Філологічні науки

6. Актуальні проблеми перекладу

Назаренко Ю.І.

Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського

Використання трансформацій для досягнення адекватності перекладу

(на матеріалі повісті «Сніданок у Тіффані» Т.Капоте)

Проблема стилістики перекладу тісно пов’язана із проблемою еквівалентності та адекватності. Очевидно, що якщо знехтувати стилем тексту оригіналу і не передати при перекладі стилістичні засоби оригіналу, необхідний рівень еквівалентності не буде досягнутий. Повна адекватність перекладу також має на увазі врахування стилістичних особливостей оригіналу. Це означає, що при перекладі необхідно знайти замінювачі стилістичних засобів оригіналу. Більшість лінгвістів вважають, що головною задачею перекладача є прагнення відтворити функцію стилістичного прийому, а не сам прийом. За ствердженням В.Крупнова специфіку художнього перекладу слід вбачати у передачі мовних особливостей та образної системи художнього тексту. Отже, ускладнюються лише задачі, які вирішує перекладач, сама ж діяльність залишається незмінною.

За визначенням І.Гальперіна стилістичні прийоми сприяють розкриттю авторського світосприйняття, виявляючи суб‘єктивно-оціночне відношення автора до об‘єктивної дійсності [1]. Важливість вивчення перекладу стилістичних прийомів зумовлена необхідністю адекватної передачі образної інформації художнього твору, відтворення стилістичного ефекту оригіналу при перекладі.

Проблему стилістичного аналізу тексту розкривали в своїх працях О. Денисова, І. Арнольд, Н. Пєлєвіна. О.Мороховський, І. Гальперін, Т.Брандес, та інші Г.Мирам та А.Гон у своїй праці “Професійний переклад” приділяють велику увагу саме перекладу стилістичних засобів та труднощам, які виникають при цьому.

Як відрізняються одна від одної нації, так і англійська мова відрізняється від російської. Речення цих мов мають власні лексичні, граматичні, стилістичні особливості. У одній мові існує багато таких слів, яких немає у іншій і часто важко знайти для них аналогії або еквіваленти. Для того, щоб запобігти дослівного перекладу і передати усю повноту у перекладі, ми використовуємо різні трансформації. За визначенням Г.Мірама, В.Дайнеко та інших вчених трансформація – це будь-яка зміна на синтаксичному рівні тексту оригіналу під час перекладу [2].

Вибір трансформації при перекладі здебільшого залежить від перекладача і є зумовленим стилістичними особливостями та комунікативною метою тексту оригіналу.

Вчені виділяють такі основні форми трансформацій:

1.         перестановка – це граматична трансформація, в результаті якої при перекладі змінюється порядок слів або словосполучень у реченні:

Since he lived on the top floor, his voice fell through the whole house, exasperated and stern. [5] - Он жил на верхнем этаже, и голос его, строгий и сердитый, разносился по всему дому. [3]

2.         додавання – граматико-лексична трансформація, в результаті якої збільшується кількість слів або частин речення. Можуть додаватися іменники, дієслова, прикметники, прийменники, словосполучення:

I am always drawn back to places where I have lived, the houses and their neighborhoods. [5]  - Меня всегда тянет к тем местам, где я когда-то жил, к домам, к  улицам. [3]

3.         вилучення – граматико-лексична трансформація, в результаті якої під час перекладу деякі слова, частини речення вилучаються. Це є результатом різниці у структурах англійських та російських речень. Найчастіше вилучаються присвійні займенники, прикметники:

and closed his door. [5] - … и закрыл дверь. [3]

4. заміна – граматико-лексична трансформація, яка вживається при перекладі у випадку нестачі прямих еквівалентів. Вона використовується, коли потрібно вижити генералізацію, антонімічний переклад, інтерпретувати вислів.

- Генералізація:

Whiskey and apples go together. [5]  - Яблоки - неплохая закуска. [3]

- Антонімічний переклад:

Please, feed the cat![5]  – “Только не забудь, корми, пожалуйста, кота!” [3]

- Інтерпретація вислову – (розуміння значення з англійського сталого вислову і переклад його на українську мову за допомогою  інших лексичних методів):

Any time”, he said. [5] -    Буду ждать”, - сказал он. [3] 

4.комплексна трансформація включає в себе дві чи більше простих трансформацій:

Think of all the people I know who know people. [5]  - Вы  даже  не  поверите, сколько у меня знакомых, которые знают больших людей. [3]

В дослідженнях про вибір методу перекладу (а дослідження про методично обґрунтовані оцінки перекладу рідко зустрічаються і ніколи не бувають головним предметом дослідження) постійно задається питання про вибір між “дослівним” та “вільним” перекладом, хоча міра дослівності або межа вільності перекладу ніколи не була уточнена у повній мірі.

Одним з головних завдань перекладача є створення адекватного перекладу. За теорією Н.Складчикової існує чотири параметри адекватності перекладу [4]:

1.         параметр адекватності передачі семантичної інформації;

2.         параметр адекватності передачі емоційно-оціночної інформації;

3.         параметр адекватності передачі експресивної інформації;

4.         параметр адекватності передачі естетичної інформації

Якщо семантична основа образу оригіналу передана точно, то результатом є адекватний мовний образ на мові перекладу і його адекватний смисловий зміст, який здійснює номінативну функцію образа. Розглядаючи проблему передачі за допомогою перекладу експресивної інформації, требі зауважити, що якась доля переносного вживання слів у англійській та російській мовах співпадає за силою експресії. Сила експресії не залежить від типу лексичної трансформації, яка була вжита для збереження семантичної основи образного засобу.

Переклад твору “Сніданок у Тіффані” є адекватним за усіма чотирма параметрами, які виділяє Н.В.Складчикова. Використовуючи трансформації, В.Голишев у перекладі передає вжиті Т.Капоте лексико-синтаксичні та синтаксичні стилістичні засоби, і таким чином зберігає емоційно-оціночну та естетичну інформацію. Семантична інформація повісті також збережена.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.  Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958.  – C. 528. 

2.  Мирам Г.С. и др.  Основы перевода: Курс лекций; Учебное пособие. – К.: Эльга, Ника-Центр, 2002. – С. 248.  

3.  Капоте Трумен. Завтрак у Тиффани. Луговая арфа. / Пер. В.Голышева. - К.: Дніпро, 1977. – С. 290.

4.  Складчикова Н. В. Семантическое содержание метафоры и виды его компенсации при переводе.// Номинация и контекст. Сб. научных трудов. Кемерово, 1985. С. 21 – 29.

5.  Capote Truman. The Grass Harp. Breakfast at Tiffany’s.Moscow: Progress Publishers, 1974. – P. 223.