АНТИКРИЗОВЕ ФІНАНСОВЕ УПРАВЛІННЯ ЯК ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

Золотухіна А.В

Подано визначення сутності поняття "антикризове фінансове управління підприємством". Розглянуто основні етапи антикризового фінансового управління підприємством. Встановлено, що елементи системи антикризового фінансового управління підприємством доцільно впроваджувати як на підприємствах, що є порівняно благополучними і функціонують успішно, так і на тих, які опинилися у стані фінансової кризи. У першому випадку основним завданням системи є попередження, своєчасне реагування і профілактика фінансової кризи, а в другому – подолання вже наявної фінансової кризи, тобто фінансове оздоровлення підприємства.

Ключові слова: фінансова криза, соціально-економічна система, антикризове фінансове управління підприємством, системи управління, моніторинг.

У складних соціально-економічних умовах господарювання промислових підприємств виникають чинники зовнішнього та внутрішнього характеру, які дестабілізують їхню виробничу діяльність. Неефективне фінансове планування та управління активами, нерозвинена виробнича інфраструктура ззовні, високий ступінь морального та фізичного зношення виробничих засобів промислових підприємств, недосконала законодавча база, непропорційна система оподаткування зумовили потребу в антикризовому фінансовому управлінні (далі – АФУ).

Антикризове фінансове управління підприємством є новим поняттям для економіки України, поява якого продиктована необхідністю забезпечення стійкого та гармонічного зростання економіки України. У зв'язку з цим розуміння сутності цього напряму управління, його особливостей, теоретичного підґрунтя є необхідним у сучасних економічних умовах, але ще перебуває на стадії формування.

Ігнорування потреби в антикризових заходах може призвести до неконтрольованого розвитку фінансової кризи, банкрутства та, в гіршому випадку, ліквідації суб'єкта господарювання. Основним змістом АФУ підприємством є реалізація управлінських рішень щодо попередження фінансових криз, їх подолання і мінімізації їх негативних наслідків.

Цю проблему досліджували закордонні та вітчизняні вчені-економісти, роботи яких присвячені проблемам антикризового управління та прогнозування кризового стану підприємства, серед яких необхідно відзначити таких авторів як Е. Альтман, В. Г. Бівер, А.П. Градов, А.Г. Грязнова, Я. П. Фомін та ін. З переходом України до ринкових відносин з'явилися роботи вітчизняних авторів, що зробили істотний внесок у розвиток теорії антикризового управління підприємством. Серед них потрібно виокремити праці таких вчених, як О.Ю. Амосов, В.А. Василенко, Ю.Г. Лисенко, Л.М. Тарасенко та ін.

Отже, антикризове фінансове управління підприємством – це комплекс постійно діючих, взаємозумовлених і взаємопов'язаних складників управлінського процесу, спрямованих на запобігання, попередження та подолання фінансових криз або усунення їх негативних наслідків для підприємства за допомогою використання всього потенціалу управління фінансовим підрозділом підприємства.

Суть антикризового фінансового управління підприємством полягає в тому, що заходи щодо запобігання кризовій ситуації повинні бути вжиті ще задовго до настання такої ситуації. У разі появи тенденції до спаду необхідно коригувати тактику вже з урахуванням появи в майбутньому кризових явищ, акумулювати фінансові кошти з метою успішного протистояння спричиненим кризовою ситуацією збиткам, щоб уникнути банкрутства.

Антикризове фінансове управління підприємством – це складна соціально-економічна система. Підприємство взаємодіє із зовнішніми змінними за допомогою певних внутрішніх змінних: мети, людей, структури, завдань. Процес встановлення мети складається із зіставлення наявної інформації про ресурсні можливості підприємства і небезпеки зовнішнього середовища. Саме прийняті цілі стають згодом об'єктом послідовного перетворення у завдання, реалізуючи які, підприємство успішно взаємодіє зі зовнішнім середовищем. Система управління організації становить особливий інтерес для керівника. Система АФУП є складником системи управління підприємством.

