Мехеда Н.Г., Дібровенко М.

Черкаський національний університет ім.Б.Хмельницького

Позитивні та негативні сторони використання бенчмаркінгу

Популярності набуває метод, який відрізняється своєю універсальністю і дозволяє не лише оцінити ефективність стратегії підприємства, а й порівняти її зі стратегіями інших підприємств у рамках однієї галузі або за її межами- бенчмаркінг.

Існує безліч трактувань цього поняття.

Р. Дамеліо визначик бенчмаркінг як процес покращення, який використовується для пошуку і впровадження кращих практик (best practices) у своїй діяльності [3, С. 34]. Під практикою в даному випадку розуміють метод або технологію, яка використовується для здійснення виробничого (збутового, закупівельного, маркетингового) процесу.

Б. Кляйн трактує бенчмаркінг як засіб для ідентифікації мети ефективності для власного удосконалення, ідентифікації партнерів, які досягли таких цілей, і визначення відповідних практик з метою прийняття програми перетворень [2, С. 290].

Але не зважаючи на високий рівень рівнь робіт зазначених авторів, слід зазначити, що досі не існує єдиної думки щодо визначення бенчмаркінгу.

Узагальнюючи можна сформулювати визначення: Бенчмаркінг - це метод управління ефективністю різних сфер діяльності, заснований на порівняльному аналізі роботи компанії з кращими представниками галузі, який полягає в оцінці власної і галузевої ефективності, ідентифікації та вивченні роботи галузевих лідерів і впровадженні найкращих галузевих досягнень у свою діяльність.

Іншими словами це підхід до планування діяльності компанії, який передбачає безперервний процес оцінювання рівня продукції, послуг і методів роботи інших компаній.

Бенчмаркінг застосовується у всіх сферах діяльності підприємства.

З одного боку, бенчмаркінг уявляє собою процес поліпшення, що використовується для пошуку й впровадження кращих практик у своїй діяльності [1, с.136].

З іншого боку, бенчмаркінг - це метод установлення поточних завдань і планів по продуктивності, заснований на кращих прикладах по галузі, спрямований на підвищення ефективності [5, с.268].

Крім того, він може розглядатися як корисний і якісний засіб, що допомагає компанії постійно вдосконалювати свій процес шляхом вивчення того, як його здійснюють інші компанії, який включає оцінку власного операційного процесу та ідентифікацію, вивчення й адаптацію до себе того кращого, що є у інших компаній [6, с.231].

Бенчмаркінг входить до трійки найпоширеніших методів управління виробничо-господарською діяльністю міжнародних корпорацій [7, C. 23]. Цьому завдячує те, що бенчмаркінг допомагає достатньо швидко і з меншими витратами вдосконалювати бізнес-процеси. Його використання зумовлює зменшення витрат виробництва та на маркетингові дослідження, збільшення прибутковості, оптимізацію структури витрат.

Бенчмаркінг проводиться за певною технологією: компанія повинна здійснити ряд послідовних кроків, які приведуть її до бажаного результату. Кількість кроків буває різною, оскільки процес можна розбити на більш дрібні етапи.

Основними етапами процесу бенчмаркінгу є: планування, дослідження, спостереження , аналіз, адаптація, удосконалення.

Таким чином, процес бенчмаркінгу замикається, утворюючи цикл, тим самим, забезпечуючи постійність і безперервність процесу вдосконалення компанії.

Підприємства, що вперше здійснюють бенчмаркінг, частіше вибирають його внутрішній вид для набуття й накопичення досвіду, і надалі переходять до зовнішнього або функціонального бенчмаркінгу.

Відразу варто зробити застереження, що на сьогодні бенчмаркінгове дослідження звичайно займає біля шести місяців. Керівники, що ініціюють бенчмаркінг, повинні усвідомлювати, що більш короткого шляху немає. Якщо потрібні швидкі зміни, краще вибрати інший спосіб.

