Экономические науки / 10. Экономика предприятия

Козир А.І., науковий керівник: к.е.н. Сметанюк О.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

У конкурентному середовищі підприємство прагне зміцнити своє економічне становище через досягнення переваг над конкурентами. Конкурентної переваги підприємство добивається знижуючи витрати виробництва чи пропонуючи кращий за якістю товар. Однією з важливих передумов конкурентоспроможності підприємства є наявність трудових ресурсів та їх раціональне використання.

Від ефективності використання трудових ресурсів залежать показники обсягу виробництва продукції, рівень її собівартості та якості. Саме тому аналіз забезпечення підприємства трудовими ресурсами є важливою складовою системи комплексного економічного аналізу діяльності будь-якого суб’єкта господарювання.

Теоретичні, методичні і прикладні питання багатопланової проблеми обліку, аналізу, аудиту забезпеченості підприємства трудовими ресурсами є предметом наукових досліджень багатьох вчених, зокрема таких відомих українських учених-економістів, як П.Й. Атамас, М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, В.В. Вітлінський, С.Ф. Голов, С.В. Івахненко, А.М. Колот, М.В. Кужельний, Г.І. Купалова, Є.В. Мних, Н.М. Ткаченко, Ю.С. Цал-Цалко, В.Г. Швець, В.О. Шевчук та інших. Серед зарубіжних дослідників, яким також належить значний внесок у розробку даної проблеми, слід назвати В.А. Андрєєва, Х. Андерсона, Г.Ю. Дуб’янську, Ю.А. Данилевського, Я.В. Соколова, А.Д. Шеремета, В.П. Суйця, Г.Г. Мелікяна, Р.П. Колосову та інших.

Метою даної статті є узагальнення підходів до оцінювання забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та обґрунтування необхідності їх використання.

Аналіз трудових показників на підприємстві є одним із засобів удосконалення практики планування і керівництва у сфері праці. Він припускає вивчення рівня та динаміки будь-якого окремого показника в тісному зв’язку і взаємозалежності від зміни рівня і динаміки всіх інших. Аналізу господарської діяльності належить важлива роль в удосконаленні організації оплати праці, забезпеченні її прямої залежності від кількості і якості, кінцевих виробничих результатів.

При аналізі стану забезпеченості підприємств трудовими ресурсами вирішують такі завдання:

- оцінюють трудові ресурси підприємства та його підрозділів;

- визначають ступінь відповідності загальноосвітнього і кваліфікаційного складу трудових ресурсів та їх структури до сучасного науково-технічного рівня виробництва і його організації;

- встановлюють забезпеченість виробництва трудовими ресурсами;

- визначають ступінь обґрунтованості завдань з підвищення продуктивності праці та зниження трудомісткості продукції;

- виявляють резерви підвищення продуктивності праці [1, с.113].

Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами проводиться

за певними напрямами (рис. 1).

Рис. 1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами

Важлива умова успішної роботи підприємства – постійний склад кадрів. Склад працюючих постійно змінюється, що характеризується коефіцієнтами обороту. Для їх аналізу використовуються облікові дані. Найдоцільніший аналіз показників руху трудових ресурсів у динаміці років, що свідчить про вжиті підприємством заходи і про їх ефективність.

Для аналізу трудових ресурсів використовується інформація звітних форм 2-ПВ “Звіт із праці”, 1-П “Звіт підприємства по продукції”, 6-ПВ “Чисельність окремих категорій працівників підприємства і підготовка кадрів”, а також дані планово-нормативної, облікової та оперативної інформації зі звітів підрозділів підприємства, інші оперативні дані.

Достатня забезпеченість підприємств необхідними трудовими ресурсами, їх раціональне використання та високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення обсягів продукції і підвищення ефективності виробництва.

Аналіз впливу трудових факторів на господарську діяльність будь-якого підприємства починається з вивчення забезпеченості підприємства працівниками за кількістю, структурою, кваліфікацією та культурно-освітнім рівнем і характеристикою руху робочої сили [2, с.83].

Аналіз забезпеченості підприємств персоналом проводиться шляхом порівняння їх фактичної кількості з потребою та в динаміці за кілька періодів.

Аналіз забезпеченості підприємств робочою силою починають з визначення абсолютного і відносного надлишку чи нестачі працівників у звітному періоді. Вони визначаються шляхом простого зіставлення фактичної і планової кількості працівників за категоріями персоналу. При цьому встановлюються причини надлишку чи нестачі в кадрах.

Наступним етапом аналізу є вивчення структури кадрів, що здійснюється шляхом зіставлення фактичної і планової питомої ваги кількості кожної категорії працюючих у загальній кількості персоналу. Зміна питомої ваги категорій працюючих у загальній їх кількості характеризується індексом, що визначається як відношення питомої ваги даної категорії працівників у звітному і базисному періодах. При цьому визначаються причини зміни структури кадрів, вивчаються тенденції цього процесу на передових підприємствах, а також нормативні документи, на підставі чого розробляються відповідні заходи щодо раціоналізації структури кадрів.

При плануванні кількості працівників важливо попередньо проаналізувати рух кадрів, що проявляється зарахуванням, звільненням і внутрішнім переміщенням працівників. Цей процес і відповідна йому зміна чисельності називається оборотом робочої сили. При аналізі руху особового складу визначають коефіцієнти обороту з прийому, звільнення та загального обороту .

Для аналізу ступеня інтенсивності використання кадрів застосовують такі показники: коефіцієнт змінності робітників; коефіцієнт зайнятості активною роботою; коефіцієнт відволікання виконавців від основної роботи. При цьому виробничий процес можна розглядати як збільшення затрат часу на продукцію, яка виготовляється [3, с.295].

При аналізі використання робочого часу порівнюють планові і фактичні дані про відпрацьований час, виявляють причини відхилень фактичних даних від планових і базисних (попереднього року), вивчають динаміку його втрат. Вихідною інформацією для аналізу служать матеріали статистичної звітності про відпрацьований і невідпрацьований час.

Таким чином, можна сказати, що використання кадрів тісно поєднане із поставленими перед підприємствами завданнями. Таке поєднання має кількісний, якісний, часовий і просторовий аспекти і будується для того, щоб кадри знайшли застосування відповідно до своїх здібностей, а задачі підприємства виконувалися найбільш ефективно з точки зору строків, якості та обсягу виробництва при оптимальному використані виробничих засобів у визначений відрізок робочого часу. Застосування кадрів здійснюється в системі праці, в якій трудові ресурси та засоби виробництва пов’язані між собою.

Література:

1. Линенко А.В. Сутність й аналіз трудового потенціалу підприємства за показниками ефективності його використання // Держава та регіони. – 2011. – №4. – С. 111-116.

2. Кудінова А. Аналіз продуктивності праці // Справочник экономиста. – 2011. – №6. – С. 79-88.

3. Мельник Т.Г. Ефективність праці: методи вимірювання продуктивності праці та її оплати // Теоретичні та прикладні питання економіки: Збірник наукових праць. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”. – 2010. – Вип. 7. – С. 291-296.