ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА АУДИТУ ФІНАНСОВИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Демидаш Л.С.

Войчук Н.Г., асист.

 

У статті розглянуто методичні та організаційні принципи проведення аудиторських перевірок фінансових інвестицій.

Ключові слова: аудит, фінансові інвестиції, стандарти аудиту, контроль.

Вступ. Перехід до ринкових відносин вимагає створення ефективно функціонуючого ринку фінансових інвестицій для успішного внесення в економіку України. Система показників звітності не дозволяє отримати інформацію про фінансові вкладення в обсязі та вигляді, необхідному для аналізу та прогнозування ситуації, незважаючи на те, що найбільша питома вага активів професійного інвестора припадає саме на інвестиції у цінні папери. Тому виникає потреба в проведенні достовірного аудиту фінансових інвестицій.

Постановка завдання. Розглянути особливості організації та проведення аудиту фінансових інвестицій.

Аналіз досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розв'язання проблем організації аудиту фінансових інвестицій зробили Білуха М. Т., Голов С. Ф., Єфіменко В. І. Даному питанню присвячені публікації таких авторів, як 0. А. Петрик, М. А. Городілов.

Результати досліджень. Аудит фінансових інвестицій – це один з напрямків незалежної експертної діяльності,  що спрямований на перевірку та оцінку системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю операцій з цінними паперами, профілактику та виявлення зловживань і помилок в цій галузі.

Завданням аудиту є надання інформаційної безпеки майбутнім інвесторам при прийнятті ними інвестиційних рішень.

Відповідно до чинного законодавства, аудитори мають право самостійно визначати форму і методи проведення перевірок [1].

Процес аудиту фінансових інвестицій, як правило, зводиться до таких етапів, як перевірка документального та юридичного забезпечення обліку фінансових інвестицій, перевірка реальності відображення їх у бухгалтерському обліку та у фінансовій звітності, відповідності їх класифікації, визначення первісної вартості фінансових інвестицій при їх придбанні, оцінці на дату балансу, правильності визначення отриманих доходів та витрат від інвестиційної діяльності та перевірки ведення обліку з метою оподаткування. Організація і методика аудиту фінансових інвестицій визначається, передусім, належним інформаційним забезпеченням аудитора, що стосується інвестиційної діяльності підприємства. Необхідну інформацію про інвестиційну діяльність аудитор отримує з даних фінансового обліку, управлінського обліку, внутрішньогосподарського контролю, бухгалтерської, податкової та статистичної звітності. В аудиторському контролі використовують також інформацію зовнішніх джерел: банків, страхових компаній, інвестиційних фондів, кредитних спілок, торговельних партнерів, інших аудиторських та юридичних фірм. Важливе місце у формуванні інформаційного забезпечення аудиту інвестицій займають законодавчі, планово-нормативні та довідкові відомості

Аудитор повинен дослідити і вивчити систему обліку і внутрішнього контролю клієнта для того, щоб зрозуміти, як готується ця інформація, і мати певне уявлення про надійність досліджених систем, оскільки ця інформація використовується під час збирання аудиторських доказів та формуванні думки аудитора про інвестиційну діяльність підприємства.

Виокремлено такі стадії аудиторського процесу: розробка стратегії та планування аудиторської перевірки; тестування засобів контролю; перевірка господарських операцій по суті; завершення процесу аудиту.

Зміст аудиторського процесу характеризується не лише стадіями його виконання, але як процес складається з методичних прийомів, об'єктів і аудиторських процедур. Процедури, які вносять до програми, мають стосуватись специфічних аудиторських завдань та відображати різні рівні аудиторського ризику й зв'язку між формами доказів та агрегатними рівнями суттєвості. Відповідно до вимог Міжнародних стандартів аудиту, аудиторські процедури включають: тести контролю та процедури по суті.

При складанні плану та програми аудиту фінансових інвестицій аудитор повинен визначати рівень суттєвості інформації, що підлягатиме перевірці. Суттєвість залежить від величини суми статті фінансової звітності або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з пропуском чи неправильним відображенням інформації.

Приступаючи до аудиту інвестицій, аудитору потрібно провести тестування, яке є одним із визначальних методичних прийомів аудиту. Процес тестування полягає у формулюванні переліку питань для оцінки інвестицій і послідовної відповіді є необхідні аудиторські процедури та отримує необхідні аудиторські докази. На третьому етапі аудитор узагальнює результати перевірки інвестицій і на основі зібраних доказів формулює думку щодо достовірності відображення інвестицій у фінансовій звітності та відповідності чинному законодавству.