Бенчмаркінгу притаманні як позитивні сторони, так і проблеми використання.Серед загальних переваг бенчмаркінгу можна виділити такі:

1. дозволяє визначити сильні та слабкі сторони конкурентів з метою покращення власної роботи;

2. допомагає підприємству визначити його сильні та слабкі сторони в залежності від зміни пропозиції, попиту та ринкових умов;

3. допомагає краще задовольнити споживчий попит за якістю, ціною, товарами та послугами шляхом встановлення нових стандартів та цілей;

4. стимулює працівників до досягнення нових стандартів та спрямовує до нового розвитку у пов’язаних сферах діяльності, покращує мотивацію персоналу;

5. дозволяє керівництву підприємства усвідомити, який рівень ефективності можна реально досягнути та як досягнути покращень;

6. допомагає підвищити конкурентноздатність підприємства шляхом стимулювання постійного удосконалення задля підтримки міжнародного рівня ефективності та підвищення конкуренції;

7. сприяє змінам та забезпечує покращення якості, продуктивності та ефективності, які пов’язані з інноваціями та конкурентоспроможністю;

8. є швидким та недорогим способом створення інноваційних ідей, що можуть бути використані при вирішенні більшості практичних завдань, що виникають;

9. допомагає захистити підприємство від очікуваних труднощів і підготувати до можливих ризиків;

10. зменшує тимчасові і фінансові витрати, пов'язані зі здобуттям власного досвіду.

Разом з тим, можна виділити ряд проблем використання, а саме:

1. часові обмеження;

2. обмеженість ресурсів і, як наслідок, відсутність можливості залучити фахівців з бенчмаркінгу. У кращому випадку консультантів заміняють статті, книги, інтернет-публікації.

3. членство в кожнім з «бенчмаркінгових клубів» досить дорого для компаній.

4. конкурентні бар’єри, недоступність чи важкодоступність необхідної інформації про конкурентів;

5. нестача управлінських та професійних кадрів;

6. супротив змінам з боку менеджменту та персоналу;

7. недосконалість планування;

8. короткострокові очікування.

9. загроза обмеженості ідей дослідника,встановленими межами досягнутих успіхів у галузі.

Впровадження бенчмаркінгу як методу управління ефективністю в діяльність підприємств має істотно підвищити їх конкурентоспроможність та сприятиме загальному поліпшенню рівня ефективності та продуктивності економіки. Впровадженя бенчмаркінгу дає змогу підприємству об'єктивно оцінювати результати своєї поточної діяльності, ретельно вивчати досвід конкурентів та партнерів і визначати напрями вдосконалення бізнес-процесів, у тому числі пов'язаних із вдосконаленням управління інвестиційною діяльністю.

Література:

1. Бублик М.І. Бенчмаркінг як спосіб одержання конкурентних переваг // Бублик М.І. / Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – № 19/5. – С. 136-139.

2. Kleine B. Benchmarking for continuous performance improvement: tactics for success / B. Kleine // Total Quality Environmental Management. – 2004. – Spring. – P. 283-295.

3. Damelio R. The Basics of Benchmarking / R. Damelio. – New York: Quality Resources, 2007. – 74 p.

4. Ковальчук С. Бенчмаркінг як універсальний інструмент оцінювання стратегічної діяльності підприємства / С. Ковальчук // Маркетинг в Україні. – 2010. – № 3. – С. 20-31.

5. Котуранова Т.В. Бенчмаркінг як метод стратегічного управління підприємством // Котуранова Т.В. / Економічний простір. – 2011. – №52/1. – С. 267-274.

6. Соломенко О.Є. Бенчмаркінг як маркетинговий інструмент вдосконалення бізнес-процесів // Соломенко О.Є., Виноградов О.А. / Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. – № 35. – С. 230-234.

7. Багієв Г.Л. Бенчмаркінг – як функція й інструмент підприємницької діяльності / Г.Л. Багієв, Ю.Н. Соловйова // Міжнародна наукова конференція “Маркетинг і культура підприємництва: Тези доповідей. – Харків: Гал, 2012. – №.1. – С. 256-260.