Економічні науки/10. Економіка підприємства

Козуб В.О.

Харківський державний університет харчування та торгівлі

Класифікація видів моніторингу

Вступ. Моніторинг є загальною функцією управління, що реалізується як на мікро- так і макрорівні, а система моніторингу може мати різну цільову спрямованість, що зумовлює існування різних видів моніторингу. Проте значна кількість та невпорядкованість видів моніторингу ускладнює процес управління визначеним об’єктом в цілому та організацією спостереження зокрема.

Результати дослідження. Враховуючи зазначене, узагальнимо існуючі підходи та доповнимо класифікаційні ознаки, за якими виділено групи та систематизовано види моніторингу (табл. 1).

Таблиця 1 – Класифікація видів моніторингу

Класифікаційна ознака	Вид
Сфера застосування	Моніторингу сфері екології (моніторинг повітря, води, лісів, тощо)
	Моніторинг у сфері медицини (моніторинг санітарно-гігієнічний, епідеміологічний, тощо)
	Моніторинг у сфері економіки (моніторинг обсягів виробництва та реалізації окремих видів продукції, цін, податків, тощо)
	Моніторинг у сфері політології та соціології (моніторинг засобів масової інформації, регіональних ЗМІ, виборів, соціально-політичний моніторинг регіонів, законодавства тощо)
	Моніторинг у сфері промисловості (моніторинг каталітичних процесів, корозії металів, тощо)
	Моніторинг у сфері освіти (моніторинг якості знань, освітніх систем, освітніх програм, тощо)
	Моніторинг у сфері фізичної культури та спорту (моніторинг якості надання фізкультурно-спортивних та оздоровчих послуг тощо)
Рівень організації	Моніторинг, організований на загальнодержавному рівні (моніторинг досягнення Україною Цілей Розвитку Тисячоліття)
	Моніторинг організований на галузевому (регіональному, місцевому) рівні (моніторинг ринку праці, цін на соціально-значимі товари, на пальне тощо)

Продовження табл. 1

Класифікаційна ознака	Вид
	Моніторинг організований на рівні окремої господарської одиниці (моніторинг обслуговування споживачів у підприємствах торгівлі; технології виробництва продукції, виконання робіт, моніторинг фінансових ресурсів, фінансових результатів, витрат, заборгованостей, тощо)
Обов’язковість до реалізації	Моніторинг, обов’язковий до реалізації (обов’язковий внутрішній фінансовий моніторинг)
	Моніторинг, що не є обов’язковим до реалізації (моніторинг ринку праці, фінансових результатів, законодавства, соціально-політичний моніторинг регіонів тощо )
Об’єкт моніторингу	Моніторинг зовнішнього середовища (моніторинг процесів, дій, результатів, що виникають у зовнішньому середовищі господарюючого суб’єкта)
	Моніторинг внутрішнього середовища (моніторинг процесів, дій, результатів, що виникають у внутрішньому середовищі господарюючого суб’єкта)
Суб’єкт моніторингу	Моніторинг визначеного об’єкту з боку зовнішніх органів управління (зовнішній моніторинг) (моніторинг якості харчових продуктів, що здійснюється СЕС тощо)
	Моніторинг визначеного об’єкту з боку служб та органів управління окремого господарюючого суб’єкта (моніторинг якості продукції, що здійснюється на підприємстві, обов’язковий внутрішній фінансовий моніторинг, тощо)
Цільові настанови	Інформаційний моніторинг (моніторинг природно-кліматичних змін)
	Базовий моніторинг (моніторинг ринку праці, моніторинг інвести-ційної активності підприємств, моніторинг цін на товари, тощо)
	Проблемний моніторинг розвитку (поточний моніторинг, заключний моніторинг інвестиційного проекту (програми), моніторинг окремих фаз інвестиційної діяльності тощо)
	Проблемний моніторинг функціонування (моніторинг фінансових результатів, дебіторської заборгованості, обслуговування споживачів, тощо)
Рівень завдань управління	Стратегічний моніторинг (моніторинг соціально-економічного розвитку регіонів, управлінських рішень органів влади, перебіг реформування основних сфер суспільного життя, тощо)
	Тактичний моніторинг (моніторинг фінансових результатів, активів господарюючих суб’єктів, тощо)
	Оперативний моніторинг (моніторинг цін на товари тощо)
Методичні засади реалізації	Моніторинг, що заснований на показниках динаміки
	Моніторинг, що реалізований на засадах порівняння з конкурентами
	Моніторинг, що реалізований на засадах бенчмаркінгу
	Моніторинг, що реалізований за використання комплексу критеріїв
Стадія реалізації	Моніторинг на основі первинної інформації
	Моніторинг на основі агрегованої інформації
Орієнтація на користувача	Моніторинг, орієнтований на суспільство
	Моніторинг, орієнтований на спеціалістів у визначеній сфері
	Моніторинг, орієнтований на конкретні органи управління, керівників окремих підприємств

Базовим у розмежуванні різних видів моніторингу є сфера застосування, при цьому йдеться про реалізацію моніторингу для спостереження та контролю за розвитком технічних, біологічних, політичних, соціальних та економічних систем. Попри однаковості цільових настанов, методично та організаційно системи моніторингу відрізнятимуться залежно від системи, за якою здійснюється спостереження.

Зваживши на види моніторингу, представлені у працях [1; 3; 6], за ознакою «рівень організації» пропонується угрупування видів моніторингу, який реалізуються на загальнодержавному, регіональному, галузевому рівні, а також на рівні окремого господарюючого суб’єкта.

