УДК 339.926:621.39

Т.Я. Олексин

ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО СЕКТОРУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Розвиток та впровадження ІКТ сьогодні є необхідною умовою успішного функціонування глобальної економіки та сучасного суспільства в цілому. Світове господарство – комплексна, цілісна економічна система, тому залежність тенденцій розвитку сектору ІКТ від умов, що складаються в світовій економіці, є логічною. Нестабільність світової економіки позначається на розвитку сектору ІКТ. Розглянемо, якими перевагами та недоліками може обернутись економічна рецесія для сектору. Комітет інформації та комунікаційної політики ОЕСР вбачає наступні потенційні можливості та проблеми для ІКТ-сектору (табл. 1):

Таблиця 1.

Коротко- та довгострокові перспективи розвитку сектору ІКТ

Коротко- та середньо-строкові ризики	Можливості	Проблеми
	Реструктуризації та збільшення ефективності.	Зниження частки НДЕКР та інноваційної діяльності.
	Низька ймовірність скорочення фінансування ІКТ	Зниження доступу до капіталу (включаючи венчурний капітал), фінансові труднощі для постачальників ІКТ, малого та середнього бізнесу, зменшення рівня інвестування.
	Реструктуризація та скорочення коштів у інших секторах призводить до збільшення масштабів використання ІКТ.	Тиск на бюджет ІТ у всіх секторах та регіонах, що заставляє підприємства оперувати сьогоднішньою інфраструктурою.
	Заходи по скороченню коштів на ІКТ можуть призвести до збільшення аутсорсингу послуг.	Потенційне зниження аусорсингових послуг.
	Публічний сектор та економіки країн, що розвиваються продовжують інвестувати у ІКТ	Зменшення масштабу торгівлі ІКТ для країн, що спеціалізуються у виробництві ІКТ. (Китай, Сх. Європа)
	Стимулювання з боку програм економічного відновлення	Зниження витрат споживання ІКТ, збільшення рівня безробітності.
		Зниження попиту зі сторони країн, що розвиваються.
Довгострокові ризики	ІКТ-сектор залишається провідним джерелом зайнятості та інновацій	Відкидання пріоритетів НДЕКР та зниження інноваційної діяльності
	Нові пріоритети НДЕКР у ІКТ як рушії росту	Пролонговані фінансові проблеми ІКТ-сектору
	Ріст засобів цифрового контенту	Сповільнений розвиток бізнес-моделей цифрового контенту
	Зелені технології	Сповільнення постачання висококваліфікованої робочої сили
	Соціо-економічні виклики: зміна клімату, ефективність енергетичних ресурсів.	Опір змінам та зменшення довіри уповільнює інновації
	Використання інформаційного менеджменту, покращення прозорості фінансових ринків та публічного сектору	Пролонговане недоінвестування інфраструктури ІКТ
	Підвищення витрат на захищеність ІКТ	Тиск з боку глобалізації
	Довгострокове стимулювання програмами економічного відновлення	Уповільнення інтеграції ІКТ у економіки країн

Джерело: наведено за [1, c. 29]

Перший блок розглядає коротко- та середньостроковий вплив кризи на ІКТ-сектор, тобто фактори, при яких ІКТ-сектор може відчути ряд переваг у порівнянні із іншими секторами. У період економічної рецесії, центральна позиція ІКТ у сферах бізнесу, державного управління та суспільства в цілому не дозволятиме суттєво зменшити бюджети ІКТ. Крім того, ІКТ є важливими у часи реструктуризації, нових регуляцій тощо. Звичайно, сектор ІКТ не є ізольованим від економічної кризи. Як було показано раніше, ріст інформаційного сектору хоч і продовжується, проте демонструє уповільнення темпів.. Хоча ІКТ-сектор спромігся утримати інноваційну діяльність та НДЕКР на стабільному рівні, зменшення доходів та нестача капіталу можуть мати негативні довгострокові наслідки.

У другому блоці таблиці наведені можливі довгострокові наслідки. З боку можливостей, цілий ряд факторів сприятиме центральній ролі ІКТ в економіці та суспільстві. У підприємницькому секторі, на думку автора, існуючі моделі підприємства будуть продовжуватись розвиватись навколо ІКТ-мереж та раціоналізації виробництва, оскільки мережева взаємодія – це стандарт, основа для розгортання будь-якої економічної діяльності. Різні форми бізнесу та соціальних інновацій будуть збільшувати потенціал сектора. Нові тенденції, такі як збільшення ролі соціальних ІКТ-інструментів (соцмедіа, соцмережі) подальша дематеріалізація виробництва та перехід до низько-вуглецевої економіки сприятимуть стабільній динаміці росту сектора. Нарешті, вирішення центральних соціально-економічних проблем в таких областях, як зміна клімату, охорона здоров'я, мобільність, скоріш за все, будуть здійсненні на інформаційних технологіях.

Економічні стимули можуть допомогти подальшому росту та злиттю ІКТ. Більшість урядів планує посприяти росту сектора за допомогою добре продуманого інвестування, що матиме наслідки у сфері виробництва, допомагаючи у відновленні сприятливих умов для інноваційної діяльності та довгострокового економічного зростання. У багатьох випадках ці плани мають безпосереднє відношення до сектору ІКТ та розповсюдження технологій.

