Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

к.б.н., доц. Шевчук О.А.,

студентка 4-го курсу Шаповал І. Ю.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

ВИДОВА СТРУКТУРА ФЛОРИ ЗАПЛАВИ РІЧКИ ЖВАН-БАТІГ

В останні десятиліття у зв’язку із посиленням антропогенного впливу на природні екосистеми особливої важливості набувають проблеми вивчення і охорони рослинного покриву річкових долин. Як відомо, рослинний покрив відіграє ключову роль у функціонуванні екосистем. Тому вирішення питання конкретного регіону не можливе без попередньої оцінки сучасного стану, змін та прогнозів на флористичному, фітоценотичному та екологічному рівнях [2, 3].

Зміни внаслідок сінокосіння і випасання проходять у напрямку збіднення флористичного складу угруповань [4]. Сінокосіння в заплаві річки Жван-Батіг найчастіше поєднується з випасанням. Наслідком надмірного нерегульованого сінокосіння є формування монодомінантних угруповань. Традиційне використання лук як сінокосів і пасовищ обумовлює пасовищну дигресію їх угруповань.

Метою дослідження було вивчення видової структури лучного фітоценозу на прикладі річки Жван-Батіг околиць с. Галайківці Муровано-Куриловецького району Вінницької області, встановлення її особливостей на таксономічному, екологічному та фітоценотичному рівнях.

Об’єкт нашого дослідження – судинні рослини.

Предмет дослідження – видовий склад заплавних лук річки Жван-Батіг в околицях с. Галайківці.

На досліджуваній території було виявлено 140 видів рослин, які належать до 111 родів та 31 родини.

Провідними родинами, що мають найбільшу кількість виявлених видів є родина Astereceae, яка налічує 22 види, що становить 15,7% від загальної кількості. На другому місці родина Rosaceae, яка налічує 18 видів і становить 12,9%, третє місце займає родина Lamiaceae – 13 видів та 9,3%. По 10 видів та відповідно 7,1% налічують родини Fabaceae та Poaceae, 7 видів налічує родина Brassiaceae і займає 5%, родини Serophulariaceae та Boroginaceae налічують по 6 видів і становить 4,3%.

Еколого-фітоценотичний аналіз флори проводимо за приналежністю видів до певного флороценотипу.

Флороценотип – це сукупність рослинних формацій, едифікатори яких пройшли загальну адаптивну еволюцію під впливом певних тривало існуючих умов на певній території, що зайнята визначеним типом флори [1]. Розрізняють такі флороценотипи: неморальний флороценотип, кореальний, лучний, степовий (лучно-степовий), гігрофільний, рудеральний, сегетальний та адвентивні види рослин.

Нами встановлено, що на досліджуваній території переважає лучний флороценотип, до якого належить 65 видів рослин, що становить 46,4%. До сегетального флороценотипу належить 30 видів і 21,4% від загальної кількості. Рудеральний налічує 12 видів і становить 8,6%, гігрофільний – 8 видів і відповідно 5,7%, ксерофільний – 7 видів та 5%. Неморальний флороценотип становить 8,6% і налічує 12 видів, до адвентивного флороценотипу належать 5 видів і становить 3,6%, і до бореального належить 1 вид, що становить 0,7%.

Таким чином, у заплаві річки Жван-Батіг переважає лучний флороценотип, до якого належить 65 видів рослин, що становить 46,4%.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Григора І. М. Геоботаніка: навчальний посібник / І. М. Григора, Б. Є. Якубенко, М. Д. Мельничук. – К. : Арістей, 2006. – 448 с.

2. Дідух Я. П. Якою ж бути Зеленій книзі України? / Я. П. Дідух // Укр. ботан. журнал. – 2006. – 63, № 3. – С. 432-439.

3. Кічура А. В. Природно-заповідний фонд, як важлива складова формування екологічної мережі / А. В. Кічура, В. П. Кічура // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції – Ужгород : Видавництво УжНУ «Говерла», 2008. – С. 141-143.

4. Шевчук О. А. Видова структура фітоценозів на прикладі заплави річки Мурашки / О. А. Шевчук, Г. П. Голоднюк // Актуальні питання географічних, хімічних, біологічних наук. Основні наукові проблеми і перспективи : зб. наук. праць ВДПУ; [відп. ред. А. В. Гудзевич]. – Вінниця, 2012. – Вип. 9 (14). – С. 145-146.