К.е.н. Коноплев С.В., Ратнікова О.С.

Миколаївський відкритий міжрегіональний університет розвитку людини «Україна»

Оцінка та шляхи підвищення інвестиційної привабливості аграрних підприємств

Фінансово-господарська діяльність будь-якого підприємства є неможливою без вкладення коштів, які можуть мати власний та залучений характер, тобто без залучення власних та залучених інвестиційних ресурсів. Причому питання залучення інвестиційних ресурсів є важливим на будь-якому етапі функціонування підприємства: починаючи ії етапу створення та закінчуючи його ліквідацією[3].

Підприємство, яке використовує залучені інвестиційні ресурси, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, проте в більшій мірі утворює фінансовий ризик і загрозу банкрутства, які зростають при зростання питомої ваги залучених засобів в загальній сумі капіталу, що використовується.

Для отримання залучених інвестиційних ресурсів підприємство повинно відповідати ряду характеристик, тобто бути інвестиційно привабливим. Інвестиційна привабливість це не тільки фінансово-економічний показник, а модель кількісних і якісних показників - оцінок зовнішнього середовища (політичного, економічного, соціального правового) і внутрішнього позиціонування об’єкта у зовнішньому середовищі, оцінка його фінансово технічного потенціалу, що дає змогу варіювати кінцевий результат.

Дослідження інвестиційної привабливості у різні періоди приділяють увагу такі вчені, як Андрійчук В.Г., Бланк І.О., Гриньова В.М., Депутат О.П., Коваленко І.В., Коюда В.О., Лепейко Т.І., Шеремет А.Д., Шмидт С. та інші дослідники [2].

Істотним моментом у діяльності будь-якого підприємства є інвестиції, які впливають на процеси його функціонування та відповідно безпосереднім чином впливають на загальну роботу підприємства. Інвестування впливає на розвиток підприємства, допомагає подолати економічну кризу, завоювати більший сегмент ринку, оволодіти інноваційною технологією тощо. Через це виникає необхідність оцінки інвестиційної привабливості підприємства як зі сторони потенційного інвестора так і зі сторони самого підприємства, що дає можливість оцінити пріоритети розвитку, провести заходи по оптимізації діяльності, якщо вони необхідні.

Інвестиційна привабливість відіграє вагому роль в активізації інвестиційних процесів, Її роль полягає в тому, що потенційних інвесторів необхідно переконати в доцільності вкладень за допомогою конкретних показників.

Сьогодні питання розробки методики та удосконалення методів оцінки інвестиційної привабливості аграрного підприємства набуває актуального значення. Інвестиційна привабливість аграрного підприємства є багаторівневою інтегральною характеристикою. Вітчизняні і зарубіжні фахівці з даного питання в переважній більшості спрощують сутність даного поняття до набору певних кількісних показників. Але інвестиційна привабливість аграрного підприємства повинна враховувати і якісні показники, які за певних умов навіть домінують над кількісними [1].

Інвестиційна привабливість – це економічна категорія, що характеризується комплексом фінансово-економічних, соціальних, інформаційних, техніко-організаційних та інших показників, на основі яких можна прийняти об’єктивне рішення про доцільність вкладення коштів у певне підприємство (інвестиційний об’єкт). Основними методами оцінки інвестиційної привабливості виступають: факторний, інтегральний, рейтинговий, ризиковий.

Аналіз фінансового стану підприємства є індикативним процесом детальної оцінки інвестиційної привабливості підприємства. Незадовільний стан підприємства у більшості випадків свідчить про низьку його інвестиційну віддачу, тому інвестор може зупинити на даному етапі свою діагностику, якщо виникла дана ситуація. Підтримувати фінансовий стан підприємства у задовільному стані є не лише обов’язком директора фірми, який активно залучає інвестиції, а й нормальним тоном ведення бізнесу.

Важливим організаційно-економічним важелем ефективнішого залучення фінансових інвестицій в економіку України треба вважати оптимізацію обсягів купівлі пакетів різних цінних паперів вітчизняними й зарубіжними інвесторами. Розроблені науковцями методичні основи оптимізації інвестиційного портфеля учасників фондового ринку полягають у тім, що потенційні інвестори: 1) розглядають кожну інвестицію як можливий розподіл очікуваних прибутків за період володіння цінними паперами; 2) намагаються максимально збільшити очікуваний дохід протягом одного інвестиційного циклу; 3) оцінюють можливий ризик за інвестиційним портфелем, ураховуючи мінливість очікуваних доходів; 4) приймають остаточне рішення щодо видів та обсягу купівлі цінних паперів на засаді максимізації очікуваних доходів і мінімізації можливого ризику.

Лише комплексне використання названих організаційно-економічних важелів спроможне забезпечити максимально можливу ефективність формування та реалізації фінансових інвестицій усіх суб’єктів підприємницької діяльності в Україні. Крім того підприємствам доволі часто необхідно уникати чи просто мінімізувати ризики для підвищення ефективності вкладень в них.

Для підприємства важливо розробити правильну систему заходів протидії можливим ризикам. Перш за все необхідно чітко розмежувати інвестиційні проекти з більш високим і низьким ступенем ризику, вивчити доцільність участі в проектах з підвищеним ризиком, передбачити заходи для захисту від можливих затрат [5].

Література:

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2-ге вид., доп.і перероблене./В.Г.Андрыйчук. – К.:КНЕУ, 2002. – 462с.

2. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента /Бланк И.А. – К., «Ника-Цент», 2009. – 592с.

3. Закон України «Про інвестиційну діяльність»: станом на 1 серпня 2010 (із доповнення).

4. Лазарева Т. Оцінка і підвищення інвестиційної привабливості підприємств /Лазарева Т.//Економіка України. – 2010. - №3. – С.52-59.

5. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій: затв. Наказом Агентством з питань запобігання банкрутству від 23.02.97 №22/Держ. Інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1998. -№7 – С.12-51.