Экономические науки/15. Государственное регулирование экономики.

Кандидат економічних наук Брайловський І.А.

директор ДП «Наукова спілка Донбасу»

Державно-приватне партнерство в країнах СНД

Країни СНД, як і багато інших країн, з розвитком ринкової економіки розпочали використовувати її різноманітні економічні механізми. Одним з таких механізмів стало державно-приватне партнерство.

В Азербайджані перший проект державно-приватного партнерства було започатковано в 1994 р. в галузі телекомунікацій. Всього за період з 1994 по 2011 рр. в країні було 8 проектів ДПП на загальну суму 2,275 млн. доларів США, з них 3 (16 % від загальної кількості інвестування) було припинено або не реалізовано. Протягом 2007-2011 рр. проекти ДПП в Азербайджані не реалізовувалися.

Найбільша кількість інвестицій була спрямована в галузь телекомунікацій, найбільш поширеним видом проектів є комплексні проекти під ключ.

В Білорусі протягом 1990-2011 рр. було реалізовано 7 проектів державно-приватного партнерства, в основному в телекомунікаційній галузі. Перший проект було започатковано в 1992 р. Загальна динаміка свідчить про нестабільність даної діяльності в країні – по перше, між здійсненими проектами проходить здебільшого не менше двох-трьох років, більшість проектів було реалізовано до 2002 р., протягом 2009-2011 рр. проектів не було.

Всього в рамках зазначених проектів було освоєно 6,408 млн. доларів США інвестицій, з них найбільша кількість - 3,624 млн. доларів США доводилася на такий тип ДПП, як передача активів.

У Вірменії за досліджуваний період було реалізовано 13 проектів ДПП, більшість з них (8) довелася на період з 2001 по 2005 рр. Переважна галузь застосування – телекомунікації, переважаючий тип проектів – передача активів. Всього було освоєно 1,995 млн. доларів США.

У Грузії протягом 1990-2011 рр. було реалізовано 32 проекти ДПП, перший з яких, був започаткований у 1994 р., найбільша кількість проектів (17) довелася на 2006-2009 рр., в 2010-2011 рр. робота по реалізації проектів продовжувалася (рис. 5). Переважна галузь застосування – телекомунікації, переважаючий тип проектів – передача активів. Всього було освоєно 3,000 млн. доларів США.

В Казахстані протягом 1990-2011 рр. було започатковано 35 проектів ДПП, з них – 4 (11% від загальної кількості інвестицій) було припинено або не реалізовано. Переважна кількість проектів (31) здійснювалася протягом 1994-2000 рр., з 2008 р. проекти ДПП в країні не реалізуються. Переважна галузь застосування – телекомунікації, переважаючий тип проектів – передача активів. Загальна сума інвестицій – 8,946 млн. доларів США.

В Киргизстані перший проект державно-приватного партнерства було започатковано у 1996 р., всього за досліджуваний період в країні було реалізовано 8 таких проектів, після 2006 р. робота в даному напрямку не проводилася. Переважна галузь застосування – телекомунікації, переважаючий тип проектів – комплексні проекти. Всього було освоєно 243 млн. доларів США.

У Молдові за досліджуваний період було реалізовано 7 проектів ДПП. Перший доводиться на 1996 рік, після 2000 р., в країні було реалізовано лише 1 проект в галузі телекомунікацій (2007 р.) на суму 909 млн. доларів США, тип проекту – комплексний проект.

В Російській Федерації протягом 1990-2011 рр. було започатковано найбільшу кількість проектів державно-приватного партнерства серед країн СНД – всього 334, з них 3 не було припинено або не реалізовано. Перший проект було започатковано в 1991 р. (раніше ніж в інших країнах СНД), перерв в започаткуванні або реалізації проектів не відбувалося. Переважна галузь застосування – телекомунікації, переважаючий тип проектів – комплексні проекти. Всього було освоєно 108,626 млн. доларів США.

В Таджикистані було реалізовано 6 проектів ДПП, перший в 1996 р., після 2005 р. проекти не започатковувалися (рис. 10). Переважна галузь застосування – телекомунікації, переважаючий тип проектів – комплексні проекти. Загальна сума інвестицій – 222 млн. доларів США.

В Туркменістані в 2000 р. було започатковано лише один проект ДПП в галузі телекомунікацій комплексного типу на суму 223 млн. доларів США, та й той не реалізовано.

В Узбекистані за досліджуваний період було започатковано 9 проектів ДПП, з них 2 (11% від загальної кількості інвестицій) було припинено або не реалізовано. Перший проект датовано 1992 р., найбільша кількість проектів (6) в 1996-1997 рр., останній проект було започатковано в 2008 р. (рис. 11). Переважна галузь застосування – телекомунікації, переважаючий тип проектів – комплексні проекти. Всього було освоєно 2,874 млн. доларів США.

Наведені відомості свідчать про певні тенденції, які характерні для більшості досліджуваних країн. Практично в усіх країнах СНД проекти державно-приватного партнерства почали впроваджуватися після набуття ними незалежності, в основному в період між 1994 та 1996 р. Беззаперечним лідером як по кількості проектів так і по обсягам інвестицій є Російська Федерація. Переважна галузь застосування проектів ДПП в країнах СНД – телекомунікації, переважаючий тип проектів – комплексні проекти під ключ. На нашу думку, це обумовлене тим, що така сучасна галузь як телекомунікації, дозоляє залучити більше інвесторів.

На рівень розвитку державно-приватного партнерств практично в усіх країнах СНД негативний вплив надала світова фінансова криза. В більшості країн ця діяльність була згорнута після 2008 р.

У результаті вивчення досвіду країн СНД по реалізації проектів ДПП, було з’ясовано, що для країн, які активно використовують державно-приватне партнерство як форму ефективного співробітництва, характерні наступні риси: висока активність в розробці та впровадженні проектів ДПП; довготривалість відносин; збереження державної форми власності на об’єкти з одночасним упровадженням механізмів управління інфраструктурою приватними партнерами; забезпечення надання якісних і більш дешевих послуг як показник результативності і ефективності державно-приватного партнерства.

На підставі аналізу практики застосування державно-приватного партнерства в країнах СНД можна стверджувати, що кожна країна використовує свої інструменти сприяння розвитку державно-приватного партнерства.

Література

1. База даних Світового банку. - Електронний ресурс.- Режим доступу: http://ppi.worldbank.org/explore/ppi_exploreCountry.aspx

2. Варнавский В. Г. Государственно-частное партнерство в России: проблемы становления / В. Г. Варнавский // Отечественные записки – 2004. – № 6. – Електронний ресурс.- Режим доступу: http://www.strana-oz.ru

3. Государственно-частное партнерство: новые возможности для развития инфраструктуры в странах с переходной экономикой : материалы междунар. науч.-практ. конф. (Москва, 21-22 окт. 2008 г.). – Електроний ресурс.- Режим доступу: http://veb.ru/ru/PPP/pppconfi.html

4. Дідківська С. Партнерство державного та приватного секторів: тенденції та зарубіжний досвід / С. Дідківська // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. – К. : Вид-во КНТЕУ. – 2004. – № 3. – С. 18-32.

5. Черемухин С. А. Государственно-частное партнерство: тенденции развития/ С. А. Черемухин // Вестник ТГУ – 2010. – № 1 (81). – С. 37-42.