Секція: Економічні науки. Підсекція № 1: Банки і банківська система.

Тімохіна Н.В.

Донецький національний університет економіки

і торгівлі ім. М.Туган-Барановського

Транснаціональні банки в умовах глобалізації світової економіки

Початок ХХІ ст. знаменувався різким зростанням банківського капіталу, укрупненням фінансових інститутів й загостренням конкуренції в банківському бізнесі. Ці процеси детерміновані глобалізацією світової економіки.

Питання впливу глобалізаційних процесів на українську банківську систему, їх наслідки для стабільності, фінансової стійкості та надійності українських банків ще недостатньо досліджені. Інтернаціоналізація грошово-кредитних ринків в сучасних умовах відбувається швидше, ніж інтернаціоналізація виробництва – світовий фінансовий ринок виконує функцію своєрідного каталізатора процесів концентрації капіталів.

Проблемам фінансової глобалізації та визначенню місця й ролі банків у цьому процесі присвячено праці таких відомих іноземних вчених, як Дж.Маршал, Ж.Герар, Р.Ринутро, В.Ханкель, І.Хомевич. Серед вітчизняних вчених можна виділити О.Барановського, З.Васильченко, Б.Губського, Д.Гладких, В.Гейця, О.Дхюблюка, А.В.Козюка, В.Зимовця та інших.

Під впливом інтеграції і технічних нововведень сформувалися досить сприятливі умови для підвищення мобільності капіталів (поява транснаціональних банків, глобальних інтегрованих ринків тощо). Інтернаціоналізація фінансово-кредитної інфраструктури спричинила створення транснаціональних банків (ТНБ), які стали одними з головних суб’єктів сучасної глобальної фінансової системи.

ТНБ – це крупний універсальний банк, який виконує посередницьку роль в міжнародному русі позичкового капіталу. Спирається зазвичай на мережу закордонних підприємств, контролює за підтримки держави валютні та кредитні операції на світовому ринку.

Посилення транснаціональних банків і підвищення їх ролі в процесі консолідації банківського та промислового капіталу є одним з найбільш помітних моментів в світовій економіці в останній час. Транснаціональний капітал, представлений передусім транснаціональними компаніями і транснаціональними банками, в силу об’єктивних закономірностей свого розвитку прагне до подальшого розширення економічної влади.

В умовах глобалізації ТНБ стали найважливішими фінансовими посередниками, які забезпечують необхідними ресурсами учасників зовнішньоекономічних зв’язків.

Транснаціональні банки мобілізують величезні кошти в різних валютах, надають кредити на будь-який термін, здійснюють на міжнародному рівні операції з цінними паперами, застосовують самі різноманітні форми фінансування виробництва і зовнішньої торгівлі, розвивають небачені раніше по масштабах довірчі операції. Промислові монополії одержують від ТНБ комерційну інформацію, рекомендації і консультації з приводу організації виробництва, структури керування, огляди про перспективи розвитку ринків тих чи інших товарів тощо.

Саме ТНБ суттєво прискорюють процеси глобалізації, формують глобальні стратегії, відмінностями яких є наступні вимоги до поведінки на світових ринках: загальнопланетарне бачення ринків і конкуренції, добре знання конкурентів на світових ринках, контроль за своїми операціями в загальносвітовому масштабі, здатність до гнучких та швидких змін у напрямках діяльності у випадку загрози змін умов конкуренції та витіснення з ринку, розміщення капіталів з найбільшою рентабельністю, координація своєї диверсифікованої діяльності за допомогою гнучких інформаційних технологій, що створить для ТНБ інтегровану мережу внутрішньобанківського обліку, об’єднання всіх своїх численних філій, дочірніх компаній і відділень в єдину мережу з загальним управлінням, угоди з іншими транснаціональними банками і компаніями. Характерними рисами глобальних стратегій ТНБ є об'єднання капіталів, злиття, взаємні придбання активів, створення глобальних маркетингових конкурентних стратегій і систем глобальних кореспондентських відносин і рахунків. У результаті формуються такі великі інтегровані фінансові системи, у порівнянні з який національні території і держави починають виступати як другорядні підлеглі системи.

Виходячи з сучасних тенденцій, банківські інститути вибирають стратегію, яка базується на інтернаціоналізації діяльності й відкритті офісів практично на всіх континентах; «якість проти прибутку», тобто робиться акцент на залучення й обслуговування клієнтів на відміну від попереднього акценту на трейдингових операціях за рахунок власних коштів; універсалізація банківського бізнесу, відносно рівномірного розподілу бізнесу в банківському портфелі всіх послуг й операцій для зниження залежності банку від тієї або іншої сфери бізнесу.

В Україні ТНБ в основному відкривають свої відділення у вигляді представництв, тому що український ринок є досить хитливим і ризикованим, тому транснаціональному банку насамперед необхідний ретельний аналіз структури і тенденцій розвитку українського фінансового ринку.

Для удосконалення функціонування українського банківського сектора велике значення має вивчення закордонного досвіду діяльності ТНБ. Одним з найбільш доступних для українських банків напрямків діяльності, який можна перейняти українським банкам у ТНБ, є механізм кредитування промисловості і форми участі банків в промислово-фінансових групах.

Українські банки повинні активно використовувати різноманітний досвід діяльності ТНБ різних країн, шляхи формування ними організаційних структур, застосування передових інформаційних технологій, основи менеджменту і маркетингу, організацію операцій.

Вихід на ринок фінансових послуг України провідних міжнародних фінансових компаній – це прояв на теренах нашої країни тенденцій глобалізації фінансових ринків, підтвердження значної прибутковості банківського бізнесу та потенційних можливостей економіки України.