Філологічні науки/5.Методи та прийоми

контролю рівня володіння іноземною мовою

 

Каминіна В.І.

Дніпропетровська державна фінансова академія

 

Вивчення другої іноземної мови – це поклик часу

 

В останні роки Україна інтенсивно розвиває зв’язки з країнами Європейської Співдружності, розширюються зв’язки між українськими та зарубіжними фірмами, підприємствами та організаціями, розробляються програми з освітнього обміну студентами, активізується участь українських студентів у міжнародних проектах. Активізується процес економічної конкуренції, на ринку праці всюди потрібні фахівці, які знають іноземні мови, а відпочинок, навчання, працевлаштування за кордоном стають реальними для тих, хто володіє принаймні однією іноземною мовою. Все це змушує наших студентів вивчати другу іноземну мову.

Під час вивчення другої іноземної мови досягаються такі цілі:

Практична: у студентів поглиблюються загальні комунікативні мовленнєві компетенції (лінгвістична, соціолінгвістична, прагматична), які мають забезпечити їм ефективне спілкування в обмеженому колі повсякденних ситуацій.

Освітня: у студентів розвиваються загальні компетенції (декларативні знання, вміння й навички), а також  здібності до самооцінки та здатність до самостійного навчання.

Пізнавальна: студенти залучаються до таких академічних видів діяльності, які активізують і далі розвивають увесь спектр їхніх пізнавальних здібностей.

Розвиваюча: відбувається розвиток потребово-мотиваційної сфери студентів (цінностей, ідеалів тощо), зміцняється впевненість студентів як користувачів мови, прищеплюється позитивне ставлення до вивчення другої іноземної мови.

Соціальна: у студентів удосконалюються критичне самоусвідомлення та вміння спілкуватися, бути причетними до міжнародного середовища, що постійно змінюється.

Соціокультурна: студенти вчаться розуміти важливі й різнопланові міжнародні соціокультурні проблеми, що дозволить їм діяти належним чином у культурному розмаїтті.

Навчальний процес організується таким чином, щоб сприяти формуванню у студентів умінь і навичок в усному (говоріння, аудіювання) і писемному (читання, письмо) мовленні. Процес навчання всіх видів мовленнєвої діяльності здійснюється паралельно і взаємопов’язано. Навчання починається відразу з формування у студентів навичок і вмінь з певної теми, а фонетичний аспект мовлення засвоюється безпосередньо у практичній реальності під час оволодіння тематичним, лексичним і граматичним матеріалом. Робота над вимовою здійснюється постійно на протязі процесу навчання.

Основним засобом оволодіння мовним матеріалом є вправи і завдання. Усі вправи і завдання чітко вмотивовані і комунікативно спрямовані. Комунікативна спрямованість забезпечує належний рівень практичного володіння другою іноземною мовою.

Ситуативна та тематична організація навчального матеріалу створюють умови для реалізації принципу комунікативності. Домінуюча роль вправ і завдань сприяє досягненню належного рівня сформованості навичок і вмінь завдяки організації інтенсивної тренувальної діяльності. Мовні вправи сприяють засвоєнню нормативного мовлення у фонетичному, лексичному і граматичному аспектах. Мовний матеріал спочатку пред’являється у певному контексті, а вже потім активізується в усному і писемному мовленні за допомогою відповідних вправ і завдань. Вони комунікативно спрямовані і сприяють формуванню у студентів знань не тільки про значення нової мовної одиниці, а й про її формування та функції у мовленні. На основі цих знань у студентів формуються відповідні мовні навички. Дуже важливо те, що враховуються особливості рідної та першої іноземної мови, а також досвід студентів у їх вивченні, це дає змогу прогнозувати можливі труднощі у навчанні другої іноземної мови, переборювати їх і таким чином раціоналізувати навчальний процес.

Навчання усного і письмового спілкування відбувається у межах сфер і тем, передбачених програмою. На початковому етапі навчання другій іноземній мові у студентів розвивається інтерес до вивчення мови, формуються первинні знання, навички і вміння, які створюють засади для подальшого навчання і досягнення запланованих результатів. Особлива увага звертається на подібності та відмінності у мовах і раціоналізацію процесу навчання другій іноземній мові. Коли студенти навчаються аудіюванню, говорінню, читанню і письму, вони підсвідомо входять у світ другої іноземної мови. На цьому етапі у студентів також формуються вміння, які даються їм змогу самостійно організувати роботу з оволодіння цією мовою.

Під час самостійної роботи студенти опрацьовують відповідний мовний матеріал у лінгвістичному кабінеті. Індивідуальні завдання спрямовані на розвиток індивідуальних здібностей студентів.

Друга іноземна мова – перспективний навчальний предмет у економічному вузі, який має високий освітній, виховний, розвиваючий потенціал. Вивчення цього предмету дає можливість нашим студентам вийти у великий цікавий світ нових знань, людського досвіду, надбань культури.