Кузубова В.В., аспірант*[1]
Київський національний економічний
університет
кафедра економіко-математичного моделювання
Багатоваріантне моделювання розвитку сільського господарства України
Прагнення України отримати членство у Світовій організації торгівлі робить
вивчення взаємозв`язку внутрішньо- та зовнішньоекономічної політики держави
стосовно ринку сільськогосподарської
продукції дуже важливим і актуальним.
Виробництво продовольчих товарів сконцентроване у аграрному секторі
економіки, який виступає складовою частиною всього комплексу народного
господарства і знаходиться з ним у
тісному взаємозв`язку.
Тому головна ціль дослідження заключається в аналізі та прогнозуванні розвитку
сільського господарства України в умовах світової торгівлі.
Наукове обґрунтування пріоритетів розвитку сільського господарства, як
елемента внутрішньо- та зовнішньоекономічної політики неможливе без побудови
економіко-математичних моделей і реалізації їх засобами програмного
забезпечення, що дозволяє розробити та проаналізувати сценарії розвитку галузі.
Практика дослідження моделей сільського господарства показала, що загальною
ціллю їх побудови є економічна оцінка та можливість впливу на розвиток галузі,
через вибір політичних, економічних та соціальних напрямків розвитку держави.
Але універсальної моделі, що забезпечувала б обґрунтування прийняття
відповідних рішень для будь-якої країни, нажаль, не існує за ряду особливостей цієї задачі. Кожна модель
будується з конкретною ціллю, рівень складності побудови якої залежить від кількості
існуючих даних, а також можливості їх отримання.
У світі існує значна кількість моделей прогнозування розвитку сільського
господарства. Але в останні роки увагу економістів-математиків привертають моделі
загальної та часткової рівноваги, так як саме
цей вид моделей використовується майже у всіх країнах світу.
До найбільш відомих моделей загальної рівноваги,
які аналізують результати та перспективи розвитку сільського господарства
різних країн та їх об’єднань, відносяться: G-cubed, GTAP, INFORUM,
MEGABARE/GTEM, RUNS, WTO [1]. Всі ці моделі використовувались
в процесі прийняття рішень на Уругвайському Раунді, стосовно лібералізації
сільськогосподарської торгівлі; в аналізі результатів проведення Уругвайського
Раунду; в розширенні ЄС та його впливу на зміни в аграрній політиці; в роботі
над Північноамериканською угодою, відносно вільної торгівлі (НАФТА); в перспективах
розвитку світової економіки.
До найбільш відомих моделей часткової рівноваги,
які аналізують сільське господарство як закриту систему, без впливу на
нього іншої частини економіки відносяться: AGLINK, ESIM, FAO World Model,
FAPRI, GAPsi, MISS, SWOPSIM, WATSIM [1]. За допомогою зазначених
моделей здійснюється кількісний аналіз аграрної політики на світових сільськогосподарських
ринках; вивчення розширення ЄС та СОТ; реформування сільського господарства США
та ЄС; моделювання змін та перспектив розвитку галузі в умовах лібералізації
торгівлі.
В Україні за часів Радянського Союзу в умовах планової економіки, як
правило, будувалися тільки оптимізаційні моделі сільського господарства в цілому та його підгалузей. Проводилося моделювання
з метою визначення оптимального
поєднання галузей, тобто збалансування виробництва і використання ресурсів
таким чином, щоб забезпечити раціональне використання наявних ресурсів
виробництва; найкраще розміщення та спеціалізацію сільськогосподарського
виробництва; оптимальне використання складу машинно-тракторного та
автомобільного парку; оптимальний обігу та структуру стада; оптимальні раціони
харчування тварин та використання кормів тощо [2,3].
Починаючи з 1992 року в Україні через ряд об’єктивних причин майже не
будувалися економіко-математичні моделі розвитку аграрного сектора економіки. Тому,
в роботі пропонується модель розвитку сільського господарства України, з точки
зору інтеграції країни у світову економіку. Для України виникає необхідність та
цікавість побудови моделі в умовах можливої багатоваріантності розвитку держави,
що безпосередньо відображається на перспективах діяльності аграрного сектора. Передбачається
розробка сценаріїв впливу на господарювання суб’єктів наступних заходів
торгівельної політики:
·
лібералізація торгівлі сільськогосподарською
продукцією;
·
вплив зміни ціни енергоносіїв на
діяльність сільськогосподарських підприємств;
·
надходження іноземного капіталу (прихід
іноземного інвестора), в результаті створення ринку землі, так як в багатьох
країнах світу земля розглядається як будь-який інший товар;
·
набуття
асоційованого членства в ЄС;
·
вступ
країни в ЄЕП з Росією, Білоруссю та Казахстаном;
·
інше.
Отже, сьогодні Україна знаходиться на роздоріжжі економічного розвитку,
маючи перед собою цілу низку варіантів вибору. І тому, саме економіко-математичні
моделі можуть бути важливим інструментом в руках політиків для передбачення
можливих наслідків будь-яких здійснених заходів.
Список літератури:
1. Review of agricultural trade models: an assessment of
models with EU policy relevance. www.monash.edu.au/policy/conf/29VanTongeren.pdf
2. Кравченко
Р.Г. Математическое моделирование экономических процессов в сельском хозяйстве.
– М.:1978.
3. Тунеев
М.М. Экономико-математические
методы в организации и планировании сельскохозяйственного производства. М.: – 1986.