Економіка підприємництва

Мацульская Е. А.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»

Проблема розвитку науки і технологій в Україні

В сучасних умовах успішна діяльність підприємств неможлива без інновацій та інвестицій. Ринкові умови розвитку економіки постійно висувають вимоги не тільки кількісних, а й якісних перетворень. Ці перетворення можна здійснювати, використовуючи передову техніку, технологію, безперервно розвиваючи науково - дослідницьку базу з метою забезпечення високої якості нововведень, для чого потрібні значні інвестиції. Використовуючи технологічні інновації, підприємство пов'язує свою діяльність з розробкою та освоєнням нових технологічних процесів. Таким чином, підприємство розробляє і впроваджує нові або вдосконалює раніше випущені продукти. При цьому підприємство прагне до виробництва принципово нової продукції, для якої передбачувана область застосування (або використання), функціональні характеристики, ознаки, конструктивне виконання, додаткові послуги, а також склад застосовуваних матеріалів і компонентів нові або в значній мірі відрізняються від раніше випущеної продукції. Такий процес передбачає розробку та освоєння нових виробничих процесів або в значній мірі змінених.

Практично зараз в Україні відбувається катастрофічне рушення науково-технічного та інтелектуального потенціалу суспільства. За роки реформ більш ніж в чотири рази скоротилася частина ВВП, яка витрачається на розвиток науки. У той же час в економіці промислово-розвинених країн вона становить 1,2-1,5%, в Південній Кореї, де в останні роки відбувався швидкий ріст виробництва, витрати на науку зробили крок навіть 2% від ВВП. Зараз в Україні значно виріс рівень безробіття в сфері науки. За межі України виїхало 6000 науковців. Внаслідок цього 90% товарів, які виробляються в Україні, не мають наукового забезпечення, а це вже ознака слаборозвинутих країн. Рушення науково-технічного потенціалу обумовлює і низький рівень конкурентоспроможності товарів, які виробляються в Україні. Дослідження сучасних проблем міжнародної конкуренції дало можливість М. Портеру зробити висновок, що умовою рівноправної інтеграції країни у світове господарство є п'ять факторів:

· наука і технологія;

· капітал;

· робоча сила;

· інфраструктура;

· інформація.

 Всі вони безпосередньо пов'язані з рівнем розвитку освіти і науки. Національної наука і освіта та їх подальший розвиток вимагають термінового втручання з боку держави: потрібно розробити активну науково-технічну політику, побудувати оптимальний для сучасних умов економічний механізм, який з'єднував би державні та ринкові важелі впливу на науково-технічні процеси і був би максимально зорієнтованим на економічне зростання України та її інтеграцію в світову економіку як промислової держави. Однією з причин браку в такій політиці є нерозуміння багатьма правителями ролі НТП в економічному зростанні, і розвитку промисловості, адже саме від розвитку технологій залежить конкурентоспроможність вітчизняних підприємств на світовому ринку, отже і національна економіка в цілому.

 Це означає, що Україна повинна обрати такі напрямки розробки «високих» технологій, для реалізації яких у державі вже створено реальні передумови та наявний науково-технічний потенціал виходу на провідні позиції світової науки і техніки. Механізм створення і розширення нововведень має три загальні складові,характерні майже для всіх країн:

§ систему державної підтримки фундаментальних і пошукових досліджень;

§ різні форми і джерела фінансування та непрямого стимулювання

досліджень;

§ підтримку малого інноваційного підприємництва.

Таким чином, науково-технічний прогрес позитивно впливає на рівномірне економічне зростання на будь-якому етапі розвитку. У стані рецесії економічна політика повинна бути спрямована на відродження завдяки технологічним змінам економічного потенціалу більш швидкими темпами. У стані інфляційного розвитку технологічні зміни особливо бажані, оскільки саме вони можуть збільшити реальний ВВП і таким чином зменшити інфляцію. Так науково-технічний прогрес може стати потужним антиінфляційним засобом. Ці висновки дуже важливі для формування економічної політики України, оскільки можливість виходу з кризи нашої країни ще й досі недостатньо пов'язується з обов'язковим впровадженням всіх досягнень науково-технічного прогресу.

Україна повинна розв'язати невідкладні завдання у сфері розвитку інноваційної та науково-технічної діяльності. Їх реалізація позитивно впливатиме як на досягнення економічної стабілізації, так і на забезпечення економічного розвитку на новій технологічній і технічній основі.

Література:

1. Михасюк Л., Мельник А., Крупка М., Залога З. Державне регулювання економіки, – Київ 2000 «Атіка» с. 328-338;

2. Чистов С.М., Никифоров Л.Є., Куценко Т.Ф. та ін. Державне регулювання економіки, – Київ, 2000 с. 156-169;

3. Федулова Л.І. Інноваційна економіка, – Київ, «Либідь» 2006, с. 80-91; с. 168-172.