Доц., к.е.н. А.Г. Драбовський

Львівська комерційна академія

ДО ПИТАННЯ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ КООПЕРУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ

У структурі земельного фонду України переважають родючі землі, найбільш цінні із яких – чорноземи, займають понад 60% загальної площі орних земель, що становить 7% світових запасів [1, с. 30]. Родючі землі та сприятливий клімат створюють передумови для продуктивного землеробства. За підрахунками експертів, при раціональній структурі землекористування, Україна здатна забезпечити продуктами харчування 140-180 млн. осіб в рік, що в 3-4 рази перевищує чисельність населення держави. Однак, наявність передумов ще не гарантує належного рівня розвитку. Незважаючи на те, що сільське господарство є однією з пріоритетних сфер матеріального виробництва, Україна не здатна задовольнити навіть власних потреб у продовольстві. Однією з головних причин такого стану є обмежені можливості сільськогосподарських виробників через брак у них матеріальних та фінансових ресурсів. За цих умов важлива роль належить сільськогосподарській кооперації. Дрібні господарства, які на даний момент часу є переважаючими у державі, неспроможні поодинці забезпечити оптимізацію розмірів посівних площ для раціональних сівозмін і підвищення продуктивності. Майже 9/10 ріллі фермерські господарства використовують для вирощування зернобобових культур та соняшнику, при тому, що цей напрям аграрного виробництва ефективніший при великих розмірах господарства. Одним з основних напрямів підвищення ефективності невеликих господарств є їх кооперування, горизонтальна та вертикальна інтеграція.

За умов, коли земельні паї подрібнюються, кооперативна форма організації сільськогосподарського виробництва дозволяє зберегти переваги ефекту масштабу, підвищити ефективність та конкурентоспроможність дрібних господарств, рівень доходності яких відчутно відстає від результативності крупних агроформувань. Суттєвий ефект має організація кооперативів у виробництві трудоємкої продукції. Це підтверджують результати діяльності кримських кооперативів по збору лікарських трав, вирощуванню суниці тощо. Об’єднання зусиль виробників дає їм змогу закуповувати оптом матеріали, орендувати техніку, здійснювати будівництво сховищ, продавати продукцію великими партіями за вищими цінами, отримувати гранти та кредити [2], створює реальну можливість при нестачі фінансових і матеріальних ресурсів у кожного з них не руйнувати науково обґрунтованої системи сівозмін.

Організація виробничих кооперативів у сільській місцевості в значній мірі згладжує проблему зайнятості сільського населення та покращує його матеріальне становище. Водночас досягається матеріальна зацікавленість у результатах спільної праці. Збільшення доходів дає змогу утримувати на належному рівні об’єкти соціальної інфраструктури на селі. Практика свідчить, що у тих селах, де успішно функціонують виробничі кооперативи, значно розширюється перспектива для молоді, покращується демографічна ситуація.

Актуальність інтенсифікації кооперування сільськогосподарського виробництва обумовлена також посиленням відкритості української економіки. Входження України до СОТ загострює конкуренцію на аграрному ринку. В умовах підвищення вимог до якості та безпечності сільськогосподарської продукції ускладнюються проблеми її реалізації, насамперед – для дрібного бізнесу. Підвищення якості продукції та її здешевлення можливе за рахунок об’єднання зусиль окремих виробників шляхом їх кооперування та організації некомерційних виробничих структур.

Поряд з організацією виробничих кооперативів актуалізується питання стимулювання розвитку обслуговуючих кооперативів, що дасть змогу забезпечити участь безпосередніх виробників у подальшому просуванні продукції до споживача, у контролі за збутом своєї продукції та цінами, перетворення їх на рівноправних партнерів у ринковому середовищі. За їх допомогою можна буде витіснити посередницькі структури, що буде значним кроком у напрямі до більш повного задоволення потреб споживачів, високоефективного господарювання в аграрній сфері економіки.

Література

1. Галушко В. П., Білик Ю. Д., Даниленко А. С. Формування ринку землі в Україні / В. П. Галушко, Ю. Д. Білик, А. С. Даниленко. – Київ «Урожай», 2006. – 277 с.

2. Святохо О., Каліпарова С. Кооперативи допоможуть Кримському селу. // Кримський діалог. – 2009. – 21.09.