Дахова В.М.

Харківський національний економічний університет, Україна

Аналіз фінансової стійкості страхової компанії за допомогою оцінки її ліквідності та рентабельності

Аналіз показників діяльності страхової організації виступає у якості невід’ємного елементу фінансового менеджменту та займає вагоме місце у аналітичній роботі менеджерів та керівників компанії. Актуальність фінансового аналізу зумовлена необхідністю реальної оцінки фінансового стану як самого страховика, так і його контрагентів та конкурентів, що дозволяє прийняти ефективні управлінські рішення у сфері організації фінансової діяльності та, як наслідок, отримати певні економічні переваги.

Виходячи зі специфіки аналітичної роботи та рекомендацій органів нагляду за страховими компаніями, аналіз фінансово-господарської діяльності страховика здійснюється в наступних напрямках:

– аналіз та оцінка ліквідності;

– аналіз рівня та динаміки рентабельності компанії;

– аналіз фінансової стійкості страхової компанії [1].

Для аналізу ліквідності закордонні фахівці використовують лише два коефіцієнти: поточної ліквідності та швидкої ліквідності; а вітчизняні, окрім зазначених коефіцієнтів, розраховують коефіцієнт абсолютної ліквідності [9Ошибка! Источник ссылки не найден.].

Рівень ліквідності підприємства визначається шляхом співставлення його зобов’язань та певних груп активів, бо швидкість перетворення окремих груп активів у грошові кошти є різною, що і визначає їх нерівнозначну ліквідність.

Узагальнюючим показником ліквідності є коефіцієнт поточної ліквідності, який визначається співвідношенням всіх поточних активів з поточними зобов’язаннями і характеризує достатність оборотних активів підприємства для погашення своїх боргів. Він показує, скільки грошових одиниць оборотних активів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов’язань. Теоретичне значення даного показника – від 1,5 до 2 [2].

Коефіцієнт швидкої ліквідності розраховують за більш вузьким колом оборотних активів, коли з їх загальної величини віднімають найменш ліквідну їх частину – запаси. Орієнтовне значення показника – від 0,5 до 1,5.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається відношенням найбільш ліквідних активів до поточних зобов’язань, та показує частину короткострокової заборгованості, яка може бути, у випадку необхідності, погашена негайно за рахунок найбільш ліквідних активів. Достатнім вважається його значення у межах 0,2–0,35 [2].

Показник власних оборотних коштів (ВОК) характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття його поточних активів. Він характеризує свободу маневру і фінансову стійкість підприємства з позиції короткострокової перспективи.

Коефіцієнт забезпеченості ВОК показує, яка частина оборотних активів фінансується за рахунок власних коштів підприємства, а коефіцієнт маневреності ВОК – частку власних оборотних коштів, яка знаходиться у формі абсолютно ліквідних активів. Чим вищими є ці показники, тим вищою вважається платоспроможність і кредитоспроможність компанії.

Аналіз та оцінка рівня прибутковості діяльності страхової компанії ґрунтується на дослідженні динаміки змін у обсягах абсолютних та відносних показників. Для його аналізу вивчаються обсяги доходів і витрат страхової організації, їх склад, процес утворення і розподілу прибутку, а також аналіз рентабельності діяльності компанії.

Страхові премії є головним джерелом доходів у страховій діяльності, тому аналіз фінансових результатів слід починати саме з дослідження змін та структури саме цього показника. Окремо слід зупинитися на дослідженні змін у структурі страхового портфелю.

Аналіз фінансових результатів включає в себе і дослідження обсягів прибутку, отримуваного компанією від проведення страхової діяльності, але зазначимо, що згідно Закону України «Про страхування», вітчизняні страхові компанії мають право провадити лише страхову, перестрахову та фінансову діяльність, що пов’язана із формуванням, розміщенням страхових резервів та їх управлінням [7]. У якості загального фінансового результату діяльності страховика виступає показник отриманого ним чистого прибутку.

