Економічні науки / 4.Інвестиційна діяльність і фондові ринки

к.е.н., доцент Поліщук О.А., Шевчук А.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРА ІНВЕСТИЦІЙ В ОСНОВНИЙ КАПІТАЛ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ

 

В умовах обмеженості державних фінансових ресурсів і відсутності достатньої кількості пропозицій комерційних банків задовольнити потреби реального сектора економіки у довгострокових кредитах, значну роль у соціально-економічному розвитку України відіграє її науково-обґрунтована інвестиційна політика. Вона визначає реальні джерела, напрямки і структуру інвестицій, здійснення раціональних та ефективних відтворювальних процесів під виконання загальнодержавних, регіональних і місцевих соціально-економічних та технологічних програм, відтворювальних процесів на макро і мікроекономічному рівнях.

Багато соціальних проблем можуть бути вирішені за допомогою інвестицій. Створення нових робочих місць, інноваційне навчання та перепідготовка працівників, підвищення продуктивності праці, ріст заробітної плати, економічна зацікавленість працівників і підприємців у високоефективному використанні накопиченого людського капіталу, підвищення рівня та якості життя – це далеко не всі результати, які можна отримати в процесі реалізації виваженої ефективної інвестиційної політики.

Тому дослідження соціальної складової цієї політики є досить актуальним на будь-якому етапі розвитку суспільства.

Проблеми інвестицій, їх ефективність, покращення інвестиційного клімату були і є предметом дослідження багатьох вчених, серед яких А. Амоша, І. Бланк, Є. Бойко, О. Величко, Б. Данилишин, О. Другов. Не дивлячись на актуальність теми дослідження та її значення для соціального та економічного розвитку країни висвітлення саме соціальної спрямованості інвестиційної політики держави не має достатнього висвітлення в роботах провідних економістів та аналітиків. З однієї сторони це пов’язано з тим, що у вітчизняній практиці інвестиції у соціальну сферу ще не мають таких об’ємів як закордоном, а отже не має бази для їх дослідження. З іншої сторони соціальна спрямованість інвестицій лише починає цікавити спеціалістів, а отже на її дослідження потрібен час. Не дивлячись на це дослідження соціальної спрямованості інвестиційної політики України мали відображення в роботах таких авторів як: Рибак С.О., Мальцева І.В., Лібанова Е.М., Герасименко Г.В., Григорської О.С., Мартинова Т.О. та інших.

Метою роботи є дослідження соціальної спрямованості інвестиційної політики держави, обґрунтування соціального ефекту від здійснення інвестиційної діяльності та ролі держави у цьому процесі.

На нашу думку, результатом інвестиційної діяльності одночасно може бути і отримання прибутку і досягнення соціального ефекту (наприклад збільшення кількості робочих місць, підвищення кваліфікації та, відповідно, заробітної плати працівників, тобто виконання одного із завдань соціальної політики). Окрім того, досягнення соціального ефекту може бути і окремою метою інвестування, не пов’язаною з отриманням прибутку (наприклад, здійснення інвестицій в об’єкти соціальної сфери).

Інвестиції у соціальну сферу – це будь-які витрати, які сприяють підвищенню продуктивності праці індивіда і будуть компенсовані майбутнім зростанням його доходів [2, с. 63].

Як зазначає Герасименко Г.В., основними джерелами фінансування соціальних інвестицій держави в Україні є ресурси державного і місцевого бюджетів, а також кошти державних цільових позабюджетних фондів, до яких належить система фондів соціального страхування [1, с.50].

Оцінити соціальну спрямованість інвестиційної політики на рівня уряду в Україні можна проаналізувавши рівень динаміки та структури інвестицій в основний капітал соціальної сфери на основі даних табл. 1. Дані табл. 1 показують що до 2009 року рівень інвестицій в основний капітал постійно зростав, причому темп приросту був досить значним, так в 2007 році в порівнянні з 2006 роком обсяг інвестицій зріс на 50,4%, 2008 році в порівнянні з 2007 роком обсяг інвестицій зріс на 23,65%. Як бачимо темп приросту сповільнився, що було обумовлено фінансово-економічною кризою що охопила крану в серпні 2008 року.

Таблиця 1

Динаміка та структура інвестицій в основний капітал соціальної сфери

Роки

Інвестиції в основний капітал

Всього, млн.грн.

Зокрема в соціальну сферу

Освіта

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

Діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваги

Разом

млн. грн.

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

млн. грн.

