Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ

Розвиток підприємства на основі соціально орієнтованих інновацій

Специфіка соціально-орієнтованих інновацій полягає в тому, що в центрі уваги знаходиться людина, її відношення до світу, пізнавальні здібності, духовні потреби і її дії. У літературі термін «соціально орієнтована інновація» визначається як: результат творчої діяльності, що отримав широке застосування і послужив підставою для значущих соціальних змін; процес перетворення нововведень в соціокультурні норми і зразки, що забезпечує їх інституційне оформлення і закріплення у сфері духовної і матеріальної культури суспільства.

Соціально-орієнтовані інновації – це джерело інноваційного капіталу підприємства і в той же час – це результат його використання , що отримав реалізацію у вигляді нового або вдосконаленого продукту, технологічного процесу, організаційного удосконалення функціонування підприємства, що зменшує або запобігає негативній дії на навколишнє середовище і служить підставою для значущих змін в соціальній сфері.

Розвиток підприємства на основі соціально-орієнтованих інновації – це сукупність способів, прийомів і процедур, що дозволяють вирішувати соціальні проблеми на основі наукового підходу, знання закономірностей протікання соціальних процесів, аналітичного розрахунку і певних соціальних нормативів. Для забезпечення розвитку підприємства на основі соціально-орієнтованих інновації необхідно насамперед розробити та впровадити певні інструменти кількісного оцінювання рівня такого розвитку.

Сучасне підприємство, функціонуючи в складному суспільно-економічному середовищі, повинне постійно створювати і упроваджувати різного роду інновації, що забезпечують його ефективність в ринковій економіці. У передових країнах розробка і впровадження інновацій є вирішальним чинником соціального і економічного розвитку, заставою економічної і територіальної безпеки, важливою складовою успіху реформ, що проводяться. Світова практика показує, що і держава в цілому, і підприємство, і окремий менеджер повинні приділяти найсерйознішу увагу організації інноваційної діяльності як одній з головних умов позитивного розвитку, забезпеченню всього комплексу економічних, соціальних і політичних чинників її підтримки.

У XXI столітті стратегічною перспективою і основною тенденцією стійкого і динамічного соціально-економічного прогресу держав стає соціально-орієнтований розвиток – зміни в політиці, економіці і суспільних відносинах, орієнтовані на розширюване відтворення соціального і людського потенціалу. Одним з головних генераторів такого розвитку можуть і повинні стати соціально-орієнтовані інновації, націлені на гармонійний, збалансований розвиток людини і суспільства, бережливе і раціональне використання трудового капіталу. У сучасній соціальній державі саме соціальні інновації формують інноваційне середовище, яке сприяє науково-технічним, технологічним і інформаційним нововведенням, забезпечують їх прискорення, підвищення ефективності використання нової техніки і технологій, скорочення інноваційних витрат.

Потреба в соціально-орієнтованих інноваціях виникла в кінці XIX – початку XX століття у зв'язку з необхідністю осмислення методології впровадження нових форм мотивації і стимулювання трудової діяльності, подолання психологічного опору людей нововведенням. У XXI столітті інноваційний розвиток все частіше зв'язується з креативністю – здатністю суб'єкта до інноваційної діяльності, висунення нових ідей, принципів і механізмів їх реалізації, що мають корисний науково-технічний, технологічний або соціальний ефект.

Особлива соціальна значущість інноваційної діяльності полягає в тому, що інновації в максимальній мірі сприяють розвитку творчості і трудового потенціалу особи, чим істотно розвивають соціальний потенціал. Нововведення виступає як конкретний результат наукових досліджень і розробок у вигляді нової продукції, техніки, технології, інформації, методики і так далі. У свою чергу, інновація є процесом впровадження нововведення з метою зміни об'єкту управління і отримання науково-технічного, економічного і соціального ефекту.

Специфіка соціально-орієнтованих інновацій полягає в тому, що в центрі уваги знаходиться людина, її відношення до світу, пізнавальні здібності, духовні потреби і її дії. У широкому розумінні «соціальне» тотожно «суспільному» і в цій якості протиставляється «природному» або «технічному». У вузькому розумінні «соціальне» тотожно «соціологічному», пов'язаному з соціальними відносинами, тобто відносинами людей як членами певних соціальних груп або соціальних інститутів. У реальному житті «соціальне» виступає у формі соціально-економічного, соціально-демографічного, соціально психологічного і так далі.

Соціально-орієнтовані інновації представляють особливий інтерес. В першу чергу слід зазначити те, що вони здійснюються особливо складно, оскільки важко визначити їх конкретні параметри і конкретний стан їх реалізації. У соціально-орієнтованих інновацій дуже тісний зв'язок з суспільством і культурою. Тому одне і те ж нововведення по-різному проявляє себе в різних країнах, суспільствах, організаціях. До основних передумов цього явища слід віднести глобальні зміни в соціально-економічному житті і соціально-політичному устрої, що привело до зміни вимог до продукції всіх галузей, які задовольняють потреби населення; загострення більшості соціальних проблем, яке вимагає вироблення нових підходів до їх рішення; гострий брак ресурсів для розвитку соціальної сфери, що приводить до необхідності пошуку нових способів вирішення соціальних проблем; різко збільшена відкритість суспільства, що привело до використання багатьох зарубіжних соціальних технологій, що є інноваційними.