Наступним етапом аналізу фінансових результатів є дослідження змін у процесі формування та використання коштів страхових резервів. Управління страховими резервами виступає у якості вагомого фактору забезпечення прибутковості діяльності страховика, бо за рахунок ефективного розміщення резервних фондів досягається додатне значення результату фінансової діяльності компанії. Вітчизняних науковці, спираючись на досвід розвинених країн, пропонують, щоб основним джерелом прибутку страхової організації був не тільки збір страхових платежів, а і результати інвестиційної діяльності, тобто вкладення частини тимчасово вільних коштів резервного страхового фонду у прибуткові науково-технічні проекти, цінні папери тощо [5].

Збільшення обсягів сформованих страхових резервів свідчить про посилення фінансової стійкості компанії.

При дослідженні процесу управління страховими резервами, слід приділяти увагу порівняльному аналізу діяльності страховика у цій сфері та аналогічних середньоринкових показників. Це дозволить зробити висновок про конкурентні позиції компанії. Оскільки страхові резерви виступають у якості фактору, що забезпечує фінансову стійкість страховика, особливої актуальності набуває дослідження тенденцій зміни їх обсягу у період економічної нестабільності.

Ступень спроможності сплати компанією взятих страхових зобов’язань характеризує показник покриття інвестиційними активами страхових резервів-нетто. У практиці до інвестиційних активів включають обсяги грошових коштів та їх еквівалентів, і короткострокові та довгострокові фінансові інвестиції, якими володіє страхова організація. У фінансово стійкої компанії розрахункове значення перевищує нормативне виступає (0,85) та коефіцієнт має позитивну динаміку [8Ошибка! Источник ссылки не найден.].

Останнім етапом аналізу фінансових результатів діяльності страхової компанії є оцінка рівня рентабельності. Коефіцієнти рентабельності характеризують рівень доходів, отриманих від управління групами активів чи джерелами формування фінансових ресурсів страховика.

Основні завдання аналізу рентабельності діяльності страховика:

– оцінка ефективності діяльності компанії на поточний момент;

– виявлення динаміки показників рентабельності;

– виявлення резервів зростання рівня прибутковості страхування.

Оцінка рівня рентабельності страхової організації проводиться з метою прийняття управлінських рішень, спрямованих на підтримку або підвищення прибутковості діяльності компанії.

У сучасній економічній науці відсутній єдиний підходу до визначення такої сукупності показників рентабельності, яка би характеризувала ефективність саме страхової діяльності.

До основних використовуваних коефіцієнтів належать наступні.

Рентабельність активів - характеризує прибутковість загальних активів страховика за балансом та розраховується шляхом відношення обсягів чистого прибутку за звітний період до середньорічної вартості активів.

Коефіцієнт рентабельності капіталу показує рівень валового прибутку, що генерується сукупним капіталом компанії. Цей показник розраховується як відношення фінансових результатів від звичайної діяльності (до оподаткування) до сукупного капіталу страховика.

Рентабельність власного капіталу – це показник ефективності управління власними джерелами фінансових ресурсів, який характеризує розмір чистого прибутку, що припадає на одиницю загальної суми власного капіталу.

Коефіцієнти валової рентабельності реалізації та основної діяльності показують рівень валового прибутку, що припадає на одиницю відповідно чистого доходу від реалізації та собівартості послуги.

Показник рентабельності страхової послуги визначає розмір чистого прибутку на одиницю собівартості продукції [3].

Окремо слід відзначити коефіцієнт рентабельності інвестиційної діяльності, який характеризує ефективність розміщення страхових резервів та розраховується шляхом співвідношення отриманого від інвестиційної діяльності прибутку та розміру сформованих страхових резервів [4].