%

2004

75741

953,1

1,26

1472,2

1,94

1254,6

1,66

3679,9

4,9

2005

93096

870,2

0,93

1296,5

1,39

1195,0

1,28

3361,7

3,6

2006

125254

1163,4

0,93

1835,2

1,47

2014,0

1,61

5012,6

4,0

2007

188486

1651,4

0,88

2518,1

1,34

2893,7

1,54

7063,2

3,8

2008

233081

2321,7

1,00

3530,6

1,51

4054,2

1,74

9906,5

4,3

2009

151777

1484,3

0,98

1931,6

1,27

3642,4

2,40

7058,3

4,7

2010

171092

1872,5

1,09

2573,9

1,5

3319,7

1,94

7766,1

4,5

 

Наслідки фінансової кризи особливо яскраво проявилися в 2009 році, коли обсяги інвестицій зменшилася на 34,88% і становили 151777,0 млн. грн. проти 233081,0 млн. грн. рівня 2008 року. В наступному 2010 році ситуація почала виправлятися, інвестицій надійшло в розмірі 171092,0 млн. грн., однак це навіть не рівень 2007 року. Що стосується інвестицій у соціальну сферу, то динаміка зміни тут аналогічна: до 2009 року інвестиції в освіту зростали стабільно, в середньому темп приросту складав 1,38. Однак вже в 2009 році ми спостерігаємо різке зменшення інвестицій в освіту до 1484,3 млн. грн., що було обумовлено наслідками кризи. В 2010 році приріст інвестицій склав 388,2 млн. грн., однак цих коштів не достатньо для покриття всіх потреб освіти. Інвестиції у охорону здоров’я в абсолютному вираженні більші за інвестиції в освіту, однак на нашу думку їх обсяг залишається досить малим, так в 2008 році інвестиції в охорону здоров’я склали лише 3530,6 млн. грн., а в кризовому 2009 році лише 1931,6 млн. грн. Покращення стану економіки в 2010 році спряло збільшенню інвестицій в охорону здоров’я до 2573,9 млн. грн., що дорівнює рівню 2007 року.

Інвестиції в культуру, спорт та відпочинок в продовж аналізованого періоду також зазнавали змін, темп приросту інвестицій за період з 2004 по 2008 роки склав 3,23 рази. Тобто інвестиції зросли з 1254,6 млн. грн. в 2004 році до 4054,2 млн. грн. в 2008 році. В наступному 2009 році обсяги інвестицій зменшилися до 3642,4 млн. грн., що знову ж таки було обумовлено наслідками кризи, але на відміну від інвестицій в освіту та охорону здоров’я темп зміни цих інвестицій був значно меншим. Разом з цим, якщо в 2010 році інвестиції в освіту та охорону здоров’я зростали в порівнянні з 2009 роком, то інвестиції в культуру, спорт та відпочинок зменшилися ще на 322,4 млн. грн.

Якщо звернути увагу  на питому вагу інвестицій в соціальну сферу то побачимо що їх питома вага досить незначна і складає не більше 5-ти %, що свідчить про низький рівень соціальної спрямованості інвестиційної політики України на сучасному етапі. У зв’язку  з цим набуває гострої актуальності питання забезпечення на законодавчому рівні сприятливого для іноземних та вітчизняних інвесторів інвестиційного середовища, що дасть можливість збільшити приток фінансових ресурсів, які так необхідні соціальній сфері в умовах економічної кризи.

І на завершення варто звернути увагу на соціальні видатки з бюджету, як невід’ємної частини соціальної спрямованості інвестицій держави. В табл. 2 представлено інформацію щодо динаміки зміни видатків бюджет на соціальні цілі.

Таблиця 2

Динаміка зміни видатків державного бюджету на соціальні цілі в 2008-2010 роках (млн. грн.)

Показник

2008 рік

2009 рік

Темп зміни (2009-2008), %

2010 рік

Темп зміни (2010/2009), %

Всього видатків 

241490

242437

0,39

303589

25,22

З них:

 

 

 

 

 

Охорона здоров’я

7366

7535

2,29

8759

16,2

Духовний і фізичний розвиток

2918

3217

10,25

5166

60,58

Освіта

21554

23926

11,0

28808

20,4

Соціальний захист та соціальне забезпечення

50798

51518

1,42

69311

34,54

 

