ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ З ТОЧКИ ЗОРУ ФІНАНСОВОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

Дерев’янко Л.В.

Анотація. В статті розглянуто процес формування доходів місцевих бюджетів з огляду на потребу у фінансовій децентралізації та збільшенні самостійності місцевих бюджетів. Аннотация. В статье рассмотрен процесс формирования доходов местных бюджетов, учитывая потребность в финансовой децентрализации и увеличении самостоятельности местных бюджетов. The summаry. The process of forming of local budgets earning is considered in the article, taking into account a requirement in financial decentralization and increase of independence of local budgets. Ключові слова: місцеві доходи, місцеві видатки, міжбюджетні відносини, фінансова децентралізація, органи місцевого самоврядування.
Актуaльність проблеми формування доходів місцевих бюджетів і викoристання їхніх коштів зростає у зв’язку зі змінами, які стосуються місцевого самоврядування.  В сучасній Україні нaзріла необхідність справжньої, а не деклaрaтивної фінансової децентралізації для повнішого та ефективнішого задоволення пoтреб населення в кожному регіoні. У науковій літературі проблема місцевих бюджетів обговорюється останнім часом доволі активно. У наукових працях О.Д.Василика, О.П.Кириленко, В.І. Кравченка, Ю.В.Пасічника та інших значна увага приділена процесам формування коштів місцевих бюджетів та напрямкам використання цих коштів. Багато статтей присвячено проблемам міжбюджетних відносин [1; 2;4]. У той же час, вивчення розвитку проблем місцевих бюджетів ще не є доскональним. Потребують розв’язання проблеми , які насамперед стосуються питання фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування. Метою статті є вивчення напрямів формування доходів місцевих бюджетів з огляду на поняття фінансової децентралізації та самостійності місцевих бюджетів. Надзвичайна складність та широке коло завдань, які повинна виконувати держава, зумовлюють пошук найбільш раціональних господарських форм для їх вирішення. Однією з таких форм, що стимулюють більш активну участь місцевої влади в господарському житті регіону, є фінансова децентралізація. Фінансова децентралізація – це процес розподілу функцій, фінансових ресурсів і відповідальності за їх використання між центральними і локальними рівнями управління [2; ст.20]. Вона потрібна для максимального наближення послуг до населення, удосконалення систем управління, підвищення ефективності розв’язання завдань, переданих на локальний рівень. Фінансова децентралізація відображує нагальну потребу у фінансовій самостійності органів місцевого самоврядування [2, ст.20]. У сучасних демократичних суспільствах багаторівневі бюджетні системи завжди виступають результатом пошуку компромісу між самостійністю регіонів і необхідністю міжрегіонального вирівнювання умов життя, виконання загальнодержавних функцій і завдань, що дістає відображення в розподілі державних функцій між центральними та місцевими органами влади і прав стосовно управління податками й надходження конкретних податків до відповідних бюджетів [1, ст.12-18]. Згідно з Бюджетним кодексом України [3], бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Бюджетами місцевого самоврядування визнають бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст та їхніх об’єднань. Застосовуючи комплексний підхід, місцеві бюджети як об’єктивне економічне явище можна визначити як сукупність розподільчих відносин, пов’язаних з розподілом і перерозподілом ВВП з метою формування та використання централізованих фондів грошових коштів органів місцевого самоврядування для забезпечення виконання власних і делегованих повноважень [3]. Об'єктивність існування бюджету потребує досконалого обґрунтування напрямків його застосування, використання передусім для створення сприятливих умов функціонування економіки й досягнення високого рівня добробуту. В Україні до прийняття Бюджетного кодексу [3], бюджети територіальних громад не мали стабільних джерел доходів. Використання в регіонах України індивідуальних нормативів відрахувань від загальнодержавних податків призводило до того, що в кожному з них залишалась різна частина зібраних податків. Відсутність чіткого