Наступна класифікаційна ознака виділена нами у зв’язку з особливостями здійснення державного контролю у сфері фінансів. Зокрема, з огляду на те, що існує законодавчо закріплене поняття «обов’язковий фінансовий моніторинг», пропонується класифікація моніторингу за ознакою «обов’язковість до реалізації» [5].

Ознаки, що виділено для угрупування видів моніторингу в подальшому зумовлені організаційними та методичними особливостями його реалізації. В літературі є згадування про моніторинги зовнішнього та внутрішнього середовища, а також зовнішній та внутрішній моніторинги [3; 4]. Відмінності між представленими поняттями полягають у характеристиках моніторингу з огляду його об’єкту та суб’єкту.

За результатами моніторингу будь-якого об’єкту отримується інформація і щодо стану та функціонування об’єкту, і щодо його розвитку. З огляду на це важливим є виділення такої ознаки для угрупування моніторингу, як «цілі моніторингу». Згідно даної ознаки виділяють моніторинг спрямований на виконання завдань функціонування та завдань розвитку, а також стратегічний, тактичний, оперативний, інформаційний, базовий, проблемний [3].

Значущим для виділення видів моніторингу є загальний методичний підхід, що використовується під час моніторингу. Мова йде про базові (планові, нормативні) характеристики для визначення характеру розвитку об’єкта, що підлягає моніторингу. Залежно від бази порівняння виділяють динамічний, конкурентний, порівняльний та комплексний моніторинг [4; 19].

Моніторинг, як процес, реалізується у декілька етапів. На першій стадії відбувається формування масиву вихідної інформації, на другій – отримання агрегованої інформації. Зазначене дозволяє урахувати дану особливість реалізації моніторингу під час класифікації його видів.

У працях [2; 3] як окрема класифікаційна ознака видів моніторингу виділяється «орієнтація на конкретного користувача», згідно якої виділяють моніторинг, орієнтований на суспільство в цілому, моніторинг, орієнтований на спеціалістів відповідних сфер та видів діяльності, а також моніторинг, користувачами якого є конкретні органи управління, керівники. У розвиток угрупування видів моніторингу за ознакою «орієнтація на користувача» акцентуємо увагу на фінансових аспектах реалізації моніторингу, зокрема участі замовника у покритті витрат на організацію моніторингу, що є додатковою ознакою для виділення різних груп користувачів. Хоча у працях [3, 4] й відзначено, що для організації моніторингу для різних груп користувачів використовуються різні джерела фінансування й різні способи сплати за отриману інформацію, проте розвиток дана теза не отримала. Мова йде про наступне. Результатом будь-якого моніторингу є інформація щодо стану визначеного об’єкту, його динаміки, напряму змін. Залежно від об’єкту моніторингу дана інформація може бути отримана на безоплатній основі, за умов часткової або повної сплати за рахунок замовника. Зокрема загальна інформація щодо змін в атмосфері, цін на окремі товари є безкоштовною для споживача. Вона надходить у вигляді повідомлень із засобів масової інформації, використовується у рекламних компаніях. Споживачами такої інформації є як суспільство в цілому, так і спеціалісти окремих сфер діяльності, керівники підприємств. Окрім безкоштовного, з точки зору користувача, можна виділити й моніторинг, що реалізується за часткової сплати. Зокрема, огляди стану окремих ринків, цін на товари, що подаються у спеціалізованих виданнях, через механізм підписки, частково сплачуються кожним з передплатників. За умов індивідуального замовлення витрати з моніторингу визначеного об’єкту покриваються за рахунок замовника (підприємства, приватної особи, організації). Такий моніторинг може бути організований як силами самого замовника так і сторонніми організаціями, що спеціалізуються на виконанні даних робіт. У будь-якому випадку витрати за моніторингом окремого об’єкту відшкодовуватимуться за рахунок замовника та будуть включені до складу витрат його поточної діяльності.

Висновок. Формування та реалізація ефективної системи моніторингу в межах окремого господарюючого суб’єкта зумовлює необхідність виділення основних його видів. За результатами узагальнення існуючих теоретичних розробок та враховуючи практику діяльності, як основні класифікаційні ознаки для угрупування видів моніторингу, виділено такі: сфера застосування, рівень організації, обов’язковість до реалізації, об’єкт, суб’єкт та цільові настанови моніторингу, рівень завдань управління, методичні засади реалізації, стадії реалізації, орієнтація на користувача.

Література:

1. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента В 2-х т. - Т.2 / И.А. Бланк. – К.: Ника- Центр, Эльга, 2001. – 512 с.

2. Болквадзе И. Р. Формирование системы мониторинга экономического состояния промышленного предприятия как фактор повышения эффективности системы управления : дис. канд. экон. наук : 08.00.05. – экономика и управление народным хозяйством / Болквадзе Ираклий Ревазович. - Москва, 2004. - 130 с.

3. Валентюк І. В. Класифікація моніторингу регіонального розвитку: теоретичний аспект [Електронний ресурс] / І. В. Валентюк. - Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Dtr_du/2010_2/files/DU210_30.pdf.

4. Вовк В. Я. Організація системи моніторингу зовнішнього середовища банку [Електронний ресурс] / В. Я. Вовк. - Режим доступу : <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Fkd/2011_1/part2/24.PDF>.

5. Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом / Закон України [Електронний ресурс] - Режим доступу : <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/249-15>.

6. Контроллинг как инструмент управления предприятием / Под ред. Н. Г. Данилочкиной. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 279 с.

7. Пугачова Н. Місце моніторингу в маркетингових дослідженнях сфери фізичної культури та спорту / Н. Пугачова // Молода спортивна наука України, 2008. – Т. 1 - С. 276-279.