 589с.