Дані табл. 2 свідчать проте, що в 2009 році в порівнянні з 2008 роком видатки бюджету зросли лише на 0,39%. Варто зауважити, що 2009 рік для країни був найбільш важким в економічному розвиткові, що було наслідком економічної кризи 2008 року. Незважаючи на кризовий період соціальні видатки в структурі державного бюджету мали позитивну динаміку. Так ми бачимо, що в 2009 році за рахунок скорочення інших видатків вдалося зберегти позитивну динаміку соціальних видатків, так в 2009 році в порівнянні з 2008 роком видатки на охорону здоров’я зросли на 2,29% з 7366,0 млн. грн. до 7535,0 млн. грн. Витрати на духовний та фізичний розвиток зросли на 10,25%, так в 2008 році на ці потреби було виділено 2918,0 млн. грн., а в 2009 році 3217,0 млн. грн.

Рис. 1. Динаміка зміни питомої ваги соціальних видатків у видатках Державного бюджету країни

 

В 2009 році значно зросли видатки на освіту, так якщо в 2008 році видатки на освіту склали 21554,0 млн. грн.., то в 2009 році вони становили 23926,0 млн. грн.., що на 11% більше рівня 200 року.

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення в 2009 році в порівняні з 2008 роком зросли лише на 1,42% і становили 51518,0 млн. грн. проти 50798,0 млн. грн.. рівня 2008 року.

В 2010 році державний бюджет країни також носив соціальний характер, при цьому витрати на соціальну сферу в порівнянні з 2009 роком мали динаміку до збільшення. Так на охорону здоров’я було виділено 8759,0 млн. грн., що складає 2,882% питомої ваги видатків державного бюджету, на духовний і фізичний розвиток виділено 5166,0 млн. грн., що більше рівня 2009 року на 60,58% в структурі бюджету ця стаття займає 1,7%.  На освіту в 2010 році було виділено 28808,0 млн. грн., це на 4882,0 млн. грн. (20,4%) більше за рівень 2009 року, питома ж вага видатків на освіту склала 9,49%. Видатки, пов’язані із соціальним захистом та соціальним забезпеченням в 2010 році становили 69311,0 млн. грн., що на 34,54% більше рівня 2009 року, питома вага становила 22,38%. Таким чином бачимо, що в структурі видатків державного бюджету на соціальні цілі в 2010 році було виділено 112044,0 млн. грн., що складає 36,9%.

Таким чином аналіз показав, що на сьогоднішній день інвестиції які надходять в соціальну сферу значно менші за витрати, які закладені в державний бюджет на ці цілі. При цьому наслідки фінансово-економічної кризи мали негативне відображення на динаміці надходжень соціальних інвестицій. А частка інвестицій в соціальну сферу займає не більше 5% від усіх інвестицій що надходять в країну і які були спрямовані в основний капітал, отже дана проблема потребує вирішення.

Як показує аналіз видатків зведеного бюджету за економною класифікацією, зростання соціальних видатків спрямовувалося переважно на фінансування тих статей, які безпосередньо не пов’язані з якістю соціальних послуг, а саме – підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери в результаті розвитку інфляційних процесів та оплата енергоносіїв та комунальних послуг [1, с.53].

Отже, сучасний етап розвитку вимагає посилення уваги до соціального інвестування як цілеспрямованого вкладення ресурсів у соціальний розвиток з метою отримання корисного суспільного ефекту в майбутньому. Позитивні результати соціальних інвестицій виявлятимуться як в посиленні соціальної орієнтації всієї економічної системи держави, так і в окремих аспектах соціально-економічного розвитку, зокрема – стимулюванні економічного зростання, нагромадженні людського капіталу, розвитку ринку праці, підтримці високого рівня та якості життя населення, забезпеченні державних соціальних гарантій та базових соціальних послуг.

 

 

Список використаних джерел:

1.                Герасименко Г.В. Напрямки раціоналізації соціальних інвестицій держави в умовах економічної кризи / Г.В. Герасименко / Збірник наукових праць Національного університету ДПС України. – 2010. - №1. – С.49-56

2.                Мартинова Т.О. Удосконалення діючих механізмів фінансового забезпечення соціально-культурної сфери / Т.О. Мартинова // Наукові праці НТТУ. – 2010 – Вип.17. – С.16-20

3.                Поляков Й.М. Сутність, роль та значення інвестицій як основи економічного розвитку // Підприємництво. – 2010. - №3. – С.152-156

4.                Поляков Й.М. Сутність, роль та значення інвестицій як основи економічного розвитку // Підприємництво. – 2010. - №3. – С.152-156