Економічні науки/10.Економіка підприємства

Вергелес Анастасія Володимирівна

Науковий керівник: Хачатрян Валентина Валентинівна

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ. Україна

Ефективність функціонування роздрібної мережі в економіці

Економіка України демонструє стійкі темпи зростання ринку споживчих товарів, тут перетинаються ключові інтереси споживачів і виробників кінцевої продукції споживчого призначення. Завдання розвитку  торговельної мережі  ставлять у ранг  основних напрямків соціально-економічного розвитку країни. Пошук резервів для підвищення ефективності  функціонування роздрібної мережі  здійснюють головним чином через раціональний розвиток і розміщення її ланок, удосконалення технологічних процесів товароруху й впровадження прогресивних методів торгівлі. Останнім часом, на споживчому ринку, й особливо у роздрібній торгівлі відбулися позитивні якісні та кількісні зміни. Почався перехід на європейські стандарти  у технології, асортиментній насиченості та рівні обслуговування. З'явилися і почали активно розвиватися мережеві структури. 

З метою оперативної оцінки якісного стану роздрібної торговельної мережі певного регіону, виявлення регіонів з недостатнім забезпеченням торговельними підприємствами і одиницями необхідно проводити аналіз ефективності функціонування роздрібної торговельної мережі. У процесі такого аналізу здійснюється розрахунок низки показників: точки беззбитковості, точки мінімальної рентабельності, оптимальних розмірів роздрібного торговця, коефіцієнта щільності забезпечення населення роздрібними торговцями, коефіцієнта розосередження роздрібних торговців за територією, території і населення зони обслуговування одного роздрібного торговця, торгова площа на 1000 жителів, середній розмір магазину за торговою площею і товарообігом та інші локальні показники.

Для забезпечення стійкого становища роздрібного підприємства на ринку необхідно визначити економічні межі обсягів його діяльності, порушення яких може призвести до банкрутства. У світовій практиці для визначення цих меж використовують точку беззбитковості і точку рентабельності.

Точка беззбитковості (Тбез) — такий обсяг товарообігу, за якого сума валового доходу від реалізації товарів дорівнює сумі поточних витрат.

Зазвичай завдання досягнення точки беззбитковості ставиться перед роздрібним торговцем на початку його створення, а саме в тих випадках, коли воно щойно впроваджується на ринок і тільки-но розпочинає завойовувати власну нішу. Однак розрахунок точки беззбитковості ще не дозволяє встановити ймовірні параметри розширення обсягів діяльності й отримуваного прибутку. Уточнення цих параметрів проводиться за допомогою показника точки мінімальної рентабельності роздрібного торговця.

Точка мінімальної рентабельності (Тм.р) — такий обсяг товарообігу роздрібного торговця, за якого сума його валових доходів не тільки покриває поточні витрати на ведення діяльності, а й утворює прибуток, розміри якого після сплати податків задовольняють власників підприємства в мінімальному рівні рентабельності на вкладений капітал.

Логічно припустити, що інвестори в галузь торгівлі обов'язково орієнтуються на поточну ставку банківського відсотка на вкладений капітал, адже якщо мінімальний рівень рентабельності (МРР) не досягає (перевищує) цього відсотка, зайняття торговельною діяльністю є недоцільним, оскільки капітал можна з мінімальним ризиком розмістити в банку чи купити акції й гарантовано отримувати дивіденди. Величина капіталу (К), вкладеного в розвиток роздрібного торговця, як і мінімальний рівень рентабельності (МРР) можуть бути виражені кількісно, до того ж не залежать від прогнозного товарообороту

Якщо розрахунки засвідчать, що в процесі дальшої діяльності роздрібний торговець через низку об'єктивних чи суб'єктивних причин не здатен забезпечити точку мінімальної рентабельності, то його власникам необхідно або переглянути свою ринкову стратегію (змінювати товарний профіль підприємства), або звільнити місце на ринку і шукати інші можливості вкладення капіталу.

