Филологические науки/7. Язык, речь, речевая коммуникация

К.ф.н. Грижак Л.М., Куба А.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Особливості використання модальних дієслів в інавгураційних промовах американських президентів

 

Традиційна інавгураційна промова новообраного лідера відіграє в американській культурі важливу роль. У ній президент складає присягу перед народом, окреслює свою ідейно-політичну позицію, декларує наміри і ін.. Як перше офіційне звернення президента вона «займає особливе місце в жанровій структурі політичного дискурсу», «однозначно маркована одиничним адресантом, жорстко прив’язана до певної політичної події, фіксована в часовому і просторовому плані» [4, с. 205].

Такі промови є своєрідною суб’єктивною інтерпретацією політиком дійсності, висловлення ним бажаного, необхідного. На думку В. І. Карасіка, для англомовного способу інтерпретації дійсності «характерні два дуже істотні виміри: детальна розробленість модальних відтінків, які визначають позицію мовця по відношенню до світу і, з іншого боку, детальна характеристика фактуальності / нефактуальності того що відбувається» [3, с. 146].

І. Р. Гальперін визначає ставлення мовця до дійсності, як основну ознаку модальності, яка в тій чи іншій мірі характерна для будь-якого висловлювання [1, с. 113]. Оскільки відношення мовця до дійсності може бути виражене різними засобами – формально граматичними, лексичними, фразеологічними, синтаксичними, інтонаційними, композиційними, стилістичними – модальність виявляється категорією, властивою мові в дії, тобто мовленню, і тому є самою суттю комунікативного процесу [там само].

В англійській мові модальні значення можуть виражатися як лексичними засобами (модальні слова), так і граматичними – морфологічними (спосіб дієслова) і синтаксичними (комунікативна модальність речення) [2, с. 39].

Серед великої кількості лексичних засобів граматисти [6, с. 483] виокремлюють групу основних модальних дієслів, а саме: can, could, may, might, must, shall, should, will, would. Останні, у свою чергу, залежно від модальних значень, які вони виражають, поділяються на такі три підгрупи:

1)     модальні дієслова, що виражають дозвіл (permission), можливість (possibility), здатність (ability): can, could, may, might;

2)     модальні дієслова, що виражають обов’язок (obligation), необхідність (necessity): must, should;

3)     модальні дієслова, що виражають бажання (volition), передбачення (prediction): shall, will, would [6, с. 485].

Проаналізувавши використання цих модальних дієслів в інавгураційних промовах американських президентів [5], ми виявили, що найчастіше використовувалися модальні дієслова, які належать до третьої групи і виражають бажання (volition), передбачення (prediction) – shall, will, would  (рис. 1).

Рис. 1. Використання основних модальних дієслів в інавгураційних промовах американських президентів

 

Ефективність та впливовість політичного виступу, безумовно, залежить від вибору найбільш відповідних мовних засобів для оптимального мовного вирішення комунікативної задачі. Пояснення поширеного використання саме цієї групи модальних дієслів ми знаходимо в тому, що, готуючи інавгураційні промови, політики з більшою чи меншою ступеню впевненості говорять про майбутні події, висловлюють власні інтенції щодо збереження чи зміни стану речей, а також дають численні обіцянки. На нашу думку, цю тезу частково підтверджують і доволі часті застосування модальних дієслів на позначення дозволу, можливості, здатності – 959 одиниць. Разом з тим, політики намагаються не акцентувати увагу на об’єктивній необхідності, неминучості, обов’язковості дій, тому модальні дієслова, що виражають ці модальні значення займають значно меншу частину (633 одиниці) в їх інавгураційних промовах.

Перспективою подальшого дослідження є вивчення вираження модальних значень у політичному дискурсі одиницями, які належать до різних рівнів мовної системи.

 

Література:

1.     Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования /           И. Р. Гальперин. – Изд. 4-е, стер. – М. : URSS : КомКнига, 2006. – 137 с.

2.     Гуревич B. B. Теоретическая грамматика английского языка. Сравнительная типология английского и русского языков : учебное пособие / В. В. Гуревич. – 2-е изд. – М. : Флинта : Наука, 2004. – 168 с.

3.     Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс /                      В. И. Карасик. – Волгоград : Перемена, 2002. – 477 с.

4.     Шейгал Е. И. Инаугурационное обращение как жанр политического дискурса / Е. И. Шейгал // Жанры речи. – Саратов : [б. и.], 2002. – № 3. –  С. 205–214.

5.     Inaugural Addresses: George Washington to Barack Obama [Electronic source]. – Mode of access : http://www.presidency.ucsb.edu/inaugurals.php – Title from the screen.

6.     Longman Grammar of Spoken and Written English / [D. Biber, S. Johansson and others]. – London : Pearson Education, 2007. – 1204 p.