Економічні науки / 7. Облік і аудит

Мельник І.В., Глухманчук Л.М.

Наук. керівник – к.е.н., доц. Подолянчук О.А.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Аудиторські послуги та контроль їх якості в Україні

 

Становлення ринкової економіки та нестабільність економічної системи України зумовлює необхідність проведення незалежного контролю за діяльністю підприємств та організацій, з метою забезпечення їх ефективної діяльності та уникнення банкрутства в складних умовах господарювання. Такою формою контролю виступає зовнішній незалежний аудит. Тому, на сучасному етапі, зростає попит на аудиторські послуги, що закономірно викликає збільшення пропозиції і зростання кількості аудиторських фірм та незалежних аудиторів, що викликає чергову проблему для вітчизняної економіки – проблему забезпечення якості аудиторських послуг.

Вагомий внесок у розробку теоретичних основ та методологічних підходів до проблеми якості аудиту зробили провідні вчені-економісти: Білуха М.Т., Бутинець Ф.Ф., Голов .Ф., Єременко Д.В., Редько О., Радіонов Ю., Проскуріна Н.М., Сопко В.В., Янчева Л.М. та інші вчені.

Необхідність дослідження даного питання зумовлено тим, що якість аудиторських послуг не задовольняє вимоги споживачів українського ринку, що насамперед пов’язано із недосконалістю законодавчої та нормативної бази та значно занижує рівень важливості аудиту і соціально-економічних переваг інформації, підтвердженої незалежним аудитом.

Таким чином, недосконалість ринку аудиторських послуг зумовлює актуальність дослідження питання контролю якості аудиторських послуг, і тому, метою даної роботи є дослідження особливостей реалізації контролю  якості аудиторських послуг в Україні.

Формування основних напрямів реалізації контролю якості аудиторських послуг потребує чіткого визначення самого поняття «контроль якості», під яким варто розуміти систему контролю зовнішніх і внутрішніх органів управління з метою недопущення аудиторами та аудиторськими фірмами порушень чинного законодавства та аудиторської етики [3, с. 12].

Чіткого визначення терміна «якість аудиторських послуг» немає. Більшість науковців трактують його як здатність аудиторських послуг задовольняти потреби замовника та суспільства в отриманні достатнього рівня впевненості у тій фінансовій інформації, що виступає предметом аудиту [4, с. 27].

Також використовуються такі визначення якості, як «відповідність стандарту», «відповідність світовому рівню», «відповідність міжнародній практиці» тощо. Узагальнивши такі визначення, можна визначити велику кількість критеріїв, якими замовник аудиторських послуг обґрунтовує якість надання останніх.

До таких критеріїв багато хто з вітчизняних замовників ауди­ту зазвичай відносять:

­                   максимальну точність, обґрунтованість ауди­торських висновків та консультацій;

­                   встановлення аудиторами максимальної кіль­кості помилок чи будь-яких інших невідповідностей, викривлень тощо;

­                   унеможливлювання (після аудиторської пере­вірки) накладення на суб’єкта господарювання штрафних санкцій з боку фіскальних органів;

­                   оцінку якості знань та ефективності роботи управлінського персоналу;

­                   виявлення фактів шахрайства з боку персоналу;

­                   надання консультацій (або здійснення конкрет­них заходів), які б гарантовано безпечно сприяли зменшенню розміру сплати  податків;

­                   терміни та вартість надання послуг, які мають бути мінімальними;

­                   повну конфіденційність щодо виявлених не­доліків або невідповідностей у  роботі замовника та його управлінського персоналу, захист інтересів замовника в судових органах  [5, с. 46].

Країни Міжнародної федерації бухгалтерів  (далі – МФБ) під якістю аудиторських послуг визначають відповідність дій, висловлювань і результатів роботи аудиторів вимогам чинного законодавства, стандартам аудиту та Кодексу професійної етики. Аудиторська палата України (далі – АПУ) додала ще вимогу дотримуватися рішень АПУ як засобу впливу на аудиторський загал.

Стосовно міжнародного регулювання аудиторської діяльності, можна стверджувати про те, що Міжнародні професійні організації орієнтуються на якість за стандартами, які аудитори визнають та дотримуються у своїй практиці, тобто надають аудиторські послуги «за правилами». МФБ, на основі прийнятих стандартів аудиту, насамперед МСА 220, вказує на певні складові якості аудиторських послуг (рис. 1.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 1. Критерії та чинники якості аудиторських послуг

МСА 220 рекомендує аудиторським  фірмам запровадити політику і процедури контролю якості, що забезпечують проведення всіх ауди­торських перевірок відповідно до МСА, або відпо­відно до національних стандартів чи навпаки».