взаємозв’язку між обсягами податків, які збираються, й доходами місцевих бюджетів позбавляла місцеві органи влади стимулів до збільшення державних доходів, що загострювало проблему нестачі коштів на загальнодержавному рівні [4] . Із прийняттям Бюджетного кодексу у складі тих доходів, що не враховуються при визначення трансфертів, найвагомішими стали місцеві податки і збори, власні надходження бюджетних установ, плата за землю. Ці доходи не пов’язані з результатами господарської діяльності підприємств і не вирізняються високою еластичністю. Наприклад, у структурі доходів міст переважають податкові доходи, їх питома вага становить від 62,8 % у 2008 році до 73,9 % у 2009 році. Із них частка прибуткового податку з громадян зросла з 44,6 % у 2008 році до 35,2 % у 2009 році. Частка податку на прибуток підприємств зменшилася з 0,9 % у 2008 році до 0,8 % у 2009 році. Частка місцевих податків і зборів у доходах бюджетів міст зменшилася з 3,9 % у 2008 році до 3,2 % у 2009 році. Із прийняттям Бюджетного кодексу значно збільшилась питома вага трансфертів, зокрема субвенцій – з 2 % у 2007 році до 20-21 % у 2008-2009 роках [4]. Сьогоднішній стан місцевих бюджетів України характеризується низькою часткою дохідних джерел, які не враховуються при розрахунку обсягів трансфертів і якими місцеві органи влади можуть розпоряджатися самостійно, виходячи з пріоритетів розвитку адміністративно-територіальної одиниці. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення джерел доходів передбачають бюджетну самостійність, самостійність щодо встановлення комунальних тарифів і податків. Адже для того, щоб бюджет був здатний виконати свої функції, мають бути чітко сформовані джерела його доходів, він повинен мати певний рівень самостійності. Під бюджетною самостійністю розуміють право органів місцевого самоврядування мати власний бюджет, самостійно його розглядати й затверджувати. Податкова самостійність передбачає право встановлення місцевих податків і зборів, їхніх ставок, пільг і визначення податкової бази. Обов’язки щодо видатків передбачають зобов’язання органів місцевого самоврядування у межах своїх функцій самостійно визначати склад цих видатків і здійснювати їх з місцевих бюджетів. Встановлення дійсної самостійності кожного бюджету відповідає засадам бюджетного федералізму, які набувають дедалі більшого поширення в побудові бюджетних систем,  у  тому числі в унітарних державах [1, ст. 12-18] . Таким чином, для підвищення значущості місцевих бюджетів в Україні, необхідні зміни у законодавстві. Існує нагальна потреба реформування місцевих податків, щоб вони стали найвагомішим джерелом доходів у місцевих бюджетах, яким вони є у розвинених демократичних країнах. Доходи в місцеві бюджети від місцевих податків та зборів в Україні є незначними, тому доцільною буде перевірка витрат на стягнення та контроль за надходженнями цих податків. Якщо такі витрати досить значні, то адміністрування місцевих податків необхідно удосконалювати. При плануванні видаткової частини місцевого бюджету доцільно врахувати структуру видатків території, яка зумовлена кількістю населення, кліматичними умовами, аграрним чи промисловим напрямом виробництва, пріоритетними напрямами розвитку економіки на цій території. Визначення індексу податкового потенціалу дасть змогу встановити оптимальний рівень податкового навантаження на регіон. Отже, місцеві бюджети є  головним джерелом фінансових ресурсів для утримання і розвитку місцевого господарства, вирішення місцевих проблем; за їх допомогою реалізуються перспективні цілі національного розвитку; місцевим бюджетам належить важлива роль у вирішенні соціальних проблем, піднесення рівня добробуту населення.

Література:

1. Жемеренко Є.В. Використання коштів місцевих бюджетів Укріїни// Є.В. Жемеренко // Фінанси України. – 2008. -№8. – с.12-18

2. Дроздовська О. С. Теоретичні засади фінансової децентралізації //

О. С. Дроздовська // Фінанси України. – 2008. – № 8. -С. 20.

3. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456 – VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. - № 37-38

4. Голотова Д.В. Напрямки формування та використання доходів місцевих бюджетів / Д.В. Голотова // Журнал «Схід». – 2010. - № 2 (102). – с.18-20