Удосконалення торговельного обслуговування населення потребує, з одного боку, надання покупцям найсприятливіших умов для придбання товарів у широкому асортименті, що викликає необхідність концентрації торговельної мережі, тобто збільшення розмірів магазинів, а з другого — потребує максимального наближення підприємств до покупців з мстою скорочення затрат часу на придбання товарів, що обумовлює зменшення розмірів магазинів. Однак зменшення розмірів магазинів негативно позначається на економічній ефективності їх використання, оскільки організація торговельно-технологічного процесу в більших підприємствах дозволяє застосовувати різноманітні засоби механізації трудомістких процесів, раціонально організовувати працю робітників. Крім того, питомі витрати на будівництво чи реконструкції великих підприємств значно нижчі. Питання, таким чином, полягає у знаходженні оптимальних розмірів підприємств, за яких отримували б максимальні вигоди і зручності як покупці, так і самі підприємства.

Фактичний рівень забезпечення регіону мережею роздрібних торговців загалом можна визначити за допомогою показників щільності торгової мережі стосовно до населеності регіону і його територій

Коефіцієнт щільності мережі стосовно до населеності регіону (Кщ.н.р), за допомогою якого можна встановити, скільки в середньому роздрібних торговців (взагалі або за окремими видами чи типами) приходиться на 1000 мешканців регіону

Коефіцієнт щільності мережі стосовно до території регіону (Кщ.т.р) показує, яка кількість роздрібних торговців функціонує на визначеній площі регіону (га, км

Похідними, зворотними до показників щільності торговельної мережі є середня кількість населення і середня площа, які обслуговуються одним роздрібним торговцем регіону.

Середню кількість населення, що припадає на одне торговельне підприємство (одиницю) в регіоні, можна розрахувати в загальному вигляді як співвідношення чисельності мешканців до чисельності всіх торговців у регіоні:

або як співвідношення чисельності населення до торгової площі магазинів регіону:

Середню площу регіону, що охоплюється одним роздрібним торговцем, визначають діленням площі регіону на загальну чисельність роздрібних торговців, в ньому розташованих.

Слід зазначити, що як коефіцієнти щільності торговельної мережі, так і обернені до них величини є узагальнюючими, придатними для порівняльного аналізу стану і динаміки розвитку мережі роздрібних торговців у регіональному масштабі (адміністративний район, великий населений пункт, область). Водночас слід ураховувати, що вони часто згладжують суттєві мікро-регіональні особливості і дають значну похибку при територіальному аналізі торговельної мережі.

Значно точнішими показниками для характеристики мережі роздрібних торговців не тільки великих територій, але й невеликих поселень є торгова площа на 1000 жителів (S1000жит), середній розмір магазину за торговою площею (Мтп) та за товарообігом (Мто). Вони розраховуються за формулами:—

- показник торгової площі на 1000 жителів, м2:

- показник середнього розміру магазину за торговою площею, кв. м:

- показник середнього розміру магазину за товарооборотом, тис. грн.:

Наведені три останні показники дозволяють нівелювати кількісно великий, але незначний за потенціалом вплив дрібних роздрібних торговців, що дає більш об'єктивну картину стану роздрібної торговельної мережі в регіоні.

Література:

1. Аванесова Н. Э. Методика комплексной оценки эффективности функционирования предприятий розничной торговли с позиций заинтересованных сторон / Н. Э. Аванесова // Бизнес Информ. – 2009. – № 7. – С. 93–96.

2. Апопій В. В. Організація торгівлі / В. В. Апопій, І. П. Міщук, В. М. Ребицький. – К. : Центр навчальної літератури, 2009. – 616 с.

3. інченко О. М. Напрями трансформації роздрібної торговельної мережі споживчої кооперації у сільській місцевості / О. М. Зінченко // Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформації : зб. матеріалів наук.-практ. конф., 8–10 верес. 2010 р. – Одеса : Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2010. − С. 75–76.

4. Зінченко О. М. Дослідження стану розвитку роздрібної торгівлі України / О. М. Зінченко // Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія: «Економічні науки». – 2011. – № 2. − С. 168–172. 

5. Івашина О. Ф. Інституціоналізація економічного розвитку : монографія / О. Ф. Івашина. – Донецьк : Наука та освіта, 2009. – 284 с.