Фархшатова О.В., здобувач

АДІ ДВНЗ «ДонНТУ», м. Донецьк

Інструменти адаптивного управління конкурентними перевагами підприємства

Головна мета сучасних машинобудівних підприємств – швидка адаптація до змін у конкурентному середовищі. Для зменшення наслідків впливу негативних факторів пропонується застосовувати адаптивне управління конкурентними перевагами підприємства (АУ КПП) через регулювання.

Аналіз практики управління КПП свідчить про те, що на сьогодні в Україні відсутні підходи до АУ КПП на основі регулювання, що давало б можливість, знаходити «слабкі місця» в об’єкті управління та спрямовувати вчасно конкретне управлінське рішення на їх знищення. У зв’язку із динамічним характером конкурентного оточення та постійних внутрішніх змін існує ризик негативного прояву деяких факторів, які впливають на процес формування цілісних та стійких конкурентних переваг.

Очевидно, що за кризових умов не всім підприємствам вдається уціліти, нехай навіть із значними втратами. Тим самим, складніше прогнозувати новий розвиток, ставити нові цілі, але це обов’язкова умова виходу з кризи для машинобудівних підприємств. Увага до цих питань сьогодні – це шанс машинобудівного підприємства отримати стійкі конкурентні переваги завтра.

Для успішної реалізації сформованого плану розвитку підприємства (ПРП) передбачено адаптивне управління конкурентними перевагами шляхом внутрішніх змін та перетворень. Але на цей процес реформування, а тому й на цілісність та стійкість конкурентних переваг чинить не аби який вплив прояви нестабільності зовнішнього середовища. При тому, на успішну реалізацію ПРП потенційно-імовірні зміни в зовнішньому середовищі можуть впливати за двома напрямками: негативно та позитивно.

Адаптивне управління КПП в роботі розглядаємо як необхідний цілеспрямований процес швидкого та оптимального пристосування структури й параметрів конкурентних переваг промислового підприємства до раптових і непередбачених змін зовнішнього оточення, враховуючи можливі їх альтернативи і наслідки, зберігаючи при цьому здатність взаємодії з модифікованим середовищем і відмітну індивідуальність своєї діяльності.

Виходячи з цього визначення можна стверджувати, що цей «цілеспрямований процес пристосування структури й параметрів КПП до раптових і непередбачених змін зовнішнього оточення» саме й є процесом регулювання, бо завдяки регуляторам виникає можливість пристосування конкурентної переваги до раптових змін в середовищі та утримання її цілісності.

Отже, об’єктом управління виступає структура КПП, суб’єктом – підприємство (керівництво). Метою системи є формування стійкості конкурентних переваг підприємства. В якості інструментів процесу управління, виступають регулятори.

В нашому випадку, конкурентну перевагу підприємства будемо розглядати як стохастичний об’єкт, бо КПП формуються під впливом випадкового та непередбачуваного характеру поведінки конкурентного середовища.

Взагалі, в теорії управління, регулятор – це пристрій, який слідкує за роботою об’єкта управління як системи (а саме - за зміною параметрів ОУ) та виробляє для неї управлінські сигнали у відповідності до заданої якості та мети управління. В даній роботі регулятори – це інструменти процесу АУ КПП, які використовуються для того, щоби слідкувати за відхиленням від заданого значення контрольованого параметра та формувати управлінські сигнали для мінімізації цього відхилення.

За видами прояву всі конкурентні преваги поділяють на три групи: технічні, економічні та управлінські. Для кожної з цих груп пропонується застосовувати різні типи регуляторів.

В залежності від стану, в якому знаходиться КПП існує два варіанти подальшого адаптивного впливу на неї: оптимізувати значення параметрів елементів її структури або стабілізувати. Через подібність, на перший погляд, цих понять виникає необхідність чіткого встановлення основних напрямів кожного з процесів.

Виходячи з таких трактувань основна функція оптимізуючого регулятора в АУ КПП складається в своєчасному пристосуванні параметрів елементів структури КПП до потреб зовнішнього середовища, з метою підвищення продуктивності та корисної віддачі обох систем.

Основна ж дія стабілізуючого регулятора в АУ КПП складається в своєчасному зміцненні та підтриманні в стійкому стані досягнутих значень параметрів елементів структури КПП (в тому разі, якщо вони задовольняють потребам керівництва підприємства).

Метою адаптивного управління КПП на основі регуляторів є вплив на зміни в середовищі, які спричиняють відхилення показників стану елементів структури КПП від нормативних. Такий інструмент адаптивного управління як система регуляторів КПП дає можливість своєчасного ефективного усунення відхилень значень показників з найменшими втратами часу для підприємства.

Література

1. Соколова Л.В. Адаптация предприятий к условиям рынка. – Харьков: ФОРТ, 1996. – 246с.

2. Карпов Л. Е., Юдин В. Н. Адаптивное управление по прецедентам, основанное на классификации состояний управляемых объектов // Труды Института Системного Программирования РАН, т. 13, ч.2. М., 2007, стр. 37-57.