Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

к.б.н., доц. Шевчук О.А., студентка 4-го курсу Дігтяр М.Л.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

ВИДОВА СТРУКТУРА ЛІСОВОГО ФІТОЦЕНОЗУ ВІННИЦЬКОГО ОУЛМГДП «ІЛЛІНЕЦЬКОГО ЛІСГОСПУ»

Під впливом антропогенних чинників порушується породний склад лісів, зазнають змін їх вікова структура. Лісистість України становить 15,6% – це найнижчий показник у Європі, оскільки оптимальна лісистість повинна сягати 23-26%. На Україні за останні 500 років площа лісів зменшилась утричі [1]. Площа лісових угідь Вінницької області складає 378,7 тис. га (3,9% лісів України), в тому числі у користуванні державних підприємств лісового господарства зосереджено 216,4 тис. га (60%) [2].

Лісовий фітоценоз має тільки йому властивий флористичний склад, добре виявлену надземну та підземну по членованість (ярусність), представлений різними життєвими формами, складений видами неоднорідної рясності, приурочений до певних умов місцезростання. Метою дослідження було вивчити видову структуру деревостану, підросту, підліску та чагарниково-трав’янистого ярусу лісового фітоценозу Вінницького ОУЛМГДП «Іллінецького лісгоспу».

Опис лісового фітоценозу с. Хрінівка Іллінецького району, що належить до Вінницького ОУЛМГДП «Іллінецького лісгоспу», проводився 20 червня 2012 року. На східних кварталах «Іллінецького лісгоспу» нами виявлено такі переважаючі асоціації, як дубово-грабово-осокова, дубово-липово-тонконогова, дубово-кленово-ожинова, які відносяться до лісової формації дуба звичайного.

Асоціації знаходяться на рівнинній частково підвищеній ділянці рельєфу з рівнем ґрунтових вод близько 4 м. Мертвий покрив представлений листя дуба, граба і сосни (60%) та сухою травою.

Відомо, що склад деревостану визначається за бальною системою візуально, причому за 10 балів приймають всі породи деревостану. Якщо деревостан чистий, то в ньому виділяється основна порода, потім другорядні. Нами відмічено, що склад деревостану східних кварталів Вінницького ОУЛМГДП «Іллінецького лісгоспу» є змішаним і становить 6ДЗ1ЛПД1КЛГ1ГЗ1БКЛ. Деревостан утворений широколистяними породами – Quercus robur L., Тilіа cordata Mill., syn., Т. parvifolia Ehrh., Acer platanoides L., Carpinus betulus L. та Fagus silvatica L.. За силою ценотичного впливу дуб звичайний є едифікатором або будівельником даного рослинного угруповання. Він визначає сутність фітоценозу оскільки виступає домінуючим видом. Усі вище згадані породи складають перший ярус. Вік усіх елементів становить 74 роки. Висота дуба звичайного – 25 м, липи дрібнолистою та клена гостролистого – 24 м, граба звичайного – 23 м і бука лісового – 28 м. Діаметр стовбура дуба звичайного 30 см, липи дрібнолистою та клена гостролистого – 28 см, граба звичайного – 24 см, бука лісового – 34 см..

Східні квартали Вінницького ОУЛМГДП «Іллінецького лісгоспу» відноситься до 4-тої групи віку, життєвість – 3 (хороша). Зімкнутість крон 0,8. Місцями, де випадають дерева, на прогалинах зімкнутість крон знижується до 0,6. Клас бонітету 1. Повнота породами складає 355 тис./га. Запас деревини дуба звичайного становить 80%, липи дрібнолистою, клена гостролистого та бука лісового – 70% відповідно та граба звичайного – 60%.

Щодо рекреаційної характеристики дослідного відділку, то це замкнуті простори – деревостани горизонтально зімкнуті. 3 клас естетичної оцінки. 3 клас пішохідної доступності. Рекреаційна оцінка – середня, 2 клас стійкості, 2 стадія дигресії.

Під порогом деревостану східних кварталів Вінницького ОУЛМГДП «Іллінецького лісгоспу» добре виявлений підріст, його створюють молоді ростки дерев граба звичайного, липи дрібнолистою та клена гостролистого. Склад підросту 6ГЗ2ЛПД2КЛГ. Вік підросту 17 років. Висота порід – 3 м. Повнота породами складає 5,0 тис./га. Його можна розглядати як динамічний біологічний ярус. Підлісок у дослідному відділу відсутній. Відомо, що ступінь розвитку трав’яно-кущового покриву залежить від того, наскільки густий деревостан. Майже всі лісові трави – багаторічні рослини, які різноманітні за своєю висотою.

