К.е.н., доц. Левицький В.В.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Фінансово-економічне планування у структурі

соціально-економічної стійкості підприємства

В умовах ринкової економіки відбувається зміщення акценту з чисто виробничого планування на фінансово-економічне планування, відповідно цьому повинна застосовуватися нова структура та спрямованість інформаційних потоків. Однак існуючий стандартизований механізм не забезпечує повною мірою інформаційну підтримку процесів управління фінансовою діяльністю підприємства, оскільки не орієнтований на конкретні норми високоефективного фінансово-правового забезпечення функціонування останнього.

Існуючі засоби управління, а також управлінська політика підприємства, як правило, не дозволяє:

· оперативно узагальнювати досить розрізнену фінансову інформацію на системній основі;

· визначати вплив центрів формування доходів і витрат на загальний фінансовий результат;

· встановлювати індикатори ефективної фінансової діяльності та її залежності від виробничо-технологічної та господарської діяльності;

· забезпечувати потреби управління фінансовою діяльністю проведеної на фінансових та фондових зовнішніх ринках.

Перераховані недоліки в організації управлінської політики призводять до того, що в управлінні підприємством з’являються ознаки несумісності використовуваних інструментів управління, що виражається в наступних негативних моментах:

· надлишку несуттєвої та нестачі необхідної та оперативної управлінської інформації;

· в неможливості забезпечення повного контролю за всіма напрямами діяльності підприємства, велика інерція в реалізації управлінських рішень, що пов’язана з методологією управління діяльністю підприємства, сутність якої зводиться до вимірювання та фіксації доконаних фактів;

· у відсутності вимірної визначеної та розрахункової інформації про низку фінансових процесів в тій мірі, в якій вона необхідна для потреб прийняття рішень.

У той же час управлінський персонал, включаючи осіб, які готують та приймають рішення (фінансові менеджери, керівники), зобов’язаний для цілей організації ефективного управління в будь-який момент часу точно знати необхідні та очікувані суми грошових коштів на рахунках підприємства, що мали оборот протягом тижня, в межах кожного місяця, кварталу, року. Управлінський персонал повинен бути впевнений, що на підприємстві відбувається оптимальне формування даних про собівартість, має місце раціональне обґрунтоване ціноутворення і, як наслідок, досягається максимальний фінансовий результат [1]. Причому слід зазначити, що зі збільшенням масштабів підприємства, наприклад, для холдингових структур, складність фінансового-економічного планування зростає.

Звичайно, для такої оперативності необхідні сучасні технічні й програмні засоби обробки та передачі інформації, з якими, до речі, на сьогоднішній день проблем не існує. Таким чином, на перший план при формуванні системи фінансово-економічного планування на підприємстві висуваються питання організації:

· повного, достовірного і оперативного обліку тих показників і факторів, що визначають предметно-орієнтоване управління підприємством за сприятливих факторів зовнішнього середовища;

· продуманої структури даних, що дозволяють здійснювати прогнозне визначення необхідних індикаторів управління діяльності або забезпечувати в заданих умовах обсяг інформації для мінімізації запізнення розробки управлінських рішень;

· застосування у постановці та веденні управлінських операцій внутрішнього управління інформаційних технологій, що засновані на використані економіко-математичних методів [2-3].

Ми пропонуємо, сформувати поетапність системи організаційної роботи фінансово-економічного планування механізму управління, що включатиме наступний мінімальний набір заходів:

1. Перебудова механізму управління всього підприємства з урахуванням вимог фінансової прозорості.

2. Розробка відповідної організаційної структури управління з поділом виробництва на бізнес-одиниці.

3. Організація роботи фінансової служби таким чином, щоб була можливість отримувати інформацію з усіх напрямків робіт.

4. Розробка стандартів організаційно-адаптивного механізму управління усього підприємства.

5. Автоматизація за допомогою сучасних комп’ютерних технологій й програмного забезпечення зазначених вище заходів.

В цілому, у загальному вигляді область фінансово-економічного планування дозволяє управлінському персоналу проводити оцінку повноти та своєчасності фінансового управління, що є становить один з головних елементів соціально-економічної стійкості підприємства.

Література:

1. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств : навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К. : Знання-прес, 2004. – 475 с.

2. Зятьковський І.В. Фінанси підприємств : навч. посіб. 2–ге вид., перероб. та доп. – К. : Кондор, 2003. – 364 с.

3. Ізмайлова К.Р. Фінансовий аналіз : навч. посіб. – К.: МАЧП, 2000. – 146 с.