Бордюгов Л.Г.
Донецький НДІ судових експертиз
СУДОВА
ГІРНИЧОТЕХНІЧНА ЕКСПЕРТИЗА – ЯК ГАЛУЗЬ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ.
Гірничотехнічна
експертиза має свою теоретичну та методологічну основу, в теоретичному та
практичному відношенні вона являє собою галузь спеціальних знань.
“Експертиза
визначається як дослідження, здійснюване експертом на основі спеціальних
пізнань з метою дачі висновку, що служить доказом у справі.”[1, с.89].
Теорія судової експертизи — це система знань про
закономірності та заснованих на них методи, що використовуються в різного роду
судових експертизах при вирішенні питань дослідження тих або інших об'єктів.
Процес пізнання певних об'єктів складає гносеологію експертизи відповідного
вигляду. Кінцевою метою цього процесу є встановлення фактів, що мають значення
для розкриття і розслідування злочинів, судового розгляду, здійснюваного
відповідно до процесуального закону.[2, с.4-8]
Спеціальні знання, що використовуються в судовій
гірничотехнічній експертизі доцільно розділити на три частини.
1. Введення в теорію і практику судової
гірничотехнічної експертизи;
– вчення про предмет, об'єкт, структуру методик
судової гірничотехнічної експертизи; про
зв'язок гірничотехнічної експертизи, з одного боку, з кримінальним, цивільним,
господарським правом, кримінальним, цивільним і господарським процесом, а також
з іншими галузями права і юридичної науки, з другого боку – про її зв'язок з
іншими технічними науками; про місце судової гірничотехнічної експертизи в системі
інших експертиз;
– методологія
розвитку теорії і практики судової гірничотехнічної експертизи (значення
матеріалістичної теорії пізнання, діалектики і логіки стосовно до задач
експертизи); співвідношення природничо-наукових і юридичних засад в судовій
гірничотехнічній експертизі;
– вчення про процесуальні основи судової
гірничотехнічної експертизи: процесуальне законодавство з питань судової
експертизи; підстави і порядок призначення і проведення судової
гірничотехнічної експертизи; обов'язки і права судового експерта; проведення
первинних і повторних, основних і додаткових, комплексних, складних експертиз;
– вчення про систему, методи вивчення і розвиток
теорії, організації наукових досліджень з проблем судової гірничотехнічної
експертизи, реалізації підсумків науково-дослідної роботи про форми
впровадження їх в експертну і слідчо-судову практику.
2. Загальні положення теорії і методики судової
гірничотехнічної експертизи:
– це вчення про методи експертного дослідження.
Відомо, що жодна наука не користується якимсь одним методом, а має у своєму
розпорядженні цілу систему пізнавальних прийомів, певним чином підпорядкованих,
яка і складає метод науки.
Метод – це цілісна система, що об'єднує у якості
елементів, що входять до неї, спеціальні методи, прийоми і засоби з якоїсь
галузі знання, і які мають різну пізнавальну цінність і направлені на пізнання
об'єкту (явища), що вивчається.
Поняття “метод експертного дослідження”
використовується в широкому значенні як підхід до проведення дослідження, у
вузькому – як сукупність операцій, що виконуються в певній послідовності для
досягнення поставленої мети [3, с.9].
Теорія і практика судової гірничотехнічної
експертизи об’єднані єдністю об’єкта, задач та методів експертного дослідження,
які утворюють методологію судового гірничотехнічного експертного пізнання.
Судова гірничотехнічна експертиза
розглядається як елемент багатогранного криміналістичного вчення про зв'язки
взаємодії, гносеологічні положення котрого широко застосовувались при розробці
методології судової експертизи матеріальних слідів-відображень [4]. Остання і
була прийнята за основу методики експертного дослідження надзвичайних ситуацій,
пов'язаних з порушеннями вимог техніки безпеки і охорони праці на підприємствах
гірничої промисловості та в підземних умовах.
– це загальні положення методики експертного
дослідження ситуалогічних досліджень, куди входить вчення про стадії (етапи)
дослідження, синтез результатів і логічну узгодженість висновків і даних
дослідження, про об'єктивність і достовірність експертного знання, критерії
оцінки результатів, що отримані і, нарешті, про практику як критерії істинності
експертних висновків.
“Під методикою судової експертизи розуміється система
науково обґрунтованих методів, прийомів та технічних засобів (приборів, апаратури,
пристосувань), упорядкованих та цілеспрямованих на вивчення специфічних
об’єктів та рішення питань, що відносяться до предмета судової експертизи”[5,
с.89].
– це вчення про структуру і зміст висновку судового
гірничотехнічного експерта. Сюди відносяться питання про процесуальні вимоги,
що пред'являються до висновку експерта,
характеристики вступної, дослідницької частин і висновків, логічній природі
висновків, формі і демонстрації висновків експертів в судах (слідчих органах).
3. Наукові і методичні основи судової гірничотехнічної
експертизи – це охоплює наступні питання:
– про предмет експертизи (можливостях рішення питань,
що представляють інтерес для слідства і суду, і перспективах дослідження);
– про об'єкти експертизи (речові докази, інші матеріали
справи, властивості і ознаки об'єктів, класифікації ознак залежно від задач
дослідження, процесуальних вимог, методичних правил і техніці фіксації,
збирання, транспортування матеріалів, що надаються на експертизу, участь
фахівців і експертів в слідчих, судових діях);
– про правила
виявлення, фіксації, оформлення і транспортування речових доказів;
– про структуру і зміст висновку експерта;
– про загальні положення і особливості оцінки і
використовування висновку експерта для мети розслідування і попередження
злочинів і інших правопорушень.
Резюмуючи наведене слід дійти до висновку: використання спеціальних знань при проведенні судових
гірничотехнічних експертиз припускає активне застосування сучасних можливостей
різних наук і формулювання на цій основі висновку, що має доказове значення по
справі, як результат дослідження.
Література:
1. Эйсман А.А. Заключение эксперта.
Структура и научное обоснование. – М.: Юридическая литература, 1967. – 152 с.
2. Шляхов А.Р. Проблемы классификации в
криминалистической экспертизе и ее практическое значение.//Правовые и
методологические проблемы судебной экспертизы. Сб. науч. трудов № 10, – М.: ВНИИСЭ. – 1974. – С.3 – 21.
3.Романов Н.С. Диагностика как метод и задача
судебно-экспертного исследования //Криминалистика и судебная экспертиза: Респ.
междувед. науч-метод. сб. – К.: Вища школа, 1985. –
Вып.31. – С.8 – 15.
4. Сегай
М.Я., Стринжа В.К. Судебная экспертиза материальных следов-отображений
(проблемы методологии). – К.: Ін Юре,
1997. – 174 с.
5. Винберг А.И., Шляхов А.Р. Общая
характеристика методов экспертного исследования. //Общее учение о методах судебной
экспертизы. Сб. науч. тр. – М.: ВНИИСЭ, – 1977. – № 28. – С.54-93.
Відомості про автора тез “Судова гірничотехнічна експертиза – як галузь спеціальних знань”
Бордюгов
Леонід Григорович, Донецький НДІ судових експертиз, перший заступник директора
Донецького НДІ судових експертиз, тел. (062) 312-59-48.
Адреса для кореспонденції – 83102, Донецьк – 102, вул.
Лівенка, 4, Донецький НДІ судових експертиз.