Джерелами аудиту при перевірці фінансових інвестицій як складової фінансової звітності будуть бланки цінних паперів, розрахункові документи та документи, що засвідчують право власності, журнали, відомості по рахунках 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», 35 «Поточні фінансові інвестиції» [2].

Комп’ютерні  технології сьогодні можуть використовуватися на всіх стадіях аудиторської перевірки: під час планування, здійснення, документування аудиторської роботи, оформлення аудиторського висновку.

При проведенні аудиту фінансових інвестицій  в середовищі комп’ютерної обробки даних зберігаються основні елементи методики аудиту (методика перевірки документів). Така методика може включати: перелік основних нормативних документів (електронний довідник);  опис облікових рішень (на основі облікової політики); перелік первинних документів по операціям з фінансовими інвестиціями.

Джерелами отримання аудиторських доказів при проведенні аудиторських процедур є дані, підготовлені в електронному середовищі економічного суб’єкта у вигляді таблиць, відомостей, регістрів бухгалтерського обліку. Аудитор має можливість їх використовувати у якості робочих документів аудиту. У випадку роботи аудитора безпосередньо в електронному середовищі перевіряємого суб’єкта (без виведення даних на друк), робочі документи, що підтверджують факт збору аудиторських доказів, складаються аудитором самостійно. Перед початком проведення аудиторської перевірки аудитору необхідно впевнитися в тому, що база даних бухгалтерського обліку, сформована системою комп’ютерної обробки даних перевіряємого підприємства, відповідає даним первинного обліку, оскільки наявність  цієї системи не звільняє підприємство від обов’язку документувати господарські операції. Також потрібно визначити відсутність несанкціонованих змін бази даних бухгалтерського обліку перевіряємого підприємства. При цьому коригування, що внесені в зв’язку зі змінами законодавства, повинні бути відповідним методом задокументовані. У результаті роботи аудитора з інформацією клієнта в електронному вигляді суттєво знижуються витрати часу на проведення аудиту, підвищується якість його проведення. Більше того, без виконання імпорту даних бухгалтерського обліку перевіряємого підприємства часом неможливо ефективно виконати ряд аудиторських процедур. У силу складності самого розв'язуваного завдання по автоматизації аудиторської діяльності ефективність застосування програмного забезпечення залежить більшою мірою від його впровадження, навчання користувачів. Необхідно створити робочу групу, яка детально проаналізує можливості програмного забезпечення. Після ухвалення рішення про можливість застосування програмного забезпечення в аудиторській фірмі призначається відповідальна особа й терміни окремих етапів проекту.

В Україні ринок аудиторського програмного забезпечення на сьогодні тільки починає розвиватися. Серед спеціалізованого аудиторського програмного забезпечення, яке представляє собою завершені програмні продукти для продажу, можна назвати  програмний комплекс „Експресс-Аудит: ПРОФ” [3].

Висновок.   Ефективна організація і методика аудиту інвестицій визначається, передусім, належним інформаційним забезпеченням. Зростання обсягів інформації потребує певної її класифікації та систематизації. Значна увага звертається на концепцію суттєвості економічної інформації. Аудит визначено як процес, метою якого є надання обґрунтованої впевненості, що передбачає певний рівень ризику щодо наявності чи відсутності у фінансовій звітності суттєвих викривлень.  

Література.

1. Про інвестиційну діяльність [Текст] : закон України від 18.09.91р. №1560-ХІ1 зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. -1991. - №21.

2.Особливості організації та методика аудиту фінансових інвестицій. [Електронний ресурс] / Режим доступу – http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc

_Gum/Ecan/2010_6/pdf/sagova.pdf

3.Організація комп’ютерного аудиту фінансових інвестицій. [Електронний ресурс] / Режим доступу – http://www.nbuv.gov.ua/portal/ natural/Nvuu/Ekon/

2010_29_2/statti/52.htm

 

  Summary

Organization and method of audit of financial investments/ L.S. Demidash

N. G. Voychuk

Methodical and organizational principles of conducting of verifications of public accountants of financial investments are considered in the article.

Keywords: audit, financial investments, standards of audit, control.