Під наметом підросту у дослідному відділі розміщується трав’янистий ярус, його загальне проективне покриття змінюється від 10-20 до 30-80%. У травостої можна виділити кілька під’ярусів; верхній (80-150 см) зазвичай створюють високорослі злаки першої величини: Сarex acutiformis L. та Poa nemoralia L., а також види Rubus caesius L. та Agrimonia eupatoria L.; у середньому під’ярусі (30-60 см) ростуть види другої величини: Paris quadrifolia L. та Potentilla anserina L., нижній під’ярус (10-30 см) складають види третьої величини: Asarum europaeum L. та Fragaria vesca L.. Домінуючим видом трав’яного ярусу є осока гостровидна.

Зупинимось на детальній характеристиці видів трав’янистого ярусу дослідного відділу. Сarex acutiformis L. висотою 120 см, проективне покриття 80%, рясність – 5(cop³) (рослини зустрічаються дуже рясно, але немає суцільного змикання особин), фенофаза – з’являються перші квіти, життєвість – 3а, розміщення – плямою (macula) злитою поодинокою у фітоценозі. Rubus caesius L. висотою 150 см, проективне покриття 30%, рясність – 5(cop³) (рослини зустрічаються дуже рясно, але немає суцільного змикання особин), фенофаза – з’являються перші квіти, життєвість – 3, розміщення – плямою (macula) злитою поодинокою у фітоценозі. Agrimonia eupatoria L. висотою 80 см, проективне покриття 15%, рясність – 1(sol) (рослини зустрічаються одинично), фенофаза – рослина у повному цвітінні, життєвість – 3б, розміщення – поодиноко (unicus) у всьому фітоценозі. Potentilla anserina L. висотою 40 см, проективне покриття 50%, рясність – 4(cop²) (рослини зустрічаються рясно), фенофаза – рослина дає основний аспект, життєвість – 3, розміщення – плямою (macula) злитою поодинокою у фітоценозі. Poa nemoralia L. висотою 8 см, проективне покриття 60%, рясність – 5(cop³) (рослини зустрічаються дуже рясно, але немає суцільного змикання особин), фенофаза – рослина в повному цвітінні, життєвість – 3а, розміщення – плямою (macula) злитою поодинокою у фітоценозі. Paris quadrifolia L. висотою 30 см, проективне покриття 10%, рясність – 1(sol) (рослини зустрічаються одинично), фенофаза – відцвіла, але плоди ще не достигли, життєвість – 3 розміщення – поодиноко (unicus) у всьому фітоценозі. Asarum europaeum L. висотою 15 см, проективне покриття 20%, 6(soc) – рослини вступають або майже суцільно покривають пробну ділянку, змикаючись надземними частинами, фенофаза – рослина дає основний аспект, життєвість – 3, розміщення – групою (gregarius) дифузно поодинокою у фітоценозі. Fragaria vesca L. висотою 15 см, проективне покриття 75%, рясність – 2(sp) (рослини зустрічаються розсіяно у відносно невеликій кількості), фенофаза – рослина відцвіла, але плоди ще не достигли, життєвість – 3а, розміщення – групою (gregatium) по всьому фітоценозі.

Таким чином, слід відмітити, що у трав’яному покриві дослідного відділу східних кварталів Вінницького ОУЛМГДП «Іллінецького лісгоспу» домінують Сarex acutiformis L., Poa nemoralia L. та Rubus caesius L. з якими формуються дубово-буково-осокові, дубово-кленово-осокові, дубово-грабово-осокові, дубово-липово-осокові, дубово-буково-тонконогові, дубово-кленово-тонконогові, дубово-грабово-тонконогові, дубово-липово-тонконогові, дубово-буково-ожинові, дубово-кленово-ожинові, дубово-грабово-ожинові, дубово-липово-ожинові, а також менш поширені інші асоціації. В їх травостої, крім уже названих домінант, ростуть парило звичайне, гусячі лапки, вороняче око, копитняк європейський, суниці лісові.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Баліцька М. Ю. Ліси України: освоєння, проблема охорони / М. Ю. Баліцька // Актуальні питання географічних, хімічних, біологічних наук. Основні наукові проблеми і перспективи : зб. наук. праць ВДПУ; [відп. ред. А. В. Гудзевич]. – Вінниця, 2011. – Вип. 8 (13). – С. 19-20.

2. Лабунець А. В. Територіальна організація лісопромислового комплексу Вінницької області / А. В. Лабунець // Актуальні питання географічних, хімічних, біологічних наук. Основні наукові проблеми і перспективи : зб. наук. праць ВДПУ; [відп. ред. А. В. Гудзевич]. – Вінниця, 2011. – Вип. 8 (13). – С. 72-74.