Щодо потенційних довгострокових ризиків для ІКТ-сектору, деякі з них прямим продовженням короткострокових. Залежно від загального бізнес-циклу та розвитку кризи, падіння у витратах ІКТ та продовження періоду недоінвестування у інфраструктуру є більш ніж можливим. Неспроможність сектора ІКТ залучати фінансування в довгостроковій перспективі, потенційне недоінвестування у сфері НДЕКР та інновацій можуть бути відчутні або перерости у більш хронічний характер. Нехтування ключовими пріоритетами НДЕКР також буде означати, що сектор ІКТ надаватиме менше можливостей для вирішень проблем суспільства. Спад в постачанні фахівців у сфері ІКТ також може мати важливі довгострокові наслідки. З огляду на міжнародний характер ІКТ-виробництва та продаж, процеси глобалізації та протекціонізму, також будуть мати прямий вплив на виробничий сектор ІКТ.

З огляду на світову фінансову кризу, уряди країн намагаються стимулювати найбільш критичні для розвитку сектори економіки, яким являється сектор ІКТ. Більшість програм підтримки фокусуються на важливості сучасної безпровідної комунікаційної інфраструктури для підтримки інноваційних продуктів та послуг (таблиця 2).

Таблиця 2.

Інвестування у інфраструктуру ІКТ серед країн ОЕСР, 2009р.

Країни	Заплановані інвестиції	Мета
Австралія	34.4 млрд.дол.	Комбінація оптичних технологій та безпровідних технологій наступного покоління
Канада	221 млн.дол.	Розширення мережі широкосмугового доступу до віддалених місць
Франція	750 млн. євро.	Розвиток широкосмугової мережі у малих та середніх містах для освіти та досліджень.
ЄС	1.46 млрд.дол.	Розширення та оновлення мереж швидкісного Інтернету
Німеччина	219 млн.дол.	Пришвидшення поширення широкосмугових мереж.
Японія	1.9 млрд.дол.	Зменшення цифрового розриву, заохочення до розвитку безпровідних мереж.
США	7.2 млрд.дол.	Розширення мережі широкосмугового доступу до віддалених місць

Джерело: складено автором на основі [1, c. 34]

Двома ключовим пунктами підтримки є розширення широкосмугового доступу до віддалених місцевостей та оновлення існуючих мереж для підтримки високошвидкісних комунікацій. Заходи деяких держав фокусуються на зменшення відставання у широкосмуговому покритті, надаючи необхідну підтримку. Практично у всіх програмах підтримки присутні пункти щодо покращення доступу до швидкісного мереженого сполучення, створення бази для використання мережевих технологій наступного покоління. Уряди також планують стимулювати конвергенцію та попит на інфраструктуру ІКТ та відповідні послуги. На приклад, уряди США, Кореї та Японії використовують регуляторні засоби для пришвидшення переходу на цифрові типи броадкастингу. Інші країни розробляють програми стимулювання сектору ІКТ згідно з програмами економічного відновлення. Уряд Італії ставить за мету покрити мережевим сполученням 99% країни до 2011 року та для досягнення цієї мети виділяє 1.25 млрд.дол. Корея планує розвивати широкосмугові мережі за допомогою інвестицій у розмір 27 млрд.дол. Нова Зеландія планує витратити 1.7 млрд.дол. на розвиток оптичної мережі, що покриватиме одну третю потреб країни. [1, c. 34] Окрім прямого інвестування у мережеві технології, програми стимулювання часто мають значний непрямий вплив на розвиток та використання ІКТ, на приклад, через інвестування у „розумні” транспортні системи, екологічно вигідні технології, охорону здоров’я, охорону навколишнього середовища та модернізацію суспільних послуг. Підтримка інфраструктури та послуг ІКТ у, для прикладу, сфері охорони здоров’я або дослідницьких мережах також створить технологічну базу для інновацій ІКТ, нової інфраструктури та послуг у інших сферах. Більшість інвестування у нові інфраструктури в сферах охорони здоров’я, покращення рівня освіти, транспортних системах матимуть позитивний вплив на розвиток та застосування ІКТ.

Узагальнюючи можна сказати, що сектор ІКТ та ІКТ-галузі відчули на собі турбулентність фінансової кризи та характеризувались певним послабленням макроекономічних показників. Причинами таких трендів є зниження нижче очікуваного рівня попиту на ІКТ у США та Європі та подальше зростання попиту у азійському регіоні, Латинській Америці, Східній Європі та Російській Федерації, розроблення нових, більшою мірою споживчих продуктів. Проте послаблення економік розвинутих країн, зменшення об’єму інвестування та зниження рівня споживчих сподівань негативно вплинули на ріст сфери ІКТ у 2008 році. Розвиток фінансової кризи наприкінці 2008 року висвітив відносну стійкість телекомунікаційного сектору, як і потенційні проблеми для подальшого розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Mickoleit, A. The impact of the crisis on ICTs and their role in the recovery / Arthur Mickoleit // OECD Publishing. – 2009. – 54 p.

2. Organization of Economic Cooperation and Development Information Technology Outlook Highlights // OECD Publishing, Paris. – 2010. – 11 p.

3. Jorgenson D. Information technology and the world economy / Dale Jorgenson // Scandinavian Journal of Economics. – 2006. - Vol. 107. – Issue 4. – P. 631– 650.

4. United Nations Conference on Trade and Development Information Report / UNCTAD Secretariat // United Nations New York and Geneva. – 2008. – 349p.