Система контролю якості аудиторських послуг на основі чинного законодавства України формується АПУ і містить у собі:

­                  офіційну та регулярну звітність суб’єктів аудиту за затвердженою АПУ формою, що дозволяє проводити аналіз діяльності аудиторського загалу;

­                  моніторинг з питань якості аудиторських послуг;

­                  перевірки якості аудиторських послуг;

­                  додаткові процедури по забезпеченню контролю якості та дисциплінарні заходи за наслідками контролю;

­                  інформування суспільства про функціонування системи контролю якості аудиторських послуг в Україні.

Безпосередньо організацію та забезпечення проведення зовнішніх перевірок систем контролю якості аудиторських фірм та аудиторів-фізичних осіб здійснює Комісія з сертифікації та освіти аудиторів АПУ.

Вітчизняний контроль якості аудиту охоплює дві складові: контроль організації аудиторської фірми та контроль виконання замовлення. Передбачає наявність певної організаційно-функціональної структури, яка б відповідала встановленим законодавчо-нормативним вимогам [3, с. 13].

Контроль виконання замовлення передбачає контроль конкретної аудиторської перевірки, здійсненої аудиторською фірмою. Відповідно до Положення АПУ, в Україні кожен суб’єкт аудиторської діяльності зобов’язаний проходити перевірку контролю якості аудиторської діяльності не рідше одного разу на п’ять років. У разі негативних результатів проведеної перевірки відповідна Комісія АПУ має право порушити питання про виключення такого суб’єкта аудиторської діяльності із Реєстру аудиторських фірм та аудиторів або ж можуть бути застосовані такі види стягнень, як попередження, припинення дії сертифіката до одного року чи, навіть, анулювання сертифіката [1]. Такий вид контролю повинен попереджувати імовірні помилки в роботі аудиторських компаній, покращити якість послуг та роботу аудиторської компанії. Результатом мають бути рекомендації щодо поліпшення системи внутрішнього контролю аудиторської компанії.

Відповідно, забезпечення якості аудиторських послуг можливе через запровадження не тільки нормативних базових вимог, а й додаткових внутрішніх регламентуючих актів та нормативів щодо формування і запровадження системи управління якістю в аудиторських фірмах, вдосконалення яких необхідно здійснювати зважаючи на вимоги міжнародних стандартів та директив Європейського союзу [2, с. 95].

Тобто, в загальному, можна виділити два основних напрямки контролю якості аудиторських послуг:

1.                 зовнішній контроль, що забезпечується шляхом проведення відповідними контролюючими органами (АПУ, САУ) постійного моніторингу діяльності аудиторських фірм (національне законодавче регулювання та міжнародне);

2.                 внутрішній контроль, що проводиться безпосередньо самими суб’єктами аудиторської діяльності та включає контроль якості розробленої внутрішньо фірмової політики та контроль якості виконання відповідних процедур при проведені аудиту конкретного клієнта.

Аналізуючи міжнародний досвід управління системою якості аудиту, можна визначити, що забезпечити високу якість аудиту можливо за умови професійної роботи самих аудиторів, дотримання морально-етичних принципів та створення ефективної системи оцінки роботи або нагляду (спостереження) [4, с. 29].

Тому, при визначенні політики аудиторської фірми щодо удосконалення якості аудиторських послуг, обов’язково необхідно враховувати наявність людських ресурсів, відповідно до чого необхідно їх постійно розвивати у відповідності до стратегії розвитку фірми; просувати по службі, нагороджувати аудиторів на основі лише об’єктивних даних, тим самим гарантувати рівні можливості для кожного; у практичній діяльності зосереджувати увагу аудиторів на їх професійній відповідальності; гарантувати належні умови праці та соціальний захист працівників тощо. Тобто виконання таких вимог та відповідність діяльності аудиторських фірм чинному законодавству, забезпечить підвищення якості надання аудиторських послуг та вихід національного ринку на новий рівень розвитку та визнання.

Література:

1.                 Положення про сертифікацію аудиторів: затв. рішення Аудиторської палати України від 31.05.2007 №178/6 (зі змінами та доповненнями) [електронний ресурс]. – Режим доступу: www.liga.ua.

2.                 Єременко Д.В. Якість аудиторських послуг в Україні / Д.В. Єременко // Контроль, аналіз, аудит. – 2010. – №2. – С. 94-97.

3.                 Приступа Л.Ю. Основні напрями реалізації контролю якості аудиторських послуг в Україні / Л.Ю. Приступа //  Бухгалтерський облік і аудит. – 2010. – №11. – С. 13-15.

4.                 Радіонов Ю. Управління якістю аудиту / Ю. Радіонов // Фінансовий контроль. – 2011. – №4. – С.27-29.

5.                 Редько О. Якість аудиторських послуг: філософія та міфологія / О. Редько // Бухгалтерський облік і аудит. – 2009. – №1. – С.46-54.