Ситник Н.П., студентка магістратури спеціальності Фінанси і кредит

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Україна*

Державна підтримка банківського кредитування АПК

 

На економічну ситуацію  вітчизняного аграрного сектору протягом 2007-2011 років впливала макроекономічна ситуація в Україні, що визначала напрямок кредитної політики у сільському господарстві, а саме: інфляція, вартість кредитних ресурсів на ринку, забезпеченість оборотними засобами, фінансовий стан підприємств, динаміка цін на сільськогосподарську продукцію та матеріально-технічні ресурси, наповненість бюджету, фінансова криза та інші. Надзвичайно актуальними для аграрних підприємств є пошук джерел фінансування програм економічного розвитку. Дослідження фінансового забезпечення підприємств АПК, у тому числі сільськогосподарських товаровиробників, свідчить про те, що вони в основному працюють за рахунок власних ресурсів, які нині за питомою вагою є значними, проте недостатніми для самофінансування. Обмеженість власних коштів змушує аграрні підприємства сподіватися на підтримку з боку держави й зумовлює необхідність розвивати як банківські, так і партнерські форми кредитування.

Вивчення наукової літератури свідчить, що різним аспектам фінансово-кредитного забезпечення підприємств аграрного сектору економіки висвітлено в працях Алексійчука В.М., Амбросова В.Я., Дем'яненка М.Я., Гудзь О.Є., Калашнікової Т.В.,  Колотухи С. М., Олійник О.В, Саблука П.Т. та інших. Однак,незважаючи на численні наукові розробки, проблема кредитування агропромислового комплексу України й надалі залишається актуальною .

Кредит для аграріїв – разом із бюджетним фінансуванням – є одним із найважливіших зовнішніх джерел інвестиційної діяльності сільсько-господарських підприємств. Однією з найбільш перспективних форм фінансування аграрних програм і проектів є інвестиційне кредитування комерційними банками. Необхідність й особлива роль кредиту, без якого сільськогосподарське підприємство як товаровиробник не може існувати, зумовлені специфікою його відтворювального процесу. Останнє, в свою чергу, вимагає врахування об'єктивних вимог галузі в процесі організації її кредитного обслуговування. Такі вимоги полягають у необхідності дотримання економічно обґрунтованих строків, обсягу, вартості кредиту, своєчасності його надходження позичальнику, узгодженості порядку погашення кредиту та відсотків за користування ним із грошовими надходженнями підприємств.

 Взаємодія аграрних підприємств і комерційних банків взаємовигідні: зростання обсягів кредитних вкладень для комерційних банків збільшує дохідність активних операцій у вигляді відсотків за користування кредитами, а для суб’єктів господарювання – дає змогу фінансувати виробничі витрати з метою безперервності відтворювального процесу, будучи стимулом ефективного використання банківських позик як джерела інвестиційних ресурсів. Розглянемо детальніше стан державної підтримки банківського кредитування АПК України (таблиця).

Стан кредитування аграрних підприємств України  за 2007-2011рр., млрд. грн.

 

Показники

2007

2008

2009

2010

2011

2011 до 2007, %

Отримано кредитів підприємствами АПК:

14,6

20,0

5,8

9,9

12,0

82,2

-         короткострокових

6,2

10,3

4,1

6,6

8,5

137,1

-         середньострокових

5,4

3,2

1,2

1,4

2

37,0

-         довгострокових

3

6,5

0,5

1,6

1,5

50,0

Отримано пільгових кредитів :

7,8

15,1

2,6

1,4

3,7

47,4

-         короткострокові

5,5

9

2,2

0,6

3,2

58,2

-         середньострокових

2,3

3,7

0,3

0,1

0,4

17,4

-         довгострокових

 -

2,4

0,1

0,7

0,1

-

Джерело: побудовано за даними Міністерства аграрної політики. - http://www.minagro.gov.ua

На основі наведених даних можна стверджувати, що загальний обсяг залучених кредитів підприємствами АПК за наведений період скоротився на 17,2 %. В сумі залучених коштів в 2011 р. максимальну питому вагу займає короткострокове кредитування, яке зросло на 37,1%, обсяги середньостроково-го кредитування скоротилися на 63 %, довгострокового – на 50 %. Отримання пільгових кредитів складає майже одну третину загального обсягу залучених ресурсів. Короткострокове пільгове кредитування у 2011 р. скоротилося на 41,8%, середньострокового –  на 82,6 %. Дані зміни є негативними і потребують негайного втручання з боку держави.

Розвиток кредитних відносин за умов державної підтримки аграрного сектора залежить від вирішення низки проблемних питань: по-перше, висока вартість кредитів. Відсоткові ставки банків для сільського господарства, порівняно з іншими галузями, є завжди вищими, що також знижує ефективність коштів, виділених за програмами підтримки АПК.

По-друге, отримання компенсаційних виплат відбувається не одночасно зі сплатою підприємством відсотків за користування позикою.

По-третє, високі вимоги до рівня кредитоспроможності позичальника та забезпечення ним позики. Банки висувають такі вимоги до застави та її оцінки, яким відповідає нині менше третини господарств.

По-четверте, ускладнена процедура отримання бюджетної компенсації, для підприємств АПК, що відбувається на конкурсній основі. Для участі в конкурсі підприємство має надати комісії від 10 до 12 документів, але не має гарантії отримати компенсацію відсоткової ставки за кредитом. Відтак, за невеликих обсягів позик підприємства утримуються від участі у програмі.

Отже, необхідними умовами для розвитку банківського кредитування аграрного сектору економіки країни, є: вдосконалення нормативно-правової бази для захисту прав кредиторів; застосування економічних стимулів до кредитних установ, які кредитують реальний сектор економіки; спрощення процедури реалізації заставленого майна; застосування нових форм гарантування банківського кредитування, подальший розвиток страхування майна, фінансових і підприємницьких ризиків в аграрному секторі;  розробка та впровадження в практичну діяльність банку методик аналізу кредитоспроможності з урахуванням галузевої особливості позичальників.



* Науковий керівник –Калашнікова Т.В., доцент кафедри фінансів, кандидат економічних наук