МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОБЧИСЛЕННЯ ЙМОВІРНОСТЕЙ ПОМИЛОК В ОПЕРАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ БАНКУ

К.е.н., доц. кафедри фінансів Демчук Н.І.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Процес управління операційним ризиком банку охоплює всі структурні щаблі та рівні від правління банку до рівня, на якому безпосередньо приймається ризик, тому методи виявлення операційного ризику складаються з аналізу всіх умов функціонування банку, з метою виявлення – де, коли і як може виникнути операційний ризик. А знання потенційних небезпек та ступінь їх значимості дозволяють здійснювати управління ризиком.

Управління операційним ризиком – це процес, за допомогою якого банк виявляє (ідентифікує) операційний ризик, проводить оцінку його величини, здійснює його моніторинг і контролює свої позиції, а також враховує взаємозв’язки операційного ризику з іншими видами ризиків.

Методи управління операційними ризиками включають зазначені нижче функції. Ідентифікація - вимірювання та оцінювання величини ризику, виявлення найбільш критичних ризиків, частоти виникнення (кількість прояву ризику за певний період) та можливості їх виникнення. Ідентифікація передбачає детальний опис основних видів операційних ризиків та форм їх прояву, згрупованих за певною ознакою факторів ризику та причинами виникнення, притаманних саме банку. З метою виявлення індивідуальних ризиків проводиться анкетування структурних підрозділів банку у термін не частіше ніж раз на рік. На основі анкетування та інших даних складається каталог операційних ризиків банку.

Моніторинг дозволяє здійснювати поточний контроль, спостереження, нагляд за операційними ризиками, подіями, пов’язаними з їх реалізацією безпосередньо в ході операційної роботи. Моніторинг передбачає постійне, систематичне і послідовне відстеження та попередження операційних ризиків.

Моніторинг операційного ризику проводиться як на рівні структурних підрозділів, так і в цілому по банку. Поточний моніторинг ризиків – це внутрішній оперативний поточний контроль за ризиками, які властиві напряму діяльності підрозділу, що здійснює операційний моніторинг. Постійний моніторинг сприяє оперативному виявленню та вжиттю заходів щодо мінімізації наслідків операційних ризиків.

Відділ з організації та управління операційними ризиками повинен здійснювати загальний моніторинг в цілому по банку на основі звітності, яка надається структурними підрозділами. Для створення власної інформаційної аналітичної бази, аналізу та управління операційними ризиками створюється система звітності. Форма звітності та терміни подачі встановлюються індивідуально для кожного підрозділу. Форми звітів та термін подачі для кожного структурного підрозділу є індивідуальними. Також проводиться моніторинг шляхом регулярного вивчення системи показників (зокрема, статистичних, фінансових) діяльності банку.

В цілях моніторингу операційного ризику створюється система індикаторів рівня операційного ризику – показників або параметрів, які пов’язані з рівнем операційного ризику. Для кожного індикатора встановлюються ліміти (критичні значення), що дозволяють забезпечити виявлення значущих для банку операційних ризиків і розробити своєчасну адекватну дію на них.

Для створення власної інформаційної аналітичної бази, аналізу та управління операційними ризиками створюється система звітності. При наявності інформації за попередні періоди підрозділ операційних ризиків відстежує функціонування системи контролю, а не самі банківські процеси. На основі накопичених даних банк розраховує індикатори операційної діяльності та визначає процедури контролю. Для кожного виду операційного ризику процедури контролю – як зовнішні, так і внутрішні, встановлюються індивідуально.

Контроль операційних ризиків – це комплекс регулярних поточних заходів, спрямованих на попередження, фіксацію та усунення недоліків та порушень у сфері моніторингу ризиків, а також на виявлення негативних тенденцій для ініціювання заходів протидії. Банку як можливість реального контролю операційного ризику необхідно використовувати розподіл кожного процесу банку на його елементарні операції, складання технологічної карти документообігу процесу, ідентифікацію і оцінку по кожній операції можливих проявів ризику.

Система контролю операційного ризику банку має містити, як мінімум, такі компоненти: 1) політика та положення щодо контролю операційного ризику з метою його мінімізації, які мають бути розглянуті та затверджені спостережною радою або правлінням банку, відповідно до принципів корпоративного управління. Така політика та положення мають підлягати періодичному перегляду. 2) процедури і засоби контролю операційного ризику, що притаманні операціям банку, в тому числі: процедури та засоби контролю за дотриманням облікової політики банку та вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо методів оцінки активів та складання звітності; процедури та засоби контролю за функціонуванням інформаційних систем банку та забезпечення безперебійної діяльності, зокрема процеси дублювання і відновлення інформації, а також резервні системи на випадок втрати доступу або знищення важливої інформації або технологій; 3) інформаційна система управління (набір форм звітності, схема документообігу тощо) для спостережної ради, правління або профільних колегіальних органів банку щодо моніторингу уразливості всіх видів діяльності банку до операційно-технологічного ризику; 4) програма управління персоналом, котра охоплює: постійний, ефективний процес залучення і утримання достатньої кількості кваліфікованого персоналу, що відповідає потребам банку та зовнішнім обставинам, з метою виконання завдань його діяльності і реалізації стратегії та бізнес-планів; чітко визначені і продумані рівні повноважень з прийняття рішень; чітке доведення до персоналу його обов’язків; контроль за діяльністю персоналу.