Міщанін І.В.

Донецький університет економіки та права

Напрями удосконалення системи бухгалтерського обліку

в бюджетних установах

 

Постановка проблеми. Подальший соціально-економічний розвиток України тісно пов’язаний з удосконаленням економічної роботи та підвищенням відповідальності бюджетних установ за ефективне використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. Системою контролю за наявністю та рухом будь-яких ресурсів бюджетної установи є бухгалтерський облік, який будується на загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах, виконує управлінську, контрольну й інформаційну функції, має певні особливості.

Але фінансова криза негативно позначилась на економічній ситуації України, стала причиною виникнення багатьох негативних явищ, таких як неефективне використання ресурсів. Частим явищем стало зловживання в фінансово-економічній сфері: нецільове, неефективне та незаконне використання бюджетних коштів керівниками різних рівнів, розкрадання державного та комунального майна. За цих умов подальший розвиток теорії та практики бухгалтерського обліку бюджетних установ набуває особливої актуальності.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми розвитку бухгалтерського обліку в бюджетних установах розглянуті в працях відомих вітчизняних і зарубіжних економістів С.М. Альошина, І.А. Андреєва, М.Т. Білухи, А.М. Бєлова, С.Ф. Голова, Є.М. Бойко та інших. Враховуючи результати проведених досліджень слід звернути увагу на існуючі проблеми системи бухгалтерського обліку бюджетних установ та можливі шляхи їх вирішення.

Мета дослідження полягає в обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення існуючих підходів до організації обліку в бюджетних установах.

Виклад основного матеріалу дослідження. Основним нормативним документом, який регулює діяльність бюджетних установ є Бюджетний Кодекс України. Він визначає засади бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до п. 6 ст. 2 Бюджетного Кодексу бюджетна установа − це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів [1]. Бюджетні установи є неприбутковими. Отже виходячи з вище визначеного до бюджетних установ відносяться:

Верховна Рада;

Адміністрація Президента;

міністерства і відомства;

місцеві державні адміністрації;

органи місцевого самоврядування (районні, районні у містах, міські, селищні, сільські ради);

державні підприємства, установи і організації, що фінансуються виключно з бюджетів усіх рівнів.

В Україні для всіх бюджетних установ застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету (п. 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу) [1]. Вона передбачає здійснення Державним казначейством України:

операцій з коштами державного бюджету;

розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

здійснення контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів;

бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Для всіх бюджетних установ Державним казначейством України, за погодженням з Міністерством фінансів України, визначаються єдині правила бухгалтерського обліку всіх фінансових операцій, активів і фінансових зобов’язань держави (ст. 56 Бюджетного кодексу) [1].

Порядок ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах здійснюється відповідно до нормативних документів, які затверджено Державним казначейством та Міністерством фінансів України: Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування рахунків бухгалтерського обліку № 114 [2], Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання № 68 [3], Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ № 61 [4] тощо.

Таким чином, за останні роки у бюджетній сфері відбулись значні перетворення: змінилось бюджетне законодавство; впроваджено казначейське обслуговування бюджетних коштів та облік зобов’язань розпорядників коштів у системі органів казначейства; створено централізовану модель управління державними ресурсами через єдиний казначейський рахунок. Перелічені заходи – це кроки в напрямку загальної зміни підходу до планування бюджетних показників. Тобто змінюється система бюджетного процесу, стає іншим порядок відображення операцій в обліку і звітності. Саме це й стало фундаментом реформи в бухгалтерській галузі.

Реалізація функцій і завдань бухгалтерського обліку в бюджетних установах, вимагає формування нових підходів, які виникають в сучасних умовах. По-перше, це розвиток міжнародних зв’язків і необхідність впровадження міжнародних стандартів в державному секторі.

По-друге, проведені дослідження свідчать, що необхідна розробка інтегрованого плану рахунків бюджетного обліку.

По-третє, розвиток бюджетної системи і розширення сфер діяльності бюджетних установ вимагає відповідного удосконалення вітчизняної облікової термінології.

В сучасних умовах господарювання проблеми удосконалення організації обліку в бюджетних установах в останні роки стали предметом уваги уряду та законодавців. Так, 16 січня 2007 року була прийнята Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки” [5], яка містить основні положення та напрями модернізації обліку. Одним із ключових напрямів при цьому є формування узгодженого законодавства та визначення основних категорійних понять. Завданнями стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки є удосконалення методології та перехід на єдині методологічні засади бухгалтерського обліку і звітності, а також створення уніфікованого організаційного та інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку.

Висновки. Модернізація системи бухгалтерського обліку сприятиме удосконаленню: управління державними фінансами; системи стратегічного бюджетного планування; порядку складання і виконання бюджету на основі програмно-цільового методу; системи контролю за процесом виконання бюджету; інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами.

 

Література

1.        Бюджетний Кодекс України від 21 червня 2001 року № 2542-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2542-14

2.        План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування рахунків бухгалтерського обліку №114: Наказ Головного управління Державного казначейства України від 10 грудня 1999 р. №114 "План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядок застосування рахунків бухгалтерського обліку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0890-99

3.        Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання №68: Наказ Державного казначейства України від 27 липня 2000 року № 68 "Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/REG4791.html

4.        Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ № 61: Наказ Державного казначейства України від 10 липня 2000 року № 61 "Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ" [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/REG4718N.html

5.         Про затвердження стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 16. 01. 07. №34 // Баланс-бюджет. – № 3. – С. 4-9.

6.        Лемішовський В.І. Бюджетні установи: бухгалтерський облік та оподаткування / Лемішовський В.І. – Львів: “Інтелект-Захід”, 2007. – 1104 с.