І.О. Щебликіна, к.е.н.

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського,

І. М. Бочаров, студент

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б. Хмельницького

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ

ЯК НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА

ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується високим ступенем інтернаціоналізації виробництва і глобалізації світових стосунків.

Поняття зовнішньоекономічної діяльності виникло у зв’язку з переходом до нової системи управління й початком здійснення зовнішньоекономічних реформ.

Розвиток зовнішньоекономічної діяльності є пріоритетним для багатьох держав миру. Особливо цей вид діяльності досяг значних результатів в розвинених країнах.

Великого значення для сучасних підприємств набуває питання просування продукції на зовнішні ринки та ефективне здійснення зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств - це сфера господарської діяльності, пов'язана з міжнародною виробничою і науково-технічною кооперацією, експортом і імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок.

Зовнішньоекономічна діяльність на відміну від зовнішньоекономічних зв'язків здійснюється на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств і так далі) з повною самостійністю у виборі іноземного партнера, номенклатури товару для експортно-імпортної операції, у визначенні ціни і вартості контракту, об'єму і термінів постачання і є часткою їх виробничо-комерційної діяльності, як з внутрішніми, так і із зарубіжними партнерами.

Зовнішньоекономічна діяльність є сукупністю виробничо-господарських, організаційно-економічних і комерційних функцій. Обов'язковими супутніми умовами зовнішньоекономічної діяльності є виконання певних операцій з забезпечення просування товару від продавця до покупця; зі своєчасного надання різного роду зовнішньоторговельних послуг - транспортних, страхових, експедиторських, банківських; зі здійснення платіжно-розрахункових операцій, а також наявність комерційної і валютно-фінансової інформації про кон'юнктуру зовнішніх товарних і грошових ринків.

При виході на зовнішній ринок підприємство потрапляє в умови жорсткої міжнародної конкуренції. У цих умовах можна успішно працювати, лише застосовуючи сучасні методи управління.

Для ефективного управління зовнішньоекономічною діяльністю на підприємстві потрібна відповідна умовам його роботи структура управління. На промислових підприємствах, що беруть активну участь в зовнішньоекономічній діяльності, зовнішньоторговельний апарат існує в двох формах: як частка внутрішньовиробничої структури у вигляді зовнішньоекономічного відділу і як відносний самостійний підрозділ у вигляді зовнішньоторговельної фірми.

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств включає такі основні напрями:

— вихід на зовнішній ринок;

— експортно-імпортні постачання товарів, послуг і капіталу;

— валютно-фінансові і кредитні операції;

— створення і участь в діяльності спільних підприємств;

— міжнародний маркетинг;

— моніторинг національної економічної політики і економіки світо господарських зв'язків.

Початковим принципом зовнішньоекономічної діяльності підприємств служить комерційний розрахунок на основі принципів господарської і фінансової самостійності з урахуванням власних валютно-фінансових і матеріально-технічних можливостей. Відповідальність за результати зовнішньоекономічної діяльності лежить на самому підприємстві не лише в частині експортних постачань, але і імпортних закупівель для розвитку експортного і імпортозамінюваного виробництва, технічної реконструкції.

В сучасних ринкових відносинах виникла необхідність планування ринкової стратегії підприємств. Прагнення отримати прибуток більший, ніж усередині країни, спонукає підприємства виходити на міжнародний ринок. Не дивлячись на присутність чинника невизначеності в новому середовищі (нові конкуренти, мінлива ринкова кон'юнктура, коливання валютних курсів, політична нестабільність і ін.), підприємство прагне нарощувати свою присутність на світовому ринку.

Отримання максимального прибутку підприємства залежить не тільки від фінансових операцій національного ринка, але й від удосконалення експортно-імпортних операцій на зовнішньому ринку.

Зовнішньоекономічна діяльність на сьогоднішній день є саме тим перспективним варіантом господарювання, що має можливість гармонійно поєднувати інтереси держави в досягненні політичної і економічної незалежності з інтересами підприємств у максимізації прибутку й відповідному його перерозподілу.

Література:

1. Дідівський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств : навч. посіб. / М.І. Дідівський. – К. : Знання, 2006. – 464 с.

2. Кузнецова Н.В. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні (практичний посібник) / Н.В. Кузнецова. – К. : Сплайн, 2004. – 223 с.

3. Філатова Г.О. Оптимізація структури експорту як елемент організаційно-економічного механізму визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства / Г.О. Філатова. – К. : Знання України, 2004. – 24 с.