Для аналізу фінансової стійкості страхової компанії використовуються рекомендації, затверджені Держфінпослуг у 2005 році. Вони мають на меті стандартизацію процедур аналізу діяльності страховиків та своєчасне виявлення ризиків у їх діяльності. Рекомендації отримали назву «тести раннього попередження». Відповідно до них здійснюється аналіз капіталу, активів, перестрахування, страхових резервів, дохідності, ліквідності і надається відповідна оцінка. Оцінки виставляються по 4–х бальній системі і в залежності від діапазону, в який потрапило значення відповідного показника («1» - стійка; «2» - задовільна;«3» - гранична; «4» - незадовільна) [6].

Тести раннього попередження є універсальними - використовуються, з певними відмінностями, для оцінки фінансової стійкості і компаній зі страхування життя, і страховиків, що займаються іншими видами страхування.

Для тестів раннього попередження розраховуються наступні показники: дебіторської заборгованості, ліквідності активів, ризику страхування, зворотний показник платоспроможності, показник доходності, обсягів страхування (андерайтингу), змін у капіталі, змін у сумі чистих премій за всіма полісами, незалежності від перестрахування, відношення чистих страхових резервів до капіталу, доходності інвестицій.

Наступним кроком при проведенні тестів раннього попередження є визначення оцінок компанії за кожним з розрахованих показників. Для цього на підставі Рекомендацій щодо аналізу діяльності страховиків проводиться порівняння фактичних значень з нормативними, що встановлюються регулятором, за результатами чого страховик отримує фактичну оцінку за певним напрямком фінансової діяльності, на їх підставі відбувається розрахунок загальної оцінки діяльності страхової компанії за звітний період. Загальна оцінка, яку отримує страховик, дорівнює сумі добутків фактичних оцінок та коефіцієнтів їх значущості, що також встановлюються регулятором.

Аналізуючи діяльність страхової компанії, слід враховувати не тільки рекомендації контролюючих органів, також особливу увагу необхідно приділити й іншим показникам, що характеризують фінансову стійкість, до яких належать: власний капітал, коефіцієнт автономії (коефіцієнт концентрації власного капіталу), коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт фінансового ризику, коефіцієнт маневреності власного капіталу, коефіцієнт структури покриття довгострокових, коефіцієнт довгострокового залучення коштів, коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих вкладень.

Таким чином, для забезпечення більшої ефективності управління фінансовою стійкістю діяльності страхової компанії постає необхідність у визначенні резервів її збільшення, а також факторів, що найбільш впливають на рівень фінансової стійкості.

Література:

1. Базілінська О. Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика : навч. посіб. / О. Я. Базілінська. – К. : Центр учбової літератури, 2009. – 328 с.

2. Вовк В. Ліквідність та платоспроможність: економічна суть та експертна оцінка [Електронний ресурс] / В. Вовк, О. Бугай. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gev/2011_3.

3. Дєгтяр А. Напрями розвитку та ефективного регулювання страхового ринку України [Електронний ресурс] / А. Дєгтяр, Р. Соболь. – Режим доступу : http://kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2010-1/doc/3/01.pdf.

4. Лісовал В. П. Оцінка результатів діяльності страхової компанії [Електронний ресурс] / В. П. Лісовал. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009_2/Lisoval_209.htm.

5. Поворозник В. О. Активізація інвестиційної діяльності страхових компаній в умовах економічної кризи / В. О. Поворозник // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 3(12). – С. 165–171.

6. Про затвердження Рекомендацій щодо аналізу діяльності страховиків : Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.03.2005 № 3755 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=v3755486-05.

7. Про страхування : Закон України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР (зі змінами та доповненнями) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=85%2F96-%E2%F0.

8. Рейтинг страховых компаний Украины [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://forinsurer.com/ratings/nonlife.

9. Valla N. Bank liquidity and financial stability [Електронний ресурс] / N. Valla, B. Saes-Escorbiac, M. Tiesset. – Режим доступу : www.bis.org/ifc/publ/ifcb28g.pdf.