Кожна система управління становить сукупність усіх елементів, підсистем і комунікацій між ними, а також процесів, що забезпечують задане функціонування організації. Найпростіша модель системи управління містить два основних елементи: суб'єкт і об'єкт управління. За допомогою засобів управління вони здійснюють керівний вплив один на одного, використовуючи канали зв'язку (прямого та зворотного), сприймають вплив зовнішнього середовища, забезпечуючи таким чином функціонування (працездатність) системи.

Метою функціонування системи управління є вироблення і реалізація управлінських впливів чи рішень для формування необхідної поведінки керованої системи в умовах різних впливів навколишнього середовища для досягнення сформульованих цілей.

Фінансова криза не завжди супроводжується кризою самого підприємства, вона може мати короткочасний характер, з чим і покликана боротися система антикризового фінансового управління підприємством. Таким чином, головна мета цієї системи – постійний контроль за фінансовими індикаторами для своєчасного виявлення фінансової кризи на підприємстві та недопущення її переходу в кризу всього підприємства загалом.

Діагностика є важливим складником антикризового фінансового управління підприємством і повинна здійснюватися задовго до появи явних ознак фінансової кризи. Результати діагностики фінансового стану та оцінки кризових симптомів підприємства надають змогу визначити "слабкі сигнали" фінансової кризи, передумови якої існують на підприємстві; визначити глибину наявної фінансової кризи, її масштаби; обґрунтувати заходи, необхідні для недопущення виникнення фінансової кризи або подолання вже наявної фінансової кризи; оцінити можливості підприємства щодо встановлення фінансової стійкості і прогнозування його подальшого розвитку.

Залежно від ступеня кризи, процес моніторингу може змінювати свої напрями. Якщо криза має різні фази, то моніторинг залежить від складності ситуації, яка існує на підприємстві. Якщо спостерігається легкий ступінь кризи, тоді достатнім є проведення не постійного моніторингу, а, наприклад, один раз на місяць. В іншому випадку, якщо ступінь кризи є важким, процес моніторингу повинен бути безперервним. Під моніторингом інших операцій розуміють виявлення негативних тенденцій у діяльності організації, причин їх виникнення та розроблення заходів щодо забезпечення фінансової стабільності.

Роль прогнозування підкреслюють багато економістів. Відомо, що, знаючи загальні закономірності розвитку будь-якого підприємства, можна зробити прогноз його розвитку на найближчу перспективу.

У процесі прогнозування і діагностики банкрутства потрібно, спираючись на теоретичні і практичні розробки вітчизняних економістів, проаналізувати сукупно такі показники: ліквідність і платоспроможність, фінансову стійкість, ділову активність.

Виконане дослідження дає змогу зробити висновок про те, що елементи системи антикризового фінансового управління підприємством доцільно впроваджувати як на підприємствах, що є порівняно благополучними і функціонують успішно, так і на тих, які опинилися у стані фінансової кризи. У першому випадку основним завданням системи є попередження, своєчасне реагування і профілактика фінансової кризи, а в другому – подолання вже наявної фінансової кризи, тобто фінансове оздоровлення підприємства.

Література

1. Бланк И.А. Антикризисное финансовое управление предприятием / И.А. Бланк. – К. : Изд-во "Эльга", Ника – Центр, 2006. – 672 с.

2. Клебанова Т.С. Банкрутство і санація підприємств: теорія і практика кризового управління / Т.С. Клебанова, О.М. Бондар. – Х. : ВД "Інжек", 2007. – 272 с.

3. Кукурудза Л.О. Банкрутство: причини, наслідки, організація протидії / Л.О. Кукурудза // Вісник КДТЕУ. – 1999. – № 1. – С. 36-58.

4. Макаренко І.О. Критерії економічної ефективності роботи підприємства в умовах антикризового управління / І.О. Макаренко // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – № 7 (61). – С. 121−125.

5. Самоукина Н. Антикризисное управление компанией / Наталья Самоукина. – СПб. : Изд-во "Питер", 2003. – 188 с. – (Серия "Бизнес-психология").