УДК: 338.43(477):339.9

Економічні науки/15. Державне регулювання економіки

аспірант Зуб О.М.

Миколаївський національний аграрний університет, Україна

 

ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЗА УМОВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

 

За умов глобалізації світової економіки одним з важливих пріоритетів розвитку є забезпечення економічної безпеки аграрного сектора, важливість якого зумовлена виробництвом життєво необхідної продукції з метою задоволення потреб населення, продовольчої основи країни.

Для стабільного функціонування, зростання економічного потенціалу і забезпечення економічної безпеки аграрного сектора країни важливе значення має можливість протидіяти загрозам, які призводять до порушення соціально-економічної рівноваги у суспільстві. У зв’язку з цим, проблема визначення загроз економічної безпеки аграрного сектора країни є актуальною і має практичне значення.

Проблемами визначення загроз економічної безпеки країни займалися такі вчені-економісти як Л.І.Абалкін, В.І.Богачов, Я.Л.Жаліло, Т.М.Іванюта, Т.С.Клєбанова, В.П. Мартинюк, П.В.Мельник, Є.О. Олейніков, В.Г.Ткаченко, О.С.Шнипко.

Враховуючи вплив глобалізації на розвиток окремих галузей народного господарства існує необхідність оцінки потенційних загроз у формуванні економічної безпеки аграрного сектора.

Метою дослідження є обґрунтування сутності і складових економічної безпеки, виявлення потенційних загроз і проявів негативних тенденцій від глобального до локального рівнів управління в аграрному секторі економіки, які направлені на формування дієвих механізмів безпеки країни, від продовольчої до національної.

Сільське господарство України є однією з пріоритетних галузей національної економіки. Розвиток сільськогосподарської галузі сприяє підвищенню матеріального добробуту населення, зростанню її експортного потенціалу, зміцненню продовольчої та економічної безпеки. Економічна безпека являє собою сукупність внутрішніх та зовнішніх умов, які сприяють ефективному динамічному росту національної економіки, її здібності задовольняти потреби суспільства, держави, населення, забезпечувати конкурентоспроможність на зовнішніх ринках, сприяти мінімізації зовнішніх ризиків через спроможність до адаптації.

Так, під загрозами економічної безпеки розуміють явні або потенційні дії, які ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів і створюють небезпеку для соціально-економічної та політичної системи, національних цінностей, життєзабезпечення нації та окремої особи [1, с.64.].

З позиції геополітичної стратегії і процесів глобалізації важливо уявляти механізм взаємодії внутрішніх і зовнішніх загроз щодо економічної безпеки аграрного сектора, до яких відносяться: нездатність країни до самозбереження і саморозвитку, недостатній рівень впливу інноваційного фактора, неефективність системи державного регулювання економіки, недієвість формування оптимального балансу інтересів і використання досвіду щодо вирішення питань соціальної напруги. Подолання або мінімізація загроз є змістом загального реформування аграрного сектора.

Представимо в узагальненому вигляді класифікацію внутрішніх і зовнішніх загроз економічної безпеки аграрного сектора (рисунок).

Враховуючи представлену класифікацію, можна зазначити, що найбільшу небезпеку для аграрного сектору становлять внутрішні загрози у поєднанні із зовнішніми ризиками.

Джерелом загроз економічній безпеці аграрного сектора є обмеженість ресурсів, високий рівень імпортної залежності у матеріально-технічному забезпеченні виробничого процесу, відмінність в економічних інтересах і механізмах їхньої реалізації. Форми прояву загроз економічної безпеки носять різний характер в ієрархії управління економікою, від глобалізаційного до локального рівня.

Загрози економічній безпеці аграрного сектора

Зовнішні загрози

- Недосконала політика щодо розвитку галузі

- Відсутність дієвих мезанізмів  захисту виробників

- Тенденції розвитку конкуренції на світовому ринку

- Вплив умов Світової Організації Торгівлі

- Прагнення інших країн до домінування інтересів

- Зростання технологічного розриву при виробництві сільськогосподарської продукції

- Домінуючі позиції інших країн-експортерів сільськогосподарської продукції

Внутрішні загрози

- Диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію

- Застаріла матеріально-тенічна база

- Застосування енергоємних технологій при виробництві

- Низька інвестиційна активність через дефіциту фінансових ресурсів

- Слабка інноваційна активність

- Неефективна система планування та прогнозування

- Недосконалість системи менеджменту

- Низький рівень фахової підготовки персоналу

- Недосконала цінова політика

- Ризик менеджменту

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис.  Класифікація загроз економічній безпеці аграрного сектора*

* Представлено автором з використанням [1,3].

 

До мегарівня відносять міжнародну економіку, а також у комплексному її уявленні глобальну або світову систему. Суб’єктами виступають міжнародні організації та установи, взаєпов’язаних діяльністю всіх учасників аграрного ринку.

До макрорівня відносять національну економіку, економічну безпеку якої забезпечує стале зростання всіх макроекономічних показників. До суб’єктів належать уряд і органи законодавчої влади.  До об’єктів безпеки відносять національні фінансові ресурси і господарські комплекси країни [3, с.40].

Особливістю економіки мезорівня рівня є максимальна наближеність ресурсів і результатів до населення. Об’єктами безпеки цього рівня є великі за розміром підприємства, об’єднання компаній і корпорацій, галузі економіки країни, регіональні економічні системи.

До мікрорівня відносять локальний рівень, економіку підприємства. Це є базовий рівень економіки регіону та країни, де майже всі економічні перетворення, по суті, направлені на поліпшення функціонування окремих підприємств або їхніх об’єднань.

Отже, подальше функціонування підприємств аграрного сектора і розвиток організаційно-економічних відносин потребує формування сталої економічної безпеки. Рівень економічної безпеки суб’єктів галузі залежить від того, наскільки їх власники чи система менеджменту здатні уникнути можливих загроз зовнішнього середовища та ліквідувати наслідки шкідливих проявів окремих його складових. Актуальність мінімізації зовнішніх ризиків зростає за умов впливу глобалізаційних процесів і явищ.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Стадник В.П. / Загрози економічній безпеці підприємства, їх джерела та чинники //  «Економічні науки». – Серія «Облік і фінанси». – Випуск 9 (33). – Ч. 3. – 2012.

2. Березіна Л.М. Економічна безпека та проблеми вдосконалення відносин суб’єктів АПК / Л.М.Березіна // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. – 2011. – № 1 (4). – С. 39–43.

3. Єлістратова Ю.О. Економічна безпека сільськогосподарських підприємств та її складові на макро- та макрорівнях / Ю.О. Єлістратова // Інноваційна економіка. – 2009. – № 